Психология и социология/12. Социальная психология

 

Терновська Д.Ю., Манукян М.С.

 

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Україна

 

Специфіка міжособистісних відносин у юнаків схильних до Інтернет-залежності

 

На сьогоднішній день важко собі уявити життя без Інтернет. Для сучасної молоді Інтернет  це засіб спілкування, бізнес, розваги, шоппінг і т.д.  Інформація для людини має надзвичайно важливе значення. Комп'ютер і Інтернет є потужним інструментом обробки та обміну інформацією, крім того, завдяки комп'ютеру стали доступними різні види інформації. Саме це вважається першопричиною комп'ютерної або Інтернет-залежності, адже в індивіда при цьому спостерігається порушення процесів обміну інформацією.

 Зростання популярності мережі Інтернет поступово призвело до появи проблеми Інтернет-залежності. Деякі люди стали настільки захоплюватися віртуальним простором, що почали віддавати перевагу Інтернет проводячи за комп'ютером більшість дня. Різка відмова від Інтернету викликає у таких людей тривогу і емоційне збудження. Психіатри вбачають схожість такої залежності із надмірним захопленням азартними іграми [2,3,4]. 

 Вперше цей розлад було описано в 1995 році доктором І. Голдбергом. Незважаючи на те, що Голдберг не  мав на меті включення цього розладу до переліку офіційних психіатричних стандартів, запропонований ним опис базується на характеристиці розладів, пов'язаних зі зловживанням психоактивними речовинами [4].

У 1994 році психіатр Кімберлі Янг розробила і опублікувала на сайті тест-опитувальник, спрямований на виявлення Інтернет-залежності та отримала близько 500 відповідей. Більшість результатів продемонстрували, відповідно до обраного критерію, наявність певного рівня Інтернет-залежності. Після аналізу відповідей з’ясувалось, що 91%  користувачів «висять на спілкуванні заради спілкування» і 9% «висять на інформації» [5].

Такім чином, Інтернет є особливо важливим для тих людей, чиє реальне життя з тих чи інших (внутрішніх або зовнішніх причин) збідненим у міжособистісному спілкуванні.  У цих випадках, індивід є більш схильним до використання Інтернет як альтернативного замінника своєму безпосередньому (реальному) оточенню. Як відзначає Ш.Турклі, "комп'ютери (мається на увазі опосередкована комп'ютером комунікація) створюють ілюзію товариських відносин без вимог дружби" [1].

Інтернет-залежні люди здатні приймати більший емоційний ризик шляхом висловлювання таких думок, що суперечать міркуванню  інших людей – стосовно релігії, абортів і т.п. У реальному житті Інтернет-залежні не можуть висловити аналогічні думки навіть своїм близьким знайомим і подружжю. У кіберпросторі вони можуть робити це без страху відкинення, конфронтації або засудження, тому що знаходяться на безпечній відстані із іншими, і через те, що ідентичність самого комунікатора може бути замаскована.

Інтернет-залежні отримують в Інтернет різні форми соціального визнання. Їх залежність може свідчити про те, що в реальному житті соціального визнання вони не одержують, крім того, мають низку труднощів у реальному спілкуванні, що викликає в них відчуття незадоволеності собою. Тобто, спілкування в Інтернет, імовірно, має певні властивості, які зводять нанівець причини труднощів у реальному спілкуванні.

Через анонімність процесу комунікації в Інтернет втрачають своє значення невербальні засоби спілкування. Незважаючи на те, що в текстовій комунікації існує можливість висловлювати свої почуття за допомогою «смайликів» (набору символів, які виражають різні емоції), фізична відсутність учасників комунікації в акті спілкування призводить до того, що почуття можна не тільки виражати, а й приховувати, так само, можна виражати почуття, яких людина в даний момент не відчуває.

У мережі Інтернет в результаті відсутності візуального контакту партнерів по комунікації втрачає своє значення цілий ряд бар'єрів спілкування, обумовлених такими характеристиками партнерів по комунікації, що виражені в їхньому зовнішньому вигляді: стать, вік, соціальний статус,зовнішня привабливість,комунікативна компетентність  людини.

