Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Вишпольська В.Ф.

Хмельницький національний університет, Україна

Розвиток у студентів здатності до рефлексивної діяльності

 

Важливою умовою професійної підготовки майбутніх економістів-міжнародників є системне використання рефлексії навчальної діяльності. Це навчання за допомогою рефлексії над своїми діями під час засвоєння не лише предметного змісту, але й способів та стратегій взаємодій та спілкування в процесі оволодіння цим предметним змістом у спеціально організованій навчальній діяльності.

Під рефлексією розуміють діяльність людини, спрямовану на осмислювання своїх власних дій і станів. Вона забезпечує перехід до метапізнавальної діяльності, тобто до усвідомленого використання власних прийомів побудови як пізнавальних дій – евристик, алгоритмів, схем аналізу відкритих проблемних ситуацій, так і комунікативних прийомів та способів взаємодії [1].

На нашу думку, метод портфоліо – найефективніший метод з точки зору його можливостей щодо розвитку здатності студентів до рефлексії власної начальної чи квазіпрофесійної діяльності.

Використання методу портфоліо у ВНЗ зумовлюються такими тенденціями у розвитку української освіти:

- оформлення постіндустріального суспільства ринкового типу, у якому освіта стає ключовою умовою формування „суспільства знань”, яке базується на верховенстві „виробництва” інтелектуального продукту;

- входження української системи вищої освіти у Болонський процес;

- розробка технологій організації особистісно-зорієнтованого освітнього процесу;

- пошук нових форм і методів комплексної оцінки навчальних та інших досягнень студентів у логіці компетентнісного підходу;

- пошук способів розвитку особистості, необхідних для творчої самоорганізації і самопрезентації своїх компетентностей на ринку праці і в здійсненні кар’єрного зростання.

В основі методу портфоліо використовується метод автентичного оцінювання результатів освітньої і професійної діяльності.

Автентичне оцінювання – це вид оцінювання, який застосовується, перш за все, у практико-орієнтованій діяльності і передбачає оцінювання сформованості вмінь та навичок особистості в умовах поміщення її у ситуацію, максимально наближену до вимог реального життя – повсякденного чи професійного.

Ідея застосування портфоліо у школі походить зі Сполучених Штатів, де вона виникла у 80-х роках. З часом ця ідея поширилася в Канаді, а згодом і Європі та в Японії. За цей час з’явилося досить багато літератури присвяченої ідеї портфоліо, однак це не привнесло ясності в саму ідею. Таким чином, портфоліо не являє собою певну чітку концепцію.

На сьогодні існує кілька різних визначень портфоліо [2]:

Портфоліо – це спосіб фіксування, накопичення і оцінки індивідуальних досягнень студента у визначений період його навчання. Портфоліо орієнтоване не лише на процес оцінювання отриманих студентом результатів, але й самооцінку, тобто активне і свідоме відношення студента до процесу і результатів навчання.

Портфоліо – це колекція робіт і результатів студента, яка демонструє його зусилля, прогрес та досягнення у різних галузях.

Портфоліо – систематичний і спеціально організований збір доказів, який використовується викладачем та студентами для моніторингу знань, навичок та відносин студентів.

Портфоліо – це робоча файлова папка, у якій міститься різноманітна інформація, яка документує отриманий досвід і досягнення студента.

Портфоліо – інструмент самоорганізації, самопізнання, самооцінки, саморозвитку і самопрезентації студента (професіонала).

Портфоліо – інструмент досягнення успішності, одна з оцінювальних норм компетентностей конкурентноздатного фахівця на ринку праці.

Портфоліо – це звіт із процесу діяльності, який показує , як людина думає, бере під сумнів, аналізує, синтезує, створює і як вона взаємодіє на інтелектуальному, емоційному і соціальному рівнях з іншими людьми.

Т.Кошманова, яка досліджувала розвиток педагогічної освіти у США, вважає, що портфоліо, в широкому значенні цього слова, означає колекцію певного типу, що розкриває індивідуальні здібності та інтереси її власника [3].

Як зазначають О.Прутченков та Т.Новікова [4], педагогічна філософія портфоліо передбачає:

- зміщення акценту з того, що студент не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета;

- інтеграцію якісної і кількісної оцінок результатів діяльності студента;

- перенесення педагогічного наголосу з оцінки на самооцінку студентів.

Ці особливості портфоліо дозволяють студентам при його активному і систематичному застосуванні поступово навчитися самостійно навчитися не лише оцінювати свої досягнення, але й усвідомлювати цілі освіти як освіти для себе і протягом усього життя.

Призначення портфоліо досить широке. Воно покликане [2]:

- підтримувати високу навчальну мотивацію студентів;

- заохочувати їх активність і самостійність, розширювати можливості навчання і самонавчання;

- розвивати навички рефлексивної та оціночної (самооціночної) діяльності студентів;

- формування вміння навчатися – ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність;

- сприяти індивідуалізації навчання студентів;

- закладати додаткові передумови і можливості для успішної соціалізації.

Портфоліо дозволяє враховувати результати, яких студент досяг в різних видах діяльності – навчальній, творчій, соціальній, комунікативній, квазіпрофесійній та ін.

