Байдала В. В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ВЧИТЕЛЯ ТА ЙОГО

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ

Процес гуманізації й демократизації українського суспільства зумовлює необхідність систематичного підвищення рівня педагогічної майстерності сучасних учителів, що є необхідною передумовою для можливості вирішення ними тих складних завдань, які постають сьогодні перед школою. У контексті цього в нормативних державних документах (Національній доктрині розвитку освіти, Законі «Про освіту», державній програмі «Учитель» тощо) визначені основні вимоги до фахової підготовки сучасного педагога. У цих документах, зокрема, наголошується на необхідності постійного підвищення рівня професіоналізму вчителів. Саме тому цій проблемі приділяється значна увага з боку науковців.

Зазначимо, що в сучасній науковій літературі поняття «професіоналізм» тлумачиться неоднозначно. Зокрема, в публікаціях різних авторів ця дефініція визначається як:

1) особлива властивість людей систематично, ефективно й надійно виконувати складну діяльність у найрізноманітніших умовах (С. Дружилов);

2) високий ступінь оволодіння необхідними знаннями та вміннями, з одного боку, та здатністю створювати щось нове, з іншого (В. Шувалова, О. Шиняєва);

3) органічне сполучення знань та умінь, що гарантує отримання запланованого результату й якісне виконання роботи, а також відповідного ставлення до неї (Я. Турбовський).

Стосовно визначення професіоналізму саме для професії вчителя ми поділяємо ідеї В. Синенко, відповідно до яких це поняття трактується як високий рівень психолого-педагогічних і науково-предметних знань та вмінь педагога у поєднанні із сформованою в нього моральною культурою. Крім того, вважаємо, що професіоналізм шкільного вчителя виявляється у розвиненості в нього педагогічних здібностей, необхідних ділових та особистісних якостей, а також готовності до постійного самовдосконалення. Ми також погоджуємося з ідеями В. Попової, що головним показником професіоналізму вчителя є високий рівень вихованості й навченості учнів.

У процесі дослідження проблеми професіоналізму вчителя ми також враховували критерії для визначення стану його сформованості, які були визначені З. Барабановою. Зокрема, вона виокремила три групи таких критеріїв:

1) особистісні критерії: а) психологічний ( відсутність психологічного насилля та маніпуляцій у педагогічній роботі, знання психології; б) емоційний: любов до дітей, педагогічної справи; емоційна сталість; добрі стосунки зі школярами); в) комунікативний (здатність до емпатії); ґ) рефлексивний (самоконтроль, рефлексія власної педагогічної діяльності);

2) навчально-методичні критерії: а) діяльнісний (доскональне володіння матеріалом); б) продуктивний (публікація педагогічних праць, у тому числі навчальних посібників); в) результативний (високий рівень навченості й вихованості учнів); ґ) методичний (успішне застосування на практиці різних методик, технологій навчання й виховання);

3) педагогічні критерії: а) діяльнісно-пошуковий: пошук та впровадження нових форм роботи; б) креативний (творчість вчителя); в) професійний (терпіння, наполегливість, організаторські здібності).

Доцільно також звернутися до праць Є. Марковської, в яких вона визначила різні рівні сформованості професіоналізму вчителя:

1) «студент» – репродуктивний рівень (усвідомлений вибір педагогічного навчального закладу, сумлінне оволодіння професійними знаннями, ознайомлення з різними педагогічними методиками, отримання педагогічної освіти);

2) «учитель-початківець» – практичний рівень (у процесі педагогічної діяльності накопичення досвіду роботи з дітьми, переведення вмінь в навички, набуття методичної майстерності тощо);

3) «спеціаліст» – пошуковий рівень (певний обсяг професійних знань, навичок, засвоєння технологій, набуття досвіду застосування засвоєних знань та вмінь на практиці);

4) «професіонал» – творчий рівень (інтеграція спеціальних знань із професійно-особистісними якостями, здійснення регулярної рефлексії власної діяльності, розробка авторських методик, залучення до своїх передових педагогічних доробок інших педагогів;

5) «майстер» – інтеграція особистісної зрілості та професіоналізму.

На підставі вищевикладеного можна підсумувати, що характеристики особистості педагога, які свідчать про високий рівень його професіоналізму, включають різні об’єктивні й суб’єктивні аспекти. Зокрема, професіоналізм педагога виявляється в його здатності організувати результативну комунікацію з кожним своїм вихованцем, створити креативну атмосферу у класі, забезпечуючи оптимальні умови для всебічного розвитку школярів. Важливо також відзначити, що вчитель-майстер є освіченою, інтелігентною людиною, яка розбудовує педагогічну взаємодії на засадах взаємоповаги й толерантності, систематично контролює результати своєї професійної діяльності, забезпечуючи її високу ефективність.

Як установлено, основними шляхами формування професіоналізму вчителя є такі: 1) організація постійної рефлексії власної роботи й на основі аналізу отриманих результатів здійснення систематичного професійного самовдосконалення; 2) активна участь у науково-методичній роботі школи; 3) вивчення передового педагогічного досвіду вчителів інших навчальних закладів; 4) участь у науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах, на яких обговорюються актуальні проблеми шкільної освіти; 5) участь в ділових іграх, тренінгах та інших формах активного навчання тощо.