Конференція «Перспективные вопросы мировой науки»

Право / 2. Адміністративне і фінансове право

Воробйов Віктор Вікторович

Кіровоградський юридичний інститут

Харківського національного університету внутрішніх справ

Пріоритетні напрямки реформування системи підготовки кадрів для галузі охорони здоров'я

Для удосконалення інноваційної політики та підвищення ефективності використання наукового потенціалу передбачено забезпечення наукового супроводження вирішення питань розвитку галузі охорони здоров'я.

З цією метою розроблено і знаходиться у стані виконання концепція розвитку вищої медичної освіти (надалі - Концепція) спрямована на підвищення якості підготовки медичних фахівців, інтеграції медичної освіти і науки, вирішення кадрових проблем галузі, покращання медичної допомоги населенню, забезпечення конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів на вітчизняному та міжнародному ринках праці.

Актуальність Концепції обумовлена сучасними вимогами до рівня якості у сфері вищої медичної освіти; динамічними змінами у вітчизняній охороні здоров'я та соціальними, економічними, етичними, правовими особливостями діяльності суб'єктів системи охорони здоров'я в Україні; розвитком медичної науки та доказової медицини; інтенсифікацією міжнародного співробітництва в сфері медичної та фармацевтичної освіти.

Міністерство охорони здоров'я України здійснило ряд заходів, спрямованих на підвищення рівня підготовки медичних сестер, лікарів і провізорів: збільшений перелік лікарських спеціальностей в інтернатурі, запроваджені незалежна від вищих навчальних закладів система оцінки професійної компетентності студентів та лікарів (провізорів)-інтернів та практично-орієнтовані іспити, подовжені терміни післядипломного навчання лікарів, запроваджені нові навчальні плани, що базуються на кредитно-модульних засадах.

Проте, на сьогодні в країні ще не досягнуто рівня клінічної підготовки молодших спеціалістів з медичною освітою та лікарів відповідно до міжнародних стандартів, повільно запроваджуються у навчальний процес сучасні наукові розробки та засади доказової медицини, спостерігається постаріння науково-педагогічних працівників, у галузі наростає кадровий дефіцит медичних працівників, перш за все у первинній ланці та закладах охорони здоров'я, розташованих у сільській місцевості.

В зв'язку із запровадженням кредитно-модульної системи організації навчального процесу визначились протиріччя між збільшенням завантаженості викладачів, значним обсягом витрат навчального часу на оцінювання, якістю самостійної роботи студентів і недостатнім фінансуванням вищої медичної школи та, як наслідок, проблемами у матеріально-технічному оснащенні вищих навчальних закладів і недостатнім рівнем оплати праці викладачів.

Актуальність питань забезпечення якості підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки медичних працівників особливо зростає в період реформування галузі охорони здоров'я.

Інновації в системі медичної освіти тісно пов'язані із впровадженням сучасних галузевих стандартів вищої медичної та фармацевтичної освіти, запровадженням системи ліцензування та сертифікації фахівців. Все це спонукало до перегляду змісту медичної освіти та розробки нових науково-педагогічних підходів та інновацій у підготовці фахівців з напряму "медицина".

Оптимальним шляхом, який допоможе розв'язати комплекс причин, що гальмують розвиток вищої медичної школи, є реалізація Концепції розвитку медичної освіти.

Метою Концепції є створення правових, економічних і організаційних умов для підвищення якості вищої медичної освіти шляхом приведення її стандартів до міжнародних вимог та ефективного використання матеріально-технічного і наукового потенціалу галузі.

Завданнями реалізації Концепції є:

- приведення вищої медичної освіти - структури, змісту, термінів підготовки - у відповідність до міжнародних освітніх стандартів з урахуванням потреб охорони здоров'я країни;

- розширення співпраці вищих навчальних закладів з науковими установами Академії медичних наук України та розвиток міжнародного співробітництва;

- забезпечення необхідних для держави обсягів підготовки висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних навчальних і наукових розробок у вищих медичних навчальних закладах та закладах післядипломної освіти (далі - вищі навчальні заклади);

- удосконалення системи безперервного професійного розвитку фахівців та становлення інституту резидентури на післядипломному етапі підготовки лікарів;

- підвищення ефективності використання фінансових і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення розвитку вищої медичної і фармацевтичної освіти.

Визначено оптимальні варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант. Збереження традиційної моделі вищої медичної освіти на базі екстенсивного її розвитку без необхідної інтеграції медичної освіти, науки та практики. Як показує 17-річний досвід нашої країни та досвід провідних країн світу, це не дасть позитивного результату і ще більше загострить питання якості підготовки фахівців та надання медичної допомоги населенню.

Другий варіант (оптимальний). Формування сучасної моделі підготовки медичних працівників на основі скоординованих міжгалузевих заходів з Академією медичних наук України, Міністерством освіти та науки України щодо впровадження у навчальний процес сучасних педагогічних та наукових інновацій відповідно до світових стандартів з об'єднанням ресурсів держави, місцевих громад, громадських організацій та приватних структур.

