О.П.Татаровський, В.І.Саричев, Ю.Ф.Жеребцов, С.А.Безбородько, В.О.Татаровський, Л.І.Татарченко

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Аспекти оцінювання стану здоров’я та зв’язаною з ним якістю життя студентів

Одним із фрагментів комплексного дослідження здоров’я студентів, що нами проводиться, є оцінювання зв’язаної з ним якості їх життя. Використані як спеціально розроблена анкета, так і загальна шкала SF−36 − форма, котрі містять блоки питань, які торкаються фізичного і психосоціального статусу людини (фізичної і соціальної активності, загального та психічного здоров’я, фізичних та емоційних факторів обмеження життєдіяльності тощо).

Період навчання відіграє головну роль у становленні особистості, в інтелектуальному, соціальному та емоційному розвитку молодої людини. Саме у молоді роки відбувається сприйняття певних норм та зразків поведінки.

Середовище навчального закладу та умови, в яких знаходиться студент, зумовлюють багато в чому сприйняття ним і пов’язаної зі здоров’ям якості життя. Тому для оптимальної адаптації студентської молоді до умов соціального оточення в центрі уваги повинні бути цілеспрямовані заходи щодо виховання у неї загальної культури; прагнення до успішного навчання, змістовного дозвілля; використання можливостей для реалізації певних схильностей і творчих початків тощо.

Оцінюючи стан здоров’я студентів, зокрема вивчаючи їх захворюваність, ми виходили з того, що офіційні статистичні показники не зовсім повно віддзеркалюють її реальну характеристику, адже на них впливає низка об’єктивних та суб’єктивних чинників. Ми також враховували і те, що молодь порівняно, зокрема, зі старшими категоріями населення, рідше звертається за медичною допомогою. Отже для отримання більш достовірної інформації повинна ширше впроваджуватися в практику самооцінка стану здоров’я, вивчення суб’єктивного його сприйняття (табл.1,2,3).

Таблиця 1

Оцінка студентами власного здоров’я (%)

Стан здоров’я	Чоловіки	Жінки
Відмінне	18,0	5,8
Дуже добре	16,3	13,6
Добре	44,4	54,0
Задовільне	16,3	25,1
Погане	5,0	1,5

Таблиця 2

Оцінювання студентами стану власного здоров’я в порівнянні з тим,

яким воно було рік тому назад (%)

Стан здоров’я	Чоловіки	Жінки
Значно краще	9,3	6,8
Трохи краще	16,0	13,9
Майже не змінилось	51,7	60,0
Дещо гірше	17,3	17,8
Значно гірше	5,7	1,5

Таблиця 3

Ствердження студентів щодо стану власного здоров’я (%)

Стан здоров’я	Чоловіки	Жінки
Мені здається, що я більш схильний до хвороб, ніж інші	8,0	9,6
Моє здоров’я не гірше, ніж у більшості моїх знайомих	54,3	65,7
Я чекаю, що моє здоров’я погіршиться	7,7	10,7

Структура поширеності діагностованих лікарем хронічних захворювань студентів, наприклад, четвертого курсу така: у чоловіків – 28,9 %, у жінок – 35,9 %.

Соціологічне дослідження дало нам змогу зробити моментний зріз стану здоров’я студентів, збагнути їх ставлення до нього, ціннісні орієнтації, мотиви здоров’язберігаючої діяльності, визначити причинно-наслідкові зв’язки виникнення найважливіших захворювань, роль факторів ризику. [Нами вивчалися провідні із тих, які зумовлені як способом життя, його умовами (матеріальними і нематеріальними чинниками), так і проявами способу життя]. Серед факторів ризику: насамперед, паління, неправильне харчування, зловживання алкоголем, вживання наркотиків, погані матеріальні умови, невлаштований побут, стреси, гіподинамія тощо.

Ми вивчали запити студентів в галузі пропаганди медичних і гігієнічних знань, їх потребу в різних видах медичної допомоги.

За результатами дослідження висвітлена проблема дотримання студентами здорового способу життя (тут вплив і соціально-економічних факторів, і особистих звичок).

Здоровий спосіб життя виступає в якості найефективнішого засобу забезпечення здоров’я людини, первинної профілактики захворювань та задоволення життєвої потреби кожного у здоров’ї.

Головною тезою його формування є виховання у особистості потреби у збереженні і зміцненні власного здоров’я. Свідоме та відповідальне ставлення людини до свого здоров’я та здоров’я оточуючих, оздоровлення навколишнього середовища – запорука безпечного рівня здоров’я, за визначенням ВООЗ, − найбільшої індивідуальної і суспільної цінності.

На базі даних спеціальних досліджень нами розробляються рекомендації зі здоров’язберігаючого виховання студентів, науково обґрунтована програма формування їх здорового способу життя.