Бойчук Р. В.

Луцький національний технічний університет

Інформаційна безпека в умовах становлення

інформаційного суспільства

Категорія “інформаційна безпека” виникла з появою засобів інформаційних комунікацій між людьми, а також з усвідомленням людиною наявності у людей і їх співтовариств інтересів, яким може бути завданий збиток шляхом дії на засоби інформаційних комунікацій, наявність і розвиток яких забезпечує інформаційний обмін між всіма елементами соціуму. Потрібно також відмітити важливість широкого застосування загальноосвітніх курсів інформаційної безпеки при підготовці кадрів різної професійної спрямованості, з урахуванням перспектив розвитку інформаційної цивілізації.

Інформаційне суспільство – це соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації, а також сміливо можна говорити, що – це нова цивілізація, як інший рівень суспільного розвитку і культури, досягнутий суспільно-економічною формацією [3]. Інформаційна безпека у такому суспільстві сприймалася лише як елемент цілковитої безпеки. Тому, вплив інформаційних загроз на суспільні відносини стає вагомим чинником на новому етапі розвитку людства і набуває важливого значення.

Під інформаційною безпекою розуміють – збереження конфіденційності, цілісності та доступності інформації; крім того, можуть враховуватися інші властивості, такі, як автентичність, відстежуваність, неспростовність та надійність [5].

Згідно Закону України ”Про інформаційну безпеку України”, вирішення проблеми інформаційної безпеки має здійснюватися шляхом [1]:

1) створення повнофункціональної інформаційної інфраструктури держави та забезпечення захисту її критичних елементів;

2) підвищення рівня координації діяльності державних органів щодо виявлення, оцінки і прогнозування загроз інформаційній безпеці, запобігання таким загрозам та забезпечення ліквідації їх наслідків, здійснення міжнародного співробітництва з цих питань;

3) вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення інформаційної безпеки, зокрема захисту інформаційних ресурсів, протидії комп'ютерній злочинності, захисту персональних даних, а також правоохоронної діяльності в інформаційній сфері;

4) розгортання та розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку як сучасної захищеної транспортної основи, здатної інтегрувати територіально розподілені інформаційні системи, в яких обробляється конфіденційна інформація.

Сьогодні для України питання забезпечення інформаційної безпеки стоїть на тому ж рівні, що й захист суверенітету і територіальної цілісності, забезпечення економічної безпеки. Внесення змін, доповнень та пропозицій до концепції інформаційної безпеки України спрямовані на систематизацію низки питань, які об’єднані в проблему забезпечення інформаційної безпеки країни, на визначення методів та засобів захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави в інформаційній сфері, на створення засад для формування державної політики інформаційної безпеки, розвитку інформаційного простору країни. Інформаційний простір – середовище, де здійснюється формування, збір, зберігання та розповсюдження інформації.

Інформаційна безпека відіграє важливу роль в забезпеченні життєво-необхідних інтересів будь-якої країни. Для України, метою забезпечення інформаційної безпеки є створення розгалуженого та захищеного інформаційного простору, захист національних інтересів в умовах формування світових інформаційних мереж, захист економічного потенціалу держави від незаконного використання інформаційних ресурсів, реалізація прав громадян, підприємств, організацій, установ та держави на отримання, використання та поширення інформації.

Для забезпечення інформаційної безпеки держави, потрібно вирішити такий комплекс проблем:

1) визначення головних положень стратегії держави у сфері створення і забезпечення умов формування і використання інформаційного ресурсу, підтримка високих темпів його наповнення і заданих показників якості, таких як доступність, достовірність, своєчасність, повнота, розробка сучасних технічних засобів для вирішення задачі захисту інформації в інформаційних системах;

2) створення законодавчої і нормативно-правової бази забезпечення інформаційної безпеки;

3) розроблення механізмів реалізації прав громадян на інформацію загально-доступного користування;

4) розробка методів і заходів впливу на недопущення поширення у інформаційному просторі некоректної інформації;

5) розробка методів і засобів оцінки ефективності систем і засобів інформаційної безпеки та їх сертифікація.

Інформаційна безпека України залежить від вирішення проблем формування і керування процесами суспільної свідомості, виробництва та відтворення інформаційних ресурсів і доступу до них, створення цивілізованого ринку інформаційних продуктів та послуг, реалізації прав громадян на інформацію. Очевидно, що інформаційна безпека є складним, системним, багаторівневим явищем, на стан і перспективи розвитку якого мають безпосередній вплив зовнішні і внутрішні чинники, найважливішими з яких є: політичний стан у світі; наявність потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз; стан і рівень інформаційно-комунікаційного розвитку країни; внутрішньополітична обстановка в державі.

1. Закон України “Про інформаційну безпеку України” Проект № 5732 від 22 вересня 2004 року.

2. Закон України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні” від 9 січня 2007 року № 537-V.

3. Тоффлер Э. Третья волна: Пер. с англ. / Э. Тоффлер. – М., 2004.

4. Кормич Б.А. Інформаційна безпека: Навч. Посібник. – К., 2008.

5. [Електр. ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://uk.wikipedia.org/wiki