“Педагогические науки”/ 4. Стратегические направления реформирования системы образования

Д.ф-м.н., проф. Куліш В.В., к.т.н., доц. Кузнєцова О.Я.

Національний авіаційний університет м. Київ, Україна

Модульно-рейтингова технологія навчання в курсі фізики в контексті євроінтеграції вищої освіти

Офіційний старт процесу євроінтеграції освіти в житті української вищої школи відбувся 23 січня 2004 року з виходом наказу міністра освіти і науки України № 49 «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти України на 2004-2005 роки».

Одним із ключових завдань, яке, у цьому зв’язку було поставлено перед численною армією вузівських викладачів, стала практична розробка низки нових (чи суттєво модернізованих) навчальних технологій. Тобто цілісних самоузгоджених організаційно-методичних систем, які повинні забезпечувати повноцінну реалізацію базових болонських концепцій і гасел в конкретних умовах сучасної вузівської кафедри. Одним із прикладів такого роду став варіант модульно-рейтингової технології, запропонований, детально опрацьований та впроваджений у реальний навчальний процес кафедри теоретичної фізики Національного авіаційного університету [1].

Слід коротко нагадати деякі базові загально-цивілізаційні засади, які, у кінцевому підсумку, і спричинили створення необхідних історичних передумов для розгортання як в країнах Західної Європи, та і в нас, в країнах пострадянського простору, глибоких та повномасштабних «болонських» трансформацій усієї системи освіти.

Процеси всеохоплюючої глобалізації, що супроводжували вище згадані загально-цивілізаційні зміни, та їх революційний характер вже у 80-х роках минулого століття змусили політичну та фінансово-економічну еліти західних країн дійти висновку, що існуюча на той час система освіти все гірше і гірше виконує свої базові функції – забезпечення суспільства, що стрімко розвивається, повноцінними кадрами. Усвідомлення невідповідності рівня освіти викликам часу історично і зумовило появу Болонської декларації, яка, в свою чергу, ініціювала цілу низку кардинальних змін у всій загальноєвропейській системі.

Аналіз ситуації, що склалася в країнах постіндустріального світу, показує, що соціально-економічна його складова невпізнанно змінилась протягом всього одного-двох поколінь. Традиційні фундаментальні науки, такі як фізика, математика, та інші, які ще до початку ХХ століття вважалися «грою розуму» для вузького кола інтелектуалів, сьогодні перетворилися на головну рушійну силу сучасних глобальних фінансово-економічних та соціо-політичних систем. Фундаментальна компонента тут давно вже перестала бути абсолютною домінантою, тоді як визначальної ваги набрала саме інженерно-технологічна (тобто, прикладна) компонента. Особливо стрімкий розвиток цих процесів протягом останніх п’ятдесяти років, призвів до того, що сучасні суспільство та економіка потребують інженерів нового типу, а саме таких, які здатні адекватно реагувати на вибухоподібне зростання та оновлення науково-технологічної інформації та матеріальних засобів виробництва.

Формування «нового інженера» такого типу ставить завдання розробки адекватного набору нових навчальних технологій, які, з одного боку, мають забезпечувати виконання вище сформульованих головних завдань, а з іншого — базуватися на кращих традиціях вітчизняної вищої школи.

Розроблена модульно-рейтингова технологія відрізняється від традиційних перш за все тим, що має за базову компоненту самостійну (в тому числі, і позааудиторну) роботу студентів під аудиторним контролем викладача. Практично остання реалізується через використання спеціальної консультаційно-контрольної модульно-рейтингової навчальної технології. В її рамках застосовано, у тому числі, такі новації як система «одне заняття – один мікромодуль»; поглиблений контроль результатів самостійної поза аудиторної та аудиторної форм роботи за принципами поточного мікромодульного контролю кожного студента на кожному занятті; врахування всіх рейтингових оцінок при визначенні підсумкової семестрової рейтингової оцінки; ведення робочого журналу викладача за спеціальною формою; спеціалізований навчальний посібник нового типу для методичного та організаційного забезпечення як аудиторної, так і поза аудиторної форм самостійної роботи студентів та «Лабораторний зошит» для виконання лабораторних робіт за вказаною модульно-рейтинговою схемою.

Ключовою організаційно-методичною новацією при цьому є те, що, на відміну від відомої багаторічної вітчизняної традиції, тут центр тяжіння усього навчального процесу як цілого переміщено із лекційних на практичні заняття. Саме практичні заняття, реорганізовані за запропонованою модульно-рейтинговою технологією, і стають тією уявною віссю, навколо якої, образно кажучи, і «крутиться» весь навчальний процес. Жорстко регламентуючи та координуючи його в часі за всіма формами занять, вдається організувати навчальну роботу студентів впродовж семестру таким чином, що вона стає набагато ефективнішою, планомірною, рівномірною, свідомою та систематичною.

Досвід застосування обговорюваної модульно-рейтингової навчальної технології показав, що вище сформульована загальнотеоретична теза може бути адекватно і ефективно використана практично в рамках реального навчального процесу на рівні кафедри.

Література:

1. Кузнєцова О. Я. Модульно-рейтингові технології в курсі фізики для інженерних спеціальностей: [монографія] / Науковий редактор заслужений діяч науки і техніки України д.ф.-м. н., проф. В.В. Куліш. — К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2009. — 304 с.