Економічні науки/1. Банки і
банківська система
аспірант, Ярошенко
А.С.
Державний вищий
навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку
України»
АНТИМОНОПОЛЬНЕ
РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКИХ
ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
Протягом останніх років на ринку банківських послуг спостерігається
зростання кількості випадків антиконкурентних узгоджених дій комерційних
банків, підвищення концентрації банківського капіталу, зловживання домінуючим
становищем на ринку. У свою чергу це призводить до зникнення у великих банків
стимулів до покращення якості послуг та розширення асортименту банківських
продуктів, впровадження новітніх технологій, а також до зростання цін.
Так, це підтверджується наступними статистичними даними. Станом на
01.01.2010 р. більше 60% роздрібного кредитного портфелю зосереджено у першій
десятці комерційних банків України, а також 48% позик фізичним особам належить
п’яти найбільшим вітчизняних фінансових установ. При цьому, першим десяти
банкам належало половина всіх активів вітчизняної банківської системи.
Зазначені показники свідчать про високу концентрацію капіталу на ринку
банківських послуг.
У нашій
країні функція реалізації антимонопольної політики держави покладена на
Антимонопольний комітет України. Даний орган, наділений спеціальним статусом,
здійснює наступні завдання стосовно підтримки конкуренції в економіці країни:
·
контролює дотримання конкурентного законодавства всіма суб’єктами
господарської діяльності України, у тому числі суб’єктами банківської
діяльності;
·
контролює концентраційні та інші узгоджені дії ринкових суб’єктів;
·
контролює процеси ціноутворення на послуги;
·
сприяє розвитку добросовісних конкурентних відносин [2].
Сфера впливу
Антимонопольного комітету як підзвітного Верховній Раді державного органу
розповсюджується на всіх суб’єктів економіки, в тому числі й на комерційні
банки, маючи основною метою забезпечення державного захисту конкуренції у
підприємницькій діяльності.
Конкурентна
політики держави базується на таких основних нормативно-правових актах, як:
Закон України «Про захист економічної конкуренції», Закон України «Про
Антимонопольний комітет України», Закон України «Про захист від недобросовісної
конкуренції» та інші нормативні акти, прийняті відповідно до цих законів.
Що стосується
Національного банку України, то він здійснює опосередковане регулювання
конкуренції за допомогою нормативно-правових актів, які включають певні
рекомендації або обмеження щодо діяльності банківських установ.
Аналіз антимонопольної діяльності в банківській сфері України дозволив
зробити наступні висновки:
- у вітчизняному законодавстві відсутні закони, які регулюють захист
конкуренції саме на ринку банківських послуг;
- у нашій країні відсутні методики визначення рівня конкуренції та
концентрації комерційних банків. Так, існуюча Методика визначення монопольного
(домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку [3] не передбачає проведення
глибокого аналізу та динамічної оцінки конкурентного стану в банківській
системі, визначення банків, які мають домінуюче становище тощо.
Так, згідно з нинішнім законодавством, детермінується лише те, в якій
ситуації установа вважається монопольною (домінуючою) на ринку. На практиці ж
цього не достатньо.
Іншим недоліком вітчизняної антимонопольної політики є неврахування фактів
злиття, об’єднання банків як антиконкурентних дій.
Говорячи про регулювання консолідаційних процесів в банківському
секторі України, необхідно зауважити, що дана процедура ускладнюється як
бюрократизацією процесу, так і його недосконалістю. Як відомо, об’єднання комерційних
банків згідно з вітчизняним законодавством може здійснюватися двома шляхами:
·
консолідація банків зі створенням нової
установи;
·
приєднання одного банку до іншого.
Перший із вказаних способів майже не використовується в Україні через
його значну витратність. Що стосується другого способу, то і його практичне
впровадження стикається з рядом проблем, серед яких відзначимо складність
реалізації та високий рівень бюрократизації.
Отже,
серед цілей вдосконалення державної
антимонопольної політики на фінансовому ринку слід визначити спрощення
реалізації консолідаційних процесів у банківській сфері та впровадження системи
моніторингу за цими процесами. Так, використовуючи існуючі теоретичні розробки
стосовно оцінки рівня концентрації комерційних банків, в Україні доцільним є
створення повноцінної системи моніторингу у статиці та динаміці таких
показників як індекс Херфіндаля-Хіршмана, показник концентрації трьох
найбільших банків, індекс
Гола-Тайдмана, індекс Джині, коефіцієнт відносної концентрації, індекс Ремо
Лінда [4]. Проведення безперервного антимонопольного моніторингу на ринку
банківських послуг дозволить вчасно застосовувати інструменти та заходи
регулювання антиконкурентних дій.
Державне
антимонопольне регулювання на ринку банківських послуг повинно передбачати
методику оцінки рівня конкуренції між комерційними банками, затверджену
законодавчу. Така методика має враховувати особливості банківської системи
України, а також бути здатною реально оцінити та виявити випадки концентрації,
зловживання домінуючим становищем, антиконкурентні злиття та поглинання
банківських установ тощо.
Література:
1. Beck T., Bailing Out the Banks: Reconciling
Stability and Competition / T. Beck, D. Coyle, M. Dewatripont, X.
Freixas, P. Seabright [Electronic Resource] / Centre for Economic Policy
Research. – Regime of Access :
http://www.cepr.org/pubs/other/Bailing_out_the_banks.pdf
2. Про Антимонопольний комітет України :закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII / Відомості Верховної Ради України. –1993. - №50.– С. 472.
3. Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку :
4. Лобозинська С.
Антимонопольне регулювання банківської діяльності / С. Лобозинська //
Економіка регіон. – 2009. - № 1 (20). –
С. 185 – 187.
5.
Про Національний Банк України : закон України від 20.05.1999 № 679-XIV [Електронний ресурс] / Національний банк України. – Режим доступу :
http://www.bank.gov.ua/B_ZAKON/law_NBU.pdf
6.
Парк С.-Я. Банковское регулирование в странах с переходной экономикой:
Должны ли мы бояться конкуренции? / С.-Я. Парк [Электронний ресурс] /
Организация Экономического Сотрудничества и Развития. – Режим доступа :
http://www.oecdru.org/rusweb/rusfeder/5/15/cynyoung_rus.htm
7.
О защите конкуренции на рынке финансовых услуг : Федеральни закон от 23
июня 1999 г. N 117-ФЗ [Электронний ресурс]. –
Режим доступа : http://femida.info/26/fzozknrfu009.htm
8.
Хюпкес Е. Механизмы
подотчетности органов регулирования финансового сектора / Е. Хюпкес, М.
Квинтин, М. У. Тэйлор // Вопросы Экономики (Международный Валютный Фонд). –
2006. – № 39. – 34 с.