Є.Полат [5] формулює принципи методу портфоліо таким чином.

1. Самооцінка результатів (проміжних, підсумкових) оволодіння певними видами пізнавальної діяльності, що відображає:

- особливості тієї чи іншої предметної галузі знань у відповідності з програмою навчання (на різних рівнях навчання);

- вміння студента приймати самостійні рішення у процесі пізнання, прогнозувати наслідки цих рішень;

- особливості комунікативних здібностей студента (в участі в дискусії, у вмінні аргументувати свою позицію, дохідливо і лаконічно пояснити матеріал іншому студенту).

2. Систематичність і регулярність самомоніторингу.

3. Структуралізація матеріалів портфоліо, логічність та лаконічність всіх письмових пояснень.

4. Охайність та естетичність оформлення портфоліо.

5. Цілісність, тематична завершеність представлених у портфоліо матеріалів.

6. Наочність і обґрунтованість презентації портфоліо студента.

Виділяють три основних типи портфоліо: портфоліо документів, портфоліо робіт та портфоліо відгуків [6].

Нами була розроблена структура портфоліо, з якою ми ознайомили студентів на початку навчального року. Портфоліо складається з чотирьох розділів.

1. Загальні дані студента.

Перший розділ включає в себе титульний лист, самопрезентацію і есе, у якому сформульовані погляди студента на обрану ним спеціальність, процес навчання у ВНЗ, його недоліки та позитивні сторони, мотиви навчання, освітні і кар’єрні плани, а також окреслені цілі і задачі формування свого портфоліо.

2. Показове портфоліо.

Другий розділ містить різноманітні грамоти, дипломи, які демонструють високу результативність студента з іноземної мови та фахових предметів; свідоцтва та посвідчення; інформацію, що свідчить про особисту навчальну ініціативу: курси, тренінги, трудовий досвід.

3. Робоче портфоліо.

У третій розділ студент включає колекцію робіт, які демонструють його прогрес у вивченні „Англійської мови спеціальності”, розвитку різних компонентів його професійної компетентності, аудіозаписи доповідей, дискусій, дебатів, обговорень, фотокартки, електронні версії робіт, результати практичної діяльності, результати тестування, контрольних робіт, екзаменів; листки оцінювання за результатами ділової гри, вирішення кейсів, домашні роботи, результати групової діяльності (чернетки, схеми), схематичні зображення виступів, аудіо- та відеофрагментів та ін., „графік-органайзери” (схеми, малюнки, таблиці, графіки, діаграми, гістограми та ін.).

4. Портфоліо відгуків містить різноманітні форми самооцінки та звіту, що включають метакогнітивну діяльність (рефлексія загальних закономірностей свого навчання), самоаналіз планів та інтересів на початок навчального року та самоаналіз результатів за підсумками навчального року, відгуки, рецензії, а також заповнені студентом анкети (про їх відношення до певної теми, їх думку тощо).

Зазвичай ми рекомендуємо студентам збирати та систематизувати усі виконані ними роботи, а потім серед них вибирати ті, які найповніше і найкраще демонструють їх досягнення на шляху їх становлення як компетентних фахівців. Тобто робоче портфоліо у нашому випадку складається з двох частин: у першій частині будуть міститися найкращі роботи студентів, які демонструють прогрес, а в другій – усі інші роботи.

Студенти обирають самі, які роботи вони включать до першої частини. Ми радимо студентам включати роботи різнопланові, з різних тем та які б давали уявлення про студента з усіма його можливостями, інтересами і досягненнями, а також демонструвала розвиток усіх із компонентів професійної компетентності. Кожна з обраних студентами робіт повинна супроводжуватися рефлексивним висловлюванням, де він аналізує та ілюструє, яким чином він набув компетентності. І сама робота, і рефлексивне висловлювання використовуються для того, щоб оцінити, чи студент продемонстрував компетентність.

Виконання завдань супроводжується поточною та підсумковою рефлексією студентів, за допомогою яких вони відмічають свої успіхи, шляхи досягнення своїх успіхів, аналізують причини невдач, підводять підсумки своєї роботи. Систематичний аналіз, усвідомлення своїх прирощень розвиває рефлексивні навички студентів, вчить виділяти головне, аналізувати помилки.

Література:

1. Зиятдинова Ф.Г. Социальные проблемы образования. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1999. – 282с. - С.105

2. Шерстова Е. В. Ученическое портфолио. // Интернет-журнал "Эйдос". - 2007. - 5 июля. http://www.eidos.ru/journal/2007/0705-7.htm

3. Кошманова Тетяна Сергіївна. Розвиток педагогічної освіти у США (1960 - 2000 рр.): Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. — К., 2002. — 589арк.

4. Прутченков А. С., Новикова Т. Г. Портфолио как инструмент осознания собственных целей образования. // Интернет-журнал "Эйдос". - 2007. - 22 февраля. http://www.eidos.ru/journal/2007/0222-11.htm

5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров; Под ред. Е.С.Полат. – 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр „Академия”, 2005. – 272 с.

6. Прутченков А.С., Новикова Т.Г. Портфолио ученика профильной школы // Интернет-журнал "Эйдос". - 2005. - 10 сентября. http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-21.htm