 Іншим важливим наслідком є можливість створювати про себе будь-яке враження за своїм вибором. Дійсно, у текстовій комунікації в мережі Інтернет люди часто створюють собі так звані «віртуальні особистості», описуючи себе певним чином. Віртуальна особистість наділяється ім'ям, часто псевдонімом (який ще називають - «нік», від. англ. “nickname”). Існує точка зору, згідно з якою конструювання віртуальних особистостей у мережі  Інтернет – це відображення змін структури ідентичності людини є відображенням соціальних змін. Якщо людина повністю реалізує всі аспекти свого «Я» у реальному спілкуванні, мотивація конструювання віртуальних особистостей у нього, швидше за все, відсутня, тоді спілкування в Інтернет носить характер додатку до основного виду спілкування.

З метою дослідження цих феноменів, а саме специфіки міжособистісних відносин у юнаків схильних до Інтернет-залежності, нами було проведено емпіричне дослідження.

Вибірку досліджуваних склали 30 користувачів мережі Інтернет, віком від 17 до 24 років.

Дослідження проводилося за допомогою мережі Інтернет. Методики були розміщені в соціальних мережах з метою залучення до дослідження користувачів, які використовують Інтернет для спілкування.

Для виявлення Інтернет-залежності був використаний російськомовний варіант тесту К. Янг, адаптований В.А. Буровою.

Вибірка досліджуваних була сформована наступним чином: групу схильних до Інтернет-залежності юнаків склали досліджувані з балами за тестом на визначення Інтернет-залежності від 50 балів і вище Група А), а групу юнаків, несхильних до Інтернет-залежності – досліджувані, які отримали за тестом від  20 до 49 балів (Група Б). 

Для визначення типу ставлення до оточуючих використовувалася методика діагностики мотиваційних орієнтацій Лірі. Нижче представлені результати дослідження.

Таблиця 1

Кількісні показники випробовуваних за методикою діагностики міжособистісних відносин Лірі.

 

Авторитарний

Егоїстичний

Агресивний

Підозрілий

Підкоряємий

Залежний

Доброзичливий

Альтруїстичний

Група А

10,9

5,7

8

8,5

7,5

7,5

8,2

10,9

Група Б

9,9

6,6

5,4

4,3

6,9

6,3

9,3

11

 

 1. Авторитарний

 2. Егоїстичний

 3. Агресивний

 4. Підозрілий

 5. Підкоряємий

 6. Залежний

 7. Доброзичливий

 8. Альтруїстичний

 

Рис.1. Кількісні показники за методикою діагностики

міжособистісних відносин Лірі.

 

Додатково до аналізу визначаються показники за двома параметрами «Домінування» і «Дружелюбність»:

 

 

Таблиця 2

Показники за додатковими параметрами методики діагностики міжособистісних відносин Лірі.

 

Група А

Група Б

Доминування

4,1

7,7

Дружелюбність

3,7

7,9

 

 

 

 

 

Рис.2. Показники за додатковими параметрами методики діагностики міжособистісних відносин Лірі.

 

Відповідно з описаними гіпотезами дослідження, отримані нами результати статистично оброблені за допомогою кореляційного аналізу, статистично значущі результати  (r > 0,306) були отримані за шкалами «Агресивність» (r = 0,6) і «Підозрілість» (r = 0,56). Виходячи з отриманих даних, можна зробити висновок про те, що, чим вище рівень залежності від Інтернету, тим вище показники за цими шкалами. Від’ємний зв'язок  було зафіксовано за параметром «Дружелюбність» (r = - 0,3), отже, чим нижче рівень Інтернет-залежності тим вищі показники за шкалою «Дружелюбність».

         Згідно з методикою, досліджувані з високими результатами за шкалою «Підозрілість» відчувають труднощі у встановленні інтерперсональних контактів через невпевненість в собі, бояться поганого ставлення до себе, а власний негативізм схильні проявляти в вербальної агресії.