Основні напрями реалізації:

- удосконалення нормативно-правової бази медичної освіти ;

- удосконалення державних освітніх стандартів підготовки медичних кадрів задля підвищення якості підготовки фахівців із вищою освітою;

- стандартизації всіх складових системи вищої медичної освіти (структура, навчальний процес, результат);

- впровадження в післядипломну освіту інституту резидентури;

- удосконалення системи атестації лікарів через впровадження системи набору кредитів лікарями за усі види їх професійної діяльності у міжатестаційний період;

- створення мережі університетських лікарень МОЗ України та клінік при вищих навчальних закладах;

- ліквідація кадрового дефіциту в галузі шляхом збільшення обсягів державного замовлення та пріоритетної підготовки медичних кадрів відповідно до потреб первинної ланки охорони здоров'я;

- поглиблення взаємозв'язку навчального процесу з науковою та лікувальною діяльністю вищих навчальних закладів;

- розширення практики створення науково-навчальних центрів, спільних факультетів, кафедр та дослідницьких лабораторій, наукових установ спільно з Академією медичних наук України;

- здійснення заходів щодо підготовки спеціалістів в галузі громадського здоров'я та менеджменту в охороні здоров'я;

- впровадження у навчальний процес доказової медицини та стандартів надання медичної допомоги населенню;

- визначення особливостей запровадження засад Болонського процесу щодо ступеневості вищої медичної освіти з обов'язковим урахуванням національного досвіду вищої медичної школи та потреб галузі охорони здоров'я;

- залучення працівників наукових установ Академій медичних наук України до науково-педагогічної діяльності у вищих медичних навчальних закладах та закладах післядипломної освіти;

- удосконалення системи незалежного оцінювання рівня компетентності студентів та лікарів (провізорів)-інтернів шляхом проведення ліцензійних інтегрованих іспитів;

- створення програм безперервного професійного розвитку медичних працівників, в тому числі із дистанційною підготовкою;

- надання підтримки вищим навчальним закладам у частині включення до загального фонду державного бюджету коштів для забезпечення ефективного навчального процесу та проведення сучасних наукових розробок, модернізації матеріально-технічної бази та придбання навчальних і наукових видань, розвитку інформаційно-телекомунікаційного середовища та накопичення електронних інформаційних ресурсів;

- створення у вищих навчальних закладах умов для залучення талановитої молоді до наукової та педагогічної діяльності з використанням можливостей наукових установ Академії медичних наук України для спільної підготовки лікарів-інтернів, магістрів, клінічних ординаторів, аспірантів та докторантів;

- підтримка участі студентів та молодих учених у міжнародних конференціях, семінарах і симпозіумах, створення умов для досконалого володіння ними однією або двома іноземними мовами;

- подальший розвиток співпраці з міжнародними, міжурядовими і неурядовими організаціями, фондами і програмами (ЄС, ВООЗ);

- розширення прийому іноземних громадян до вищих навчальних закладів та створення каналів інформаційного обміну з іноземними державами.

Реалізація Концепції забезпечить перехід до принципово нової якості вищої медичної освіти, потенціал якої буде спрямовано на вирішення пріоритетних питань вітчизняної охорони здоров'я, зокрема:

- впровадження інноваційної системи підготовки медичних і фармацевтичних кадрів на засадах інтеграції медичної освіти, науки та належної клінічної практики, яка забезпечить підвищення їх професіонального рівня, якості надання профілактичної та медичної допомоги населенню;

- забезпечення ефективної взаємодії вищих навчальних закладів та наукових установ АМН України з метою підвищення якості підготовки медичних кадрів та їх конкурентоспроможності на вітчизняному, європейському й світовому ринках праці;

- нарощування наукового та педагогічного потенціалу вищих навчальних закладів та його ефективне використання;

- забезпечення ступеневої підготовки фахівців на до дипломному та післядипломному етапах підготовки у відповідності до стандартів Всесвітньої Федерації медичної освіти з урахуванням національних особливостей;

- сприяння входженню України до європейського медичного науково-освітнього простору;

- приведення до міжнародних стандартів навчально-методичного забезпечення всіх ланок вищої медичної та фармацевтичної освіти на базі результатів фундаментальних і прикладних наукових, методичних досліджень з урахуванням принципів доказової медицини, вітчизняного досвіду організації вищої медичної та фармацевтичної освіти;

- узгодження термінів навчання, переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців, з вимогами світового ринку праці та Директивами Європейського Союзу з урахуванням національних особливостей;

- запровадження у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації та закладах післядипломної освіти визначеного чинним законодавством співвідношення викладач - студент (слухач, лікар-інтерн) 1 до 6 (4,5; 5), що зменшить навантаження на викладачів та поліпшить доступність освіти;

- узгодження ринку освітніх послуг, які надаються у сфері медичної освіти, з потребами галузі охорони здоров'я, шляхом збільшення обсягів державного замовлення на підготовку лікарів до 6,8 тисяч осіб у зв'язку зі значним кадровим дефіцитом медичних кадрів у первинній ланці охорони здоров'я, який поступово зростає, й наближає рівень забезпеченості населення лікарями, особливо за спеціальностями "педіатрія" та "медико-профілактична справа", до критичного рівня;

- розширення мережі університетських лікарень МОЗ України та клінік, навчально-наукових центрів при вищих навчальних закладах, що сприятиме підвищенню рівня практичної підготовки лікарів (провізорів) та покращанню якості надання медичної допомоги населенню;

- забезпечення ефективного механізму залучення та використання ресурсів держави на потреби медичної та фармацевтичної освіти;

- поліпшення організації, матеріально-технічного забезпечення та комп'ютеризації та інформатизації навчального процесу;

- реалізація системи безперервного професійного розвитку медичних і фармацевтичних кадрів та підтвердження їх професійної компетентності;

- розвиток міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів з провідними науковими центрами та університетами світу.