Экономические науки/7. Учет и аудит

Моканик І.І., ст. викл. Мустеца І.В., доц., к.е.н. Грінчук М.С.

Чернівецький торговельно–економічний інститут КНТЕУ, Україна

Удосконалення методики та організації обліку витрат підприємства

Рівень конкурентоспроможності продукції та загальні результати господарської діяльності підприємства багато в чому залежать від рівня витрат. Облік витрат займає центральне місце в бухгалтерському обліку, який відіграє значну роль в системі управління підприємством. Використовуючи дані про розмір та види витрат, управлінський персонал підприємства має можливість регулювати фінансово-господарську діяльність, приймати виважені управлінські рішення. Отже, для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень щодо управління витратами підприємства необхідна своєчасна, достовірна аналітична інформація, яка може бути забезпечена лише бухгалтерським обліком та безпосередньо залежить від його якості.

Погляди на сутність витрат як економічної категорії історично зазнають впливу певних суспільно-економічних умов. Даний чинник привертає увагу дослідників, однак він майже не враховується ними при аналізі обліку витрат та шляхів його удосконалення. Це призводить до спрощення висновків щодо цілей, функцій та завдань обліку витрат, застосування методів та способів обчислення собівартості, необхідності та можливості використання облікової інформації тощо. Як правило, дослідження проблем обліку витрат здійснюються тільки в галузевому аспекті, але не можна не зважати на загальний характер проблем теорії і методології обліку витрат.

У розробку питань теорії та методології обліку витрат вагомий внесок зробили вітчизняні вчені: О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, З.В. Гуцайлюк, З.В. Задорожний, Г.Г. Кірейцев, та інші; зарубіжні дослідники: А.Ф. Аксененко, І.А. Басманов, П.С. Безруких, М.А. Вахрушина, К. Друрі, В.Б. Івашкевич, Р. Ентоні, Т.П. Карпова, М. та інші.

наявність різних точок зору щодо сутності витрат спричинена різними підходами до розуміння економічних процесів взагалі, і виробництва, зокрема. Можна виділити два фундаментальних підходи. Перший базується на розумінні господарського життя з позицій трудової теорії вартості, що передбачає взаємодію в процесі виробництва трьох основних факторів (робочої сили, предметів праці та засобів праці), і відповідну інтерпретацію поняття вартості, її складових та структури. Другий базується на ресурсному розумінні природи господарства, передбачаючи обмеженість всіх видів ресурсів та альтернативність варіантів їх застосування, і відповідно визначає сутність вартості та її складових елементів [1, c. 145].

Удосконалення методики та організації обліку витрат підприємства традиційно знаходиться в центрі уваги спеціалістів, але до сьогодні залишається дискусійним питання про співвідношення понять “облік витрат” і “калькулювання”. Наявність різних, іноді протилежних точок зору щодо даної проблеми зумовило необхідність визначення сутності цих процесів. Узагальнюючи погляди вітчизняних науковців, можна виділити чотири варіанти співвідношення: 1) калькулювання зумовлює облік витрат; 2) облік витрат зумовлює калькулювання; 3) калькулювання і облік витрат тотожні; 4) калькулювання і облік витрат – незалежні одне від одного поняття. На нашу думку облік витрат на виробництво необхідно розглядати як процес, тобто сукупність взаємопов’язаних і таких, що виконуються в певній послідовності, організаційних, логічних, розрахункових операцій і процедур формування інформації про витрати. В цьому обліковому процесі можна виділити дві стадії: а) документування; б) групування і систематизація інформації. Калькулювання є одним із завдань, що вирішується на другій стадії, тому немає сенсу розглядати облік витрат та калькулювання відокремлено [2,c. 258].

Важливим моментом при організації обліку є вибір його об’єктів. Необґрунтований вибір об’єкта обліку витрат та порушення загальноприйнятих принципів розробки їх номенклатури призводять до викривлення даних про фактичну собівартість виробів та знеособлення витрат по відношенню до видів продукції. В дисертації уточнено визначення об’єкту обліку витрат, наведене в П(С)БО 16, наступним чином: об’єкт обліку витрат – витрати на виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення виду діяльності підприємства. Для того, щоб задовольняти потреби управління, необхідні різні групування витрат, а відповідно, і різні об’єкти обліку. Запропоновано перелік об’єктів обліку витрат для підприємств промисловості нерудних матеріалів в розрізі двох груп. Перша їх група, що включає центри витрат, місця виникнення витрат, центри відповідальності тощо, пов’язана з процесом споживання ресурсів і тому задовольняє в основному контрольні цілі. Виділення другої групи зумовлено потребами калькулювання. Об’єкти цієї групи називають носіями витрат, в якості яких можуть розглядатися види продукції, напівфабрикати різного ступеня готовності, роботи та послуги, що мають споживчу цінність, тощо.

Список використаної літератури:

1. Бухгалтерський фінансовий облік. Конспект лекцій. Навчальний посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2007. – 288 с.

2. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2008. – 576 с.