Деякі аспекти визначення сутності змісту договору факторингу

Токунова Анастасія Володимирівна

Інститут економіко-правових досліджень НАН України

Деякі аспекти визначення сутності змісту договору факторингу

Для розуміння сутності факторингу важливим є визначення того, що вважати його змістом. За думкою авторського колективу укладачів підручника цивільного права Російської Федерації, зміст договору фінансування під відступлення грошової вимоги складають права та обов’язки фінансового агента та клієнта. Серед обов’язків фактора у першу чергу необхідно зазначити наступне: а) здійснити фінансування клієнта шляхом передання ціни договору (грошових коштів) в порядку, встановленому в договорі факторингу; б) у спеціально обумовлених випадках – прийняти у клієнта необхідну документацію для ведення бухгалтерського обліку операцій клієнта; в) надати клієнту інші фінансові послуги, пов’язані за грошовими вимогами, які є предметом відступлення (наприклад, видати поруку за правочином клієнта, здійснити облік виписаних на нього векселів, провести розрахунки через кореспондентську мережу фінансового агента тощо). Без сумніву, в договорі можуть бути передбачені і інші обов’язки фінансового агента [1, с. 512]. Отже, під змістом договору фінансування під відступлення права грошової вимоги російські науковці розуміють права та обов’язки фінансового агента та клієнта. О. Беляневич у дисертації як на здобуття ступеня кандидата, так і доктора юридичних наук, визначає змістом господарського договору права та обов’язки сторін у сфері господарювання [2, с.13], [3,с.12]. Цю ж думку підтверджує і видатний український науковець С. Бервено, розуміючи зміст договору як права та обов’язки сторін [4, с. 53-55]. Таким чином, розуміється, що питання змісту договору факторингу розкривається саме при розгляді питання прав та обов’язків сторін за ним.

У науці практикується й інший погляд на суть змісту договору. Так, відповідно до думки А. Дутка, зміст договору становлять умови, що визначаються на розсуд сторін і погоджені ними та умови, що є обов’язковими відповідно до актів законодавства. Власне, це ті умови, на яких сторони погодилися виконувати договір. Надалі під цими умовами автором розуміються предмет, строк, ціна тощо [5, с.230]. Згідно до положень роботи О. Яворської, еквівалентом поняття про елементи змісту договору є поняття умови договору [6, с.149]. О. Іоффе зазначено, що змістом договору називають сукупність його умов, сформульованих сторонами або таких, що витікають із закону, на якому засноване укладення договору. Спроби визначити зміст договору, вказуючи як на його умови, так і на права та обов’язки, що з нього витікають, є помилковими, та пояснюються змішуванням договору як юридичного факту з самим договірним зобов’язанням. Права та обов’язки утворюють зміст зобов’язання, але не договору, що його породив, а сукупність умов складає зміст правочину, але не зобов’язання, яке виникло з нього [7, с. 27-28]. Цю ж думку підкреслює і Ю. Скакун, вказуючи, що зміст договору утворює система умов, на яких він укладений [8, .с.241].

У більш пізній роботі А. Дутко робить спробу поєднати ці дві точки зору, вказуючи, що договірна конструкція має певний зміст, який складають умови, що визначаються на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, що є обов’язковими згідно з актами цивільного законодавства. Якщо розглядати конструкцію договору як правовідношення, то змістом договору будуть права та обов’язки сторін. Якщо вважати договір документом, то змістом буде сукупність договірних пунктів, які фіксують волевиявлення сторін [9, с. 107].

Відповідно до ч.1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства [10].

Зважаючи на вище викладене, вважається за доцільне розуміти зміст договору факторингу саме як відповідні умови, обумовлені в договорі, і невірним – ототожнювати поняття «права та обов’язки сторін за договором» та «зміст договору».

Література:

1. Гражданское право: учеб. : в 3 т. Т. 2. — 4-е изд., перераб. и доп. / Е. Ю. Валявина, И. В. Елисеев [и др.]; отв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 848 с.

2. Теоретичні проблеми господарського договірного права: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.04 / О.А. Беляневич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 34 с.

3. Господарський договір та способи його укладання: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / О.А. Беляневич; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1999. – 24с.

4. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія / С.М. Бервено – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.

5. Дутко А.О.Аналіз юридичної конструкції господарського договору / А.О. Дутко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України.-2008. – Вип.6(74). – с.227-235.

6. Яворська О. С. Договірне право як регулятор цивільних відносин / О.С. Яворська // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України.-2008. – Вип.6(74). – с. 148-158.

7. Иоффе О.С. Обязательственное право / О.С. Иоффе. – М.: Юридическая литература,1975. – 880 с.

8. Скакун Ю.Є. Зміст попереднього договору / Ю.Є. Скакун // Форум права. – 2007. – № 3. – С.241-244. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/20073/07sjezpd.pdf Використано – с 241

9. Дутко А.О. Використання договірної конструкції у законодавстві України / А.О. Дутко // Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 1. – С.105-114. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvlduvs/2009_1/

10. Господарський кодекс України вiд 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – N 18, N 19-20, N 21-22. – Ст.144.