доц., к.п.н. Міквабія Е.Г.

викл. Шатунова Т.О.

 

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля

Англійський метод латинської вимови

 

Латинська мова – це одна з індоєвропейських мов італійської групи, якою приблизно з 6 ст. до н.е. по 6 ст. н.е. розмовляли древні римляни і яка була офіційною мовою Римської Імперії. Назва «латинська» походить від племені латинів, які населяли область Лацій на заході Апенін [3]. А термін «вимова» в словнику визначається як спосіб вимовляння слів, окремих звуків, а також як особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту [2].  Розрізняють класичну (античну) латину, середньовічну (християнізовану) латину і нову (термінологічну) латину. Всі ці іпостасі латинської мови різняться також особливостями вимови, граматики, лексики і навіть алфавіту.

Що стосується латинської фонетики, то існує різниця в латинській вимові не тільки в різні історичні періоди її розвитку, а навіть у теперішній час у різних країнах існують свої традиції вимови. Виникло багато систем латинської вимови – принаймні по одній у кожній з сучасних мов, носії яких вивчають латину. У більшості випадків латинська вимова адаптується до фонетики рідної мови.

Слід розрізняти, використання слів та виразів, що запозичені з латини, і безпосередньо вивчення латинської мови. Коли латинську мови вивчають «носії» англійської мови, то вони найчастіше спираються на звуки сучасних романських мов, для яких латина в певному розумінні вважається прамовою.

Разом з тим, в інших мовах, включаючи і романські, розроблено оригінальні інтерпретації латинської фонетичної системи, що базуються як на вимові запозичених слів, так і на практиці вивчення латини. Слід зазначити, що викладачі як у країнах, що розмовляють романськими мовами, так і в інших країнах, у тому числі в Україні, не звертають увагу своїх учнів на те, що вони розмовляють латинською не зовсім так, як розмовляли древні римляни.

Один з чотирьох способів латинської вимови – це англійська.

Для ілюстрації зазначеного виду вимови учені часто використовують наступний приклад. Як вимовляється ім’я  Julius Caesar (Юлій Цезар) згідно з англійським методом вимови: /yooleeus seezer/ (англійська)

В українських школах та вищих навчальних закладах вивчається латинська вимова найбільш близька до північноєвропейської, і разом з тим, майже всі звуки вимовляються згідно з українською фонетичною системою. За правилами вимови, які зазначені в українських підручниках латинської мови, Julius Caesar слід вимовляти [йуліус цезар].

У таблиці 1 розглянуто особливості латинської вимови згідно з англійським методом вимови (табл. 1).

Таблиця 1

 

Буква

Англійський метод (античні імена в англійському контексті)

Голосні

ā

Як у слові plate

ă

Як у cat (під наголосом) або about (ненаголошений)

ē

Як у complete

ě

Як у pet

ī

Як у dine

ĭ

Як у pit

ō

Як у home

ŏ

Як в британському (не американському англійському) not (подібно до o але менш подовжений звук)

ū

Як у duty

ŭ

Як у put

y

Як латинська ī

ў

Як латинська ĭ

Дифтонги

ae

Як латинська ē

oe

Як  латинська ě

ei

як i у слові kite

ui

як i у слові  kite

au

Як aw у слові law

eu

як eu у слові feud

ii

Це не дифтонг; а просто подвійна i, що утворюють 2 склади.

У біологічних назвах таких як Ziphiidae, обидві i короткі.

Зустрічаються також випадки, коли перша i коротка, а друга -  довга.

Приголосні

b, d, f, h, k, 1, m, n, p, qu, t, x, z

Вимовляються як в англійській мові

c before i, e, y, ae, oe

Як s

c в інших випадках

Як k

g перед i, e, y, ae, oe

Як у слові gem

g в інших випадках

Як у слові goose

j (приголосна i)

Як в англійській мові

r

Як в англійській мові

s

Зазвичай як у слові sit (але як z у суфіксі -es)

v (приголосна u)

Як v у слові very

ch

Як k

ph

Як f

th

Як у слові thin

gn після голосної

Як gn у слові magnify

ti між голосними

Як англійська sh

 

Англійська вимова найчастіше використовується для відомих імен з міфології й історії. Багато слів латинського походження повністю асимілювалися до англійської фонетичної системи, і носії мови (native speakers) не усвідомлюють їх як запозичені (наприклад, cranium, saliva та багато ін.). В інших словах латинське походження більш помітне, наприклад, збереження диграфів. В оксфордській традиції у деяких словах диграф ae вимовляється як /AI/, наприклад, у «curriculum vitae» [kəֽrikjələm'vi:tai].

Таким чином, було досліджено англійський метод вимови. Зазвичай кожна мова адаптує латинську вимову до своєї фонетичної системи. Незважаючи на такі розбіжності латинська мова і дотепер залишається значущим компонентом багатьох культур світу.

Література:

1. Тронский И.М. Историческая грамматика латинского языка. М., 1960. – 590 с.

2. Універсальний словник електронний ресурс // Режим доступу: http://www.slovnyk.net/?swrd=%E2%E8%EC%EE%E2%E0&x=0&y=0

3. Porta Antiqua [підручник з лат. мови]. / За ред. М.А. Собуцького. – К.: СІНТО, 1994. – 272с.