Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

Нестерова О.Ю.

Національний гірничий університет, Україна

Ключові аспекти виховання інформаційної культури та проблема оцінювання

Питання виховання інформаційної культури сучасного фахівця є актуальним для сучасної теорії підготовки фахівців як в Україні, так і в зарубіжних країнах.

Досвід російських вчених винятково важливим, адже очевидною є схожість освітніх систем наших країн.

Учений-педагог В. В. Зинов’єв розглядає ІК як один з рівнів інформаційної підготованості суб’єктів освітньої діяльності. Загалом дослідник виділяє п’ять таких рівнів:

1. Володіння елементарною та функціональною грамотністю в галузі використання інформаційних технологій;

2. Володіння загальним (базовим) рівнем, необхідними та достатніми знаннями в галузі інформаційних технологій та найбільш загальними способами інформаційної діяльності;

3. Володіння професійною компетентністю в галузі використання інформаційних технологій, сформованість якостей, які дозволяють реалізувати себе в конкретних видах професійної діяльності в умовах інформатизації соціуму, у рамках елементарної, функціональної, системної та професійної компетентності;

4. Володіння інформаційною культурою, коли людина не лише усвідомлює матеріальні та духовні цінності попереднього покоління, а й здатний здійснювати та оцінювати свій особистий внесок у процес культуротворення;

5. Володіння індивідуальним інформаційним менталітетом особистості, стійкими, глибинними основами світосприйняття, які надають особистості властивості унікальної неповторності та здатності самореалізації в сучасному інформаційному середовищі, здатності змінювати навколишнє інформаційне середовище [2].

А.А. Андреєв вважає, що ІК "… пов’язана із соціальною природою людини" [1, c. 189]. ІК, на думку вченого, виявляється у таких аспектах:

1. У конкретних навичках використання технічних пристроїв (від телефону до персонального комп’ютера та комп’ютерних мереж);

2. У здатності використовувати у своїй діяльності комп’ютерну інформаційну технологію, базовим складником котрої є численні програмні продукти;

3. В умінні добувати інформацію з різних джерел: як з періодики, так і з електронних комунікацій, подати її в зрозумілому вигляді та уміти її використовувати ефективно;

4. У володінні основами аналітичної переробки інформації;

5. В умінні працювати з різною інформацією;

6. У знанні особливостей інформаційних потоків у своїй галузі діяльності [1, c. 189].

Н.І. Гендіна визначає такі умови формування ІК особистості та підвищення масової ІК суспільства:

1. Використання можливостей усіх ланок системи неперервної освіти, починаючи з дошкільної та закінчуючи після вузівською освітою, для формування ІК особистості. При цьому принципово важливим є одночасне підвищення інформаційної культури як тих, хто навчає (вихователів дитячих садків, вчителів, викладачів), так і тих, хто навчається (дошкільнят, учнів, студентів, аспірантів);

2. Взаємодія системи освіти з такими соціальними інститутами, що традиційно акумулюють інформаційні ресурси суспільства, як бібліотеки та служби інформації. Засобом, що забезпечує таку взаємодію, має стати єдиний методологічний підхід, який передбачає єдність понятійного апарату, знання основних законів функціонування документальних потоків інформації в суспільстві, прийомів і методів аналітико-синтетичної переробки інформації, критеріїв ефективного пошуку інформації та ряд інших факторів;

3. Організація спеціальної підготовки педагогічних кадрів, здатних на професійній основі проводити заняття з курсу "Основи інформаційної культури" з різними категоріями тих, хто навчається" [153, c. 206-207].

На основі запропонованих авторами аспектів інформаційної культури та її рівнів можна розглядати питання виховання інформаційної культури у певних освітніх умовах у рамках особливостей підготовки фахівців відповідних галузей.

Література:

1. Андреев А.А. Педагогика высшей школы. Новый курс / А.А. Андреев – М.: Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права, 2002.

2. Зиновьев В. В. Комплексная информатизация учреждений общего среднего и среднего профессионального образования в городском социуме : автореф. дисс. на соискание ученой степени кандид. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / В. В. Зиновьев. – Казань, 2004.

3. Гендина Н.И„ Колкова Н.И., Скипор И.Л., Стародубова Г.А. Формирование иформационной культуры личности в библиотеках и образовательных учреждениях: Учебно-метод.пособие / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова,
И.Л. Скипор, Г. А. Стародубова. – Москва, 2002.