История /1. Отечественная история

Спіркіна О. О.

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, Україна

Феномен сім’ї Теліженків

Теліженки – це творча родина, унікальність якої відома не лише на Черкащині та в Україні, а й далеко закордоном.

Теліженко Микола Матвійович – скульптор, графік, живописець та геральдист, а ще неперевершений майстер вирізування чудернацьких візерунків із паперу, «витинанок». Він народився 16 березня 1951 року в місті Звенигородка на Черкащині. Освіту отримав у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (Чернівецька область) на факультеті художньої обробки дерева та, згодом, у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва на факультеті проектування меблів та інтер’єру. Закінчивши останній, поїхав до Черкас. Брав участь у конкурсах на створення монументу до 1500-ліття Києва (II премія), герба Черкас (I премія), пам’ятника В.Симоненку (заохочувальна премія) тощо. Працюючи в системі Художнього Фонду, створив велику кількість монументальних творів, що прикрашають різноманітні споруди, а саме: мозаїчне панно на середній школі с. Будище Черкаського району («Гімн життю»); оформлення кулінарного комплексу «Черкаси» в м. Києві (кераміка, різьба); оформлення кафе «Ярославна» в Черкасах (різьба по каменю); мозаїчне панно «Скоморохи» в дитячому парку Черкас тощо. З 1980 року брав участь у багатьох мистецьких виставках, в симпозіумах з обробки каменю, зокрема в Теребовлі (Тернопільщина), Ямполі (Вінниччина), Опішні (Полтавщина). В 1986 році був прийнятий до Спілки художників СРСР, в 1998 році став членом Спілки майстрів народного мистецтва України. За творчий період зробив декілька великих серій в пластиці («Струни Дніпра», «Чорнобильська мадонна», «Роксолана», «Материзна», «Битим шляхом», «Крик Берестечка» тощо); у графіці («Ніч у Батурині», «Голодомор», «Гонта в Умані», «Козак Мамай» тощо). Останні роки працює над створенням геральдики та прапорництва. Разом з дружиною Олександрою створив герб Черкаської області та її прапор, герби та прапори районних центрів Черкащини та інших областей України, державних установ та фірм. Його персональні виставки проходили в Черкасах, Києві, Каневі у 1996, 1998 та 2001 роках; в Славутичі (Чорнобиль) у 1997 році; у Кам’янці (Черкащина) та Києві у 2003 році.

Його дружина, Олександра Василівна Теліженко, заслужена художниця України. Вона народилася також у місті Звенигородка на Черкащині 30 березня 1952 року. Мистецьку освіту отримала також у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (Чернівецька область) та у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. В Черкасах Олександра Василівна працювала художником-модельєром та головним художником на фабриці художніх виробів ім. Лесі Українки. На підприємстві вона створила музей народної вишивки, в основу якого лягли матеріали польових експедицій по Черкащині. Творчі роботи О.В. Теліженко експонувалися на виставках у Києві, Москві, Ленінграді, а також закордоном: у Лос-Анджелесі (США), Улан-Баторі (Монголія), Торонто (Канада), Празі (Чехія), Калькутті (Індія) тощо. У 1991 році Олександра Василівна очолила Черкаський осередок Спілки майстрів народного мистецтва України, при якому в 1993 році створила науково-творчо-виробниче підприємство «Арта». О.В. Теліженко займається науковою роботою, має чисельні публікації в мистецьких та наукових виданнях України. В останні роки провела ряд персональних виставок: в 1996 році (Черкаси, Київ, Канів); в 1997 році (Славутич (Чорнобиль)); в 1999 році (Черкаси, Київ, Одеса, Карлови-Вари (Чехія)); в 2002 році (Генк (Бельгія), Черкаси); в 2003 році (Київ) тощо. За значний внесок у розвиток українського прикладного мистецтва, вагомі особисті здобутки їй присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».

Микола Матвійович та Олександра Василівна Теліженки мають двох дітей Тараса та Олесю. Тарас Теліженко народився в 1976 році, закінчив Київську художню Академію, за фахом – мистецтвознавець-менеджер. Олеся Теліженко народилася в 1984 році, закінчила Львівську національну академію мистецтв. Олеся неодноразово бере участь у всеукраїнських та міжнародних симпозіумах та виставках: у 2002 році – молодіжний фестиваль моди (Львів); учасник V Міжнародного симпозіуму-практикуму з ткацтва (Яворів, Івано-Франківська область); міжнародна виставка «Тканина-образ-костюм» (Київ, експоцентр «Український дім»); учасник VI Міжнародного симпозіуму-практикуму по питанням розвитку окраски природними фарбниками (Бахчисарай, Крим АР). У 2005 році, будучи ще студенткою, О.М. Теліженко стає власником гранту Президента України для обдарованої молоді за створення колекції сучасного одягу «Древо роду» з використанням мотивів українських аплікативних рушників південно-східної Черкащини. В цьому ж році вона бере участь у Всеукраїнському тижні Pret-а-porter «Сезону моди» у рубриці «Нові імена» зі своєю колекцією «Древо роду». У 2006 році вона учасник Ukrainian Fashion Week в рубриці «Fresh Fashion» з колекцією «Мій добрий звір». У 2007 році створила колекцію «Скіфія золота. Великий степ», а в 2008 році – «Татова витинанка». У її колекціях сучасні форми поєднуються з традиційними українськими мотивами, вона використовує дорогі натуральні матеріали та ручну вишивку. В одяг Олесі Теліженко одягнені сім’я Ющенків, Ніна Матвієнко, Раїса Богатирьова, «Гайдамаки» та інші.

Література:

1. Бушин М.І., Єрмілов Є.П. Черкаський край в особах. 1941-2001. Місто Черкаси. – Черкаси: «Черкаський ЦНТЕІ», 2005. – С.320-325.

2. Інтернет джерела: Интервью. Олеся Телиженко: «Мое счастье – в семье». Modna. – Режим доступу до ресурсу: // http://modna.com.ua/intervyu/olesya-telizhenko-moe-sshastya-v-simi

3. Інтернет джерела: Немного о дизайнере // Сайт Олеси Телиженко. – Режим доступу до ресурсу: http://skifia.livejournal.com/ (дата обращения 17.06.2009).

4. Інтернет джерела: Олеся Телиженко. Красота этноса. – Режим доступу до ресурсу: http://www.olesya-telizhenko.com.ua/ru/image_list.html