Педагогические науки

5. Современные методы преподавания

Лук’янова Юлія Миколаївна

Сумський національний аграрний університет, викладач англійської мови

Метод проектів – метод навчання

У сучасному світі потреба в комп'ютерних технологіях постійно зростає - вони необхідні і вдома, і на і робочому місці. Змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві. Поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно орієнтована, традиційні методи замінюються інноваційними, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності. Ставлячи запитання: допомагає комп'ютер викладачу та студентам чи, навпаки, відволікає їх від навчання, можна з певністю сказати, що викладач розширює можливості навчального процесу, використовуючи комп'ютер для пошуку додаткової інформації, проведення досліджень.

На сьогоднішній день вже набутий досить багатий досвід використання комп'ютерних технологій та комп'ютерних навчальних програм у навчально-виховному процесі.

Одним із найуспішніших, найцікавіших і найефективніших методів навчання студентів іноземному спілкуванню є метод проектів.

Нині метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації студентів, підвищує мотивацію до навчання, також сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Студенти набувають досвіду вирішення проблем майбутнього самостійного життя, які вони проектують у навчанні.

Проект - це метод навчання. Його можна застосовувати на заняттях та в поза аудиторній роботі. Він зорієнтований на досягнення мети самих студентів, тому є неповторний. Він формує значну кількість умінь та навичок, тому є ефективним. Він формує досвід.

Метод проектів - це освітня технологія, спрямована на здобуття студентами знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Метод проектів відкриває необмежені можливості для впровадження комунікативних, інтерактивних, групових технологій навчання, робить увесь навчально-виховний процес високоефективним. Українське сучасне інформаційне суспільство представляє нові умови та можливості для отримання інформації. Починаючи з підготовчого етапу, студенти здійснюють пошук необхідної інформації у мережі Інтернет, використовують комп'ютерні технології для підготовки «проектного продукту» та захисту проекту.

Використання проектних технологій допомагає розширити комунікативні компетенції студентів, сприяє інтегруванню чотирьох мовленнєвих умінь. Співпраця в позаурочний час є дуже привабливою як для викладача, так і для студента. Для студента іншомовна взаємодія — це реально відтворена комунікативна потреба, а не штучно створена мовна ситуація на занятті. Тому викладачі активно впроваджують проектні технології у практику своєї роботи.

Основною формою навчальних занять у системі адаптивного навчання є заняття-дослідження та заняття-пошук, на основі яких відбувається процес пізнання. Їх побудова, вибір теми, формулювання основної проблеми зумовлюються принципами особистісно-діяльнісного підходу до навчання. Такий підхід передбачає максимальну активізацію внутрішнього світу та пізнавальної діяльності студента, звернення до її особистого досвіду, збудження мотивів навчання. У цьому контексті і метод, і форма навчання є джерелами здобування особистісних знань.

Використовуючи проектну технологію, треба мати на увазі, що багато залежить від особистісної позиції викладача, який повинен стимулювати студентів ставити якомога більше запитань, а отже заохочувати до індивідуально-колективного пошуку оптимальних варіантів розв'язування завдань. Особливістю таких занять є створення ситуації, перебуваючи в якій, студент сам би зміг відповісти на запитання, які виникають. Відповіді можуть бути неоднаковими. Важливо, щоб кожна дитина діставала задоволення від самостійно знайденого способу розв'язування. Методи, які застосовуються на таких заняттях, переважно будуються на партнерських стосунках, діалогічному спілкуванні викладача зі студентами, самостійному відкритті ними знань, критичному ставленні до інформації та толерантному ставленні до думки інших.

В основу моноконструкції покладено індивідуальну роботу над завданнями. Заохочується власне бачення проблеми, висунення гіпотез, створення проекту і т. д., передбачається свобода вибору способів розв'язування, надається право на помилку.

Головною метою використання методу проектів у навчальній роботі є розвиток пізнавальних навичок, умінь самостійно конструювати свої знання, вміння діяти в інформаційному просторі.

Характерною для методу проектів є самостійна діяльність студентів: індивідуальна чи у складі малої групи, коли вони виконують певну роботу, спрямовану на досягнення конкретного результату. Сама діяльність містить елементи навчання та набуття досвіду через використання технологізованих дій та прийомів. Для неї є характерним кооперативне чи групове навчання за принципом "навчаючи вчуся", бо у процесі діяльності надбання студента неодмінно стають, надбанням усієї групи.

Для методу проектів характерне і те, що результат діяльності завжди є конкретним і вимірюваним.

Реалізація такої форми діяльності студентів потребує кваліфікованої та постійної допомоги викладача.

Але треба все ж зауважити, що найважливішою складовою процесу навчання є не комп'ютери, а викладачі, озброєні методиками застосування комп'ютерних та освітніх технологій.