У групі інтернет-залежних показники за шкалою «Залежність» вище, в порівнянні з групою Б, ми можемо говорити про існування залежної поведінки в цілому,що потребує подальшого вивчення. Значущі відмінності були отримані за додатковими шкалами «Домінування» і «Дружелюбність», ці параметри є значно нижчими у Інтернет-залежних досліджуваних. Спираючись на отримані дані, можна стверджувати, що Інтернет-незалежні досліджувані орієнтовані на співпрацю з оточуючими і встановлення з ними дружніх відносин, вони виявляють прагнення до лідерства в спілкуванні і домінування, можливість брати на себе відповідальність. Кореляційний аналіз показав, що зі збільшенням рівня залежності зменшуються показники за шкалою «Дружелюбність». Для  дослідження мотиваційних орієнтацій була використана  методика діагностики мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях (І. Д. Ладанова, В. А. Уразаевої).

Таблиця 3

Середні значення за методикою діагностики мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях (І. Д. Ладанова, В. А. Уразаевої).

 

 

Группа А

Группа Б

Орієнтація на прийняття партнера

23,3

24

Орієнтація на адекватність сприйняття і розуміння партнера

23,5

23,1

Орієнтація на досягнення компромісу

17,3

17,5

 

Рис. 3. Середні значення за методикою діагностики мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях (І. Д. Ладанова, В. А. Уразаевої).

 

Як ми бачимо, результати двох груп дуже схожі, найбільш вираженими орієнтаціями є орієнтація на прийняття партнера і орієнтація на адекватність сприйняття і розуміння партнера. Для встановлення значущих відмінностей, було здійснено процедуру кореляційного аналізу отриманих даних.

Значущі відмінності (при r > 0,306) були отримані за шкалою «Орієнтація на прийняття партнера» (r = 0,34), отже, зі збільшенням рівня залежності, збільшуються і показники по цій шкалі.

При дослідженні специфіки міжособистісних відносин у юнаків схильних до Інтернет-залежності була виявлена низка значущих відмінностей. Перш за все, це стосується того, що Інтернет-залежні юнаки більш агресивні та підозрілі, що безпосереднім чином відображається на повсякденному спілкуванні та у певній мірі деформує його: досліджувані відчувають труднощі в інтерперсональних контактах через невпевненість в собі, бояться поганого ставлення до себе, а негативізм схильні проявляти в вербальної агресії. Крім того, було встановлено, що зі збільшенням рівня залежності, зменшуються показники за шкалою «Дружелюбність».

Мотиваційні орієнтації у Інтернет-залежних і Інтернет-незалежних досліджуваних в цілому є схожими. Значущі відмінності були отримані лише за шкалою «Орієнтація на прийняття партнера».

Отримані результати підтверджують ряд теоретичних положень про наявність специфічних особливостей, притаманних міжособистісній комунікації юнаків, схильних до Інтернет-залежності, але вони лише частково висвітлюють поставлену проблему. Перспективним уявляється подальше дослідження гендерних особливостей міжособистісної комунікації юнаків зі схильністю до Інтернет-залежності а також особливостей їхньої мотивації у процесі Інтернет-комунікації.

 

 

 

Література

1.     Войскунский А.Е. Психологические аспекты деятельности человека в Интернет-среде /2-ая Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. - М.: Экопсицентр РОСС, - С. 251-253.

2.     Жичкина А. Социально-психологические аспекты общения в Интернете. - М.: Дашков и Ко, 2004. - 27 с.

3.     Жичкина, А.Е., Белинская, Е.П.  Самопрезентация в виртуальной коммуникации - особенности идентичности подростков-пользователей Интернета /Образование и информационная культура: Социологические аспекты. Труды по социологии образования. Том 5. Выпуск под редакцией В.С.Собкина. М.: Центр социологии образования РАО, 2000. - С. 431-460.

4.     Шиянов Е.Н. Интернет-зависимость и ее профилактика у студентов : учеб.-метод. пособие . - Ставрополь : Графа, 2009. -70с

5.     Янг К. Диагноз — Интернет-зависимость / Мир Интернет.- 2000. № 2. С. 38-45.

 

 

Відомості про авторів:

 

Терновська Дар’я Юріївна – викладач кафедри медичної психології, психодіагностики та психотерапії факультету психології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара.

         тел. 050 706 87 23

         e-mail: daryaternovska@gmail.com

Манукян Марія Самвеловна – студентка IV курсу факультету психології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара.

тел. 067 850 21 93

e-mail: megabeauty1@rambler.ru