Шафоростов І.М., Григораш О.В.

Особливості психологічного благополуччя осіб з різним рівнем матеріального достатку.

Термін «суб'єктивне благополуччя» широко використовується у зарубіжній психологічній літературі з'явився у вітчизняній психології недавно. У нашій країні проблема суб'єктивного благополуччя практично не вивчена, хоча має глибокі історичні корені. Однак оцінка людиною свого життя, його емоційне ставлення до неї були темою багатьох філософських, соціологічних і психологічних досліджень.

Суб'єктивне благополуччя покликане не просто служити індикатором того, наскільки людина занурена у депресію або тривогу, але має демонструвати наскільки одна людина щасливіше іншого. Тим більше актуальним є вивчення детермінантів зазначеного благополуччя, серед яких не останнє місце в сучасному суспільстві займають гроші.

Системоутворюючим елементом соціально-економічного простору особистості є гроші, які розглядаються як узагальнені формалізовані відносини власності, а також як такі, що є не тільки символічним вираженням власності, але й засобом входження людини в економічну реальність, тобто як фактор економічної соціалізації індивіда.

Метою даної курсової роботи є виявлення зв’язку між рівнем психологічного благополуччя та рівнем доходу особистості.

Для проведення дослідження була використана методика визначення рівня психологічного благополуччя особистості К. Рифф та анкета, складена авторами роботи, за допомогою якої був виявлений рівень доходу досліджуваних та їх ставлення до грошей, посада та сфера роботи, соціально-економічний статус.

У зв’язку з соціально-економічними трансформаціями в нашому суспільстві змінюються різні соціально-психологічні феномени на рівні особистості, малих груп, міжособистісних і міжгрупових відносин. Прискорення темпів соціальних змін, перетворення старих і поява нових соціальних структур, трансформація соціальних ідеалів і цінностей неминуче задають нові параметри перебігу соціалізації, висуваючи до суб’єкта цього процесу підвищені вимоги у формуванні моделей соціальної поведінки, конструювання персональної системи цінностей та ідентифікаційних структур особистості. Одночасне існування багатьох пластів цінностей, жоден з яких не є чітко структурованою моделлю, ускладнює ситуацію вибору і прийняття соціальних норм, а в цілому й процес соціалізації особистості.

Один з детермінант психологічного благополуччя виступає ступінь задоволеності потреб або ступінь їх фрустрованості. Тому нас також цікавила ступінь реалізації такої цінності як матеріальний достаток. У нашому дослідженні задоволеність своїм матеріальним станом операціоналізована у вигляді співвідношення показників реального доходу до бажаного.

Також нас цікавило питання про місце матеріального благополуччя в структурі ціннісних орієнтацій наших досліджуваних. Для цього нами використовувалось методика Рокіча.

Сутність нашого дослідження полягала в наступному. На першому етапі за допомогою методики К. Рифф ми визначили дві групи людей які мали б полярні значення у вираженні психологічного благополуччя. На другому етапі нашого дослідження ми порівнювали показники соціально-економічного статусу і рівня матеріального достатку зокрема між досліджуваними двох полярних груп.

До показників соціально-економічного статусу ми віднесли наступні характеристики:

· Рівень матеріального достатку;

· Сектор роботи (державний чи приватний сектор);

· Статті витрачання коштів;

· Структура зайнятості;

· Ступінь задоволеності своїм матеріальним станом та ін..

Порівнявши результати за означеними характеристиками, ми зробили висновки щодо значущих розбіжностей.

Нажаль значущих відмінностей у показниках рівня матеріального достатку не було знайдено, що не дає нам змого підтвердити гіпотезу про існування кореляційного зв’язку між рівнем матеріального достатку та рівнем психологічного благополуччя. Але, не зважаючи на цей факт, ми отримали досить цікаві емпіричні результати, що підтверджені статистично. Так було отримано значущі розбіжності у показниках витрачання коштів у різних сферах, а саме за рівнем витрат на медичне обслуговування. У групі психологічно благополучних досліджуваних рівень витрат на медичне обслуговування значно менше. Це може бути викликано третьою зміною, а саме рівнем оптимізму та кількістю позитивних емоцій відповідно до негативних. Це цілком відповідає характеристиці психологічного благополуччя.

Та все ж таки, найбільш цікавий результат ми отримали відповідно задоволеності своїм матеріальним станом у людей з різним рівнем матеріального благополуччя.

Отримані результати дали нам змогу підтвердити гіпотезу, а саме – існують значущі відмінності у показниках задоволеності від реалізації цінності матеріальне благополуччя для груп з високим та низьким рівнями психологічного благополуччя. Споглядаючи на це, робимо висновок що на рівень психологічного благополуччя впливає міра задоволеності своїм матеріальним станом. Не зважаючи на те що детермінантою психологічного благополуччя ми виокремили рівень матеріального достатку, можемо досить впевнено стверджувати, що загальний рівень фрустрованості потреб (цінностей) може спричиняти зрушення у показниках психологічного благополуччя.