Стрілець О.М.

Буковинська державна фінансова академія

Державний борг, як проблема наповнення державного бюджету в Україні

Наповнення дохідної частини державного бюджету в Україні завжди є проблемою номер один. Найгостріше брак грошей у скарбниці відчувається наприкінці року, коли цю наболілу тему дедалі частіше починають згадувати на найвищих рівнях державної влади, вимагаючи від областей виконання й перевиконання поставлених перед ними бюджетних завдань.

Питання зовнішніх боргів розглядаються в роботах багатьох українських дослідників, зокрема О.О. Прутської, В.М. Чубатюка, В.Гейця, О.Василика, Т.Вахненко, Н.Зражевської, С.Льовочкіна, Г.Кучер, І.Лютого, О.Рожко та ін. В той же час, загострення фінансової кризи, різке погіршення ситуації з зовнішньою заборгованістю вимагають негайного пошуку ефективних шляхів виходу з боргової кризи, чому й присвячена дана стаття.[2,3,4,5]

Державний бюджет є однією із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи функціонування інших ланок фінансової системи.

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України та місцевих бюджетів викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень доходів населення.

Складнощі на шляху фінансової стабілізації та економічного зростання України значною мірою зумовлені дефіцитом фінансових ресурсів. Виникнення державного боргу є результатом фінансування дефіциту державного бюджету, який, в свою чергу, відображає перевищення бюджетних видатків над податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджету. При наявності дефіциту бюджету державою позичаються грошові ресурси, що призводить до виникнення та зростання державного боргу. Проблема полягає в тому, що дефіцит державного бюджету та платіжного балансу, неефективний механізм залучення позик та їх використання, неврахування об’єктивних закономірностей управління державним зовнішнім боргом можуть призвести до загострення фінансової кризи і до краху фінансової системи країни в цілому. Ось чому це питання є надзвичайно актуальним в Україні.

В Україні можна виділити такі причини активних змін у динаміці державного боргу:

· випуск облігацій внутрішньої державної позики для збільшення статутних капіталів банків та для поповнення Стабілізаційного фонду;

· отримання траншів позики МВФ;

· зміна валютного співвідношення динаміки зовнішнього боргу;

· збільшення витрат споживчого характеру та ін.

Отримання позитивних ефектів залежить від:

· співвідношення між імпортом і експортом капіталу;

· форм залучення іноземного капіталу;

· напрямів використання запозичених коштів;

· збалансованості потоків капіталу з основними складовими економічного механізму та фінансово-кредитної системи держави

Нарощування валового зовнішнього боргу супроводжується значними фінансовими ризиками. На сьогоднішній день Державний борг України складає, за підрахунками Кабміну, 93,5% ВВП. Упродовж 2009-2010 років сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилася в гривневому еквіваленті на 112 млрд. 018,014 млн. грн. (на 59,14%) – до 301 млрд. 428,4 млн. грн. або 37 млрд. 749,33 млн. дол. В той час як видатки Державного бюджету України (згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»)на 2010 рік становлять 305.665.693 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 240.984.364,1 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 64.681.328,9 тис. гривень. З іншого боку доходи Державного бюджету України на 2010 рік ,згідно ЗУ становлять 252.751.214,2 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України становлять 210.088.477,4 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - 42.662.736,8 тис. гривень.[1,6]
Аналізуючи дані ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»,можна зробити висновок про те, що бюджет,як такий, ще в період його планування мав дефіцитну тенденцію,що свідчить про те,що джерел для покриття державного боргу немає,тому його скорочення буде здійснюватись лише в тому випадку,коли він буде мати профіцитну тенденцію. Така перспектива для бюджету України,нажаль, лише в процесі планування.

В нинішніх умовах фінансової кризи є декілька варіантів розв'язання боргової проблеми. Один із них - визнати свою неспроможність сплачувати борги в строк і в повному обсязі, тобто оголосити дефолт і шукати шляхів пом'якшення його наслідків. Інший варіант - перевести все в площину «дрібного фолу», політики розділу боргів, переговорів із реструктуризації, вимог часткового списання, технічних та юридичних тяжб. Відмова від платежів не тільки принизлива, вона загрожує втратою активів за кордоном, іншими міжнародними санкціями. Оголошення дефолту може принести лише тимчасове полегшення для державного бюджету, але призведе до глобальних наслідків, пов'язаних із зменшенням обсягів іноземних інвестицій в економіку країни, до зменшення обсягів зовнішньої торгівлі, зробить неможливим надалі здійснювати зовнішні запозичення.

Можливий також змішаний спосіб використання державних запозичень, коли частково кошти спрямовуються на розвиток економіки, розв'язання проблем бюджету та платіжного балансу. У залученні та розміщенні коштів беруть участь Міністерство фінансів України та Національний банк України, а функцію погашення та обслуговування державного боргу безпосередньо виконує Державне казначейство України. [2, с. 278-280].

Важливою перешкодою налагодження належної стратегічної ефективності боргової політики в Україні є відсутність цілісної системи законодавчого забезпечення регулювання витрат з обслуговування і погашення державного боргу. Зволікання із прийняттям спеціального базового Закону України "Про державний борг" призводить до виникнення суперечностей між положеннями окремих нормативних актів з питань погашення і обслуговування державного боргу. За висновками Рахункової палати України, чинним законодавством взагалі не врегульовані порядок витрачання коштів державного бюджету України на управління державним боргом та повноваження органів державної влади у цьому процесі. Суттєві недоліки існують на етапі планування витрат з обслуговування, погашення та управління державним боргом.

Однозначного способу розв’язання проблеми заборгованості немає. Будь-яка програма реструктуризації потребує проведення відповідних розрахунків стосовно кожного випадку. При цьому аналіз можливих варіантів має враховувати не лише економічні, а й політичні наслідки певних дій щодо боргу.

Управління державною заборгованістю є одним із ключових факторів забезпечення макроекономічної стабільності в державі. Від характеру врегулювання боргової проблеми залежить бюджетна дієздатність країни, стан її валютних резервів, а відповідно i стабільність національної валюти, рівень відсоткових ставок, інвестиційний клімат, характер поведінки всіх сегментів фінансового ринку. Тому управління державним боргом має бути зорієнтоване на застосування ефективної боргової стратегії, а не базуватися на короткострокових ситуативних орієнтирах. Лише ефективне управління державним боргом є запорукою зростання економіки, інвестиційної привабливості, фінансової стабільності, підвищення кредитного рейтингу держави.

Література:

1. ЗУ «Про державний бюджет України на 2010»

2. Особливості управління державним боргом умовах фінансової кризи / О.О. Прутська, В.М. Чубатюк // Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації. - 2009 – С. 276-281.

3. Вахненко Т. Концептуальні засади управління зовнішнім національним боргом країни / Т. Вахненко // Економіка України – 2009 - №1 – с.14-24.

4. Вахненко Т. Фінансова криза в Україні: фактори, механізми дії, заходи подолання / Т. Вахненко // Фінанси України – 2008 - №10 – с.3-18.

5. Кириченко А. А. Сучасні теорії управління зовнішньою заборгованістю / А. А. Кириченко, В. Д. Кудрицький // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №7 – с. 15-27.

6. ukrstat.gov.ua – Офіційний сайт Державного комітету статистики.