Сельскохозяйственные. Зоотехния

К.с.-г.н. Литвиненко Т.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Вплив генотипу на ріст молодняку голштинської породи великої рогатої худоби

Спадкова інформація молочної худоби реалізується в процесі онтогенезу тварин, росту та розвитку організму. Голштинська молочна порода – великоросла (висота в холці – 136 см і більше ), з живою масою повновікових корів 650-700 кг і більше.

Жива маса ремонтних телиць основних ліній голштинської худоби у різні вікові періоди відображає вплив генотипу на інтенсивність розвитку тварин протягом онтогенезу і в певні вікові відрізки часу, а саме: новонароджені, в 6, 12, 18 місяців і у віці першого ефективного запліднення [3, 6].

Як і всі великі породи, голштинські корови народжують великоваговий плід живою масою 30 кг і більше, тому не в усіх випадках процес отелення преребігає легко, особливо при схрещуванні з місцевими, аборигенними породами, які у більшості випадків характеризуються дрібноплідністю [1, 2, 4, 5]. В цьому аспекті важливо дослідити динаміку живої маси телиць, згрупованих за походженням щодо належності їх до окремих ліній.

Матеріал і методи досліджень. Досліди проведені за методом груп, де матеріалом для досліджень були дані племінного обліку господарства Головного селекційного центру України за лініями: Чіфа (53 голови), Старбака (33), Валіанта (22), Соверинга (10), Інгансера (6), Хановера(13), Елевейшна(11).

Система вивощування телиць голштинської породи в господарстві передбачає їх утримання до двомісячного віку в індивідуальних будиночках, в подальші вікові періоди – безприв’язне, стійлово-вигульне з обладнанням вигульно-годівельних майданчиків. Зважування телиць проводили щомісяця. Корегування живої маси на ювілейну дату здійснювали за програмою СУМС «Орсек» на ПЕОМ.

Результати досліджень наведено в таблиці.

Дані таблиці відображають певні закономірності стосовно динаміки живої маси теличок у різні вікові періоди їх розвитку. За живою масою новонароджених найбільш дрібноплідна (30,9 кг) лінія Валіанта, а найбільш великоплідна – лінія Соверинга (35,5 кг). Характерно, що надалі відносно інтенсивності приросту живої маси телиць цієї лінії зберігалася виявлена тенденція: наприклад, у 6-місячному віці жива маса становила 204,7 кг, у 12 – 352,2 кг, у 18-міс. – 475,3 кг. Важливий і той факт, що середній вік плідного осіменіння у цих телиць становив 15,1 місяця і був найменшим порівняно з іншими лініями. В даному випадку великоплідність є позитивною ознакою, але селекціонери мають враховувати цю специфіку при підборі батьківських пар, особливо у разі міжпородного схрещування.

На другому місці за показником живої маси новонароджених телиць (на рівні 33,8 кг) знаходиться лінія Інгансера. Телиці в подальші вікові періоди зберігали достатньо високі прирости, але вік плідного осіменіння – 16,5 місяця – був такий же, як середній для всієї виборки.

На особливу увагу заслуговує лінія Валіанта, для якої характерний ряд позитивних ознак:

1) відносно невелика жива маса (30,9 кг) новонароджених;

2) інтенсивний приріст живої маси до 6-12-18-місячного віку (422 кг у 17-місячному віці);

3) високий рівень збереженості молодняку.

Одна з найпоширеніших ліній за чисельністю поголів’я в господарствах України – Елевейшна – відзначається великоплідністю, високим темпом розвитку, але тут спостерігається найбільший вік телиць плідного осіменіння – 18,7 місяця, у середньому, що свідчить про посередню інтенсивність фізіологічної зрілості.

Жива маса ремонтних телиць різних генотипів у вікові періоди, міс.

Показник	n	Новона-роджені	3	6		9	12		15	18	При осі-менінні	Вік осі-меніння
Лінія Чіфа
M	53	31,7	97,4	191,2	265,9		325,4	384,1		433,2	416,2	16,9
σ		3,7	12,6	19,2	29,3		33,6	31,3		37,9	29,46	2,7
Лінія Старбака
M	33	32,4	98,5	194,5	259,8		323,0	385,3		440,4	421,9	16,7
σ		4,2	13,1	19,4	31,5		39,8	38,6		42,7	21,8	2,1
Лінія Валіанта
M	22	30,9	97,0	186,5	245,4		315,1		378,0	434,9	422,3	17,0
σ		3,7	9,8	14,3	19,8		16,6		23,7	41,5	32,0	1,2
Лінія Соверінга
M	10	35,5	105,2	204,7	283,0		352,2		420,2	475,3	427,7	15,1
σ		2,6	10,6	17,6	30,1		26,9		30,4	22,9	21,9	1,1
Лінія Інгансера
M	6	33,8	100,5	192,3		256,7	326,3		391,2	447,8	428,3	16,5
σ		4,5	6,1	16,7		30,8	28,4		32,3	18,30	19,6	1,1
Лінія Хановера
M	13	31,6	96,7	193,9	267,8		335,6		386,3	433,2	423,2	16,7
σ		2,2	12,2	18,7	27,8		42,3		39,8	33,1	30,7	2,3
Лінія Елевейшна
M	11	32,6	98,5	192,0	261,3		335,9		396,3	442,3	449,7	18,7
σ		4,9	14,8	18,6	22,2		30,7		26,9	34,4	26,04	2,21

Висновки:

1) основні лінії голштинської породи, крім специфічних для них екстер’єрних ознак та рівня продуктивності, характеризуються генетично зумовленою дрібно- чи великоплідністю, що необхідно враховувати в комплексній селекції;

2) для кожної лінії характерна своя інтенсивність приросту живої маси в подальші вікові періоди;

3) фізіологічна скороспілість, що відображається віком плідного осіменіння, в межах ліній варіює від 15 до 18,7 місяця, що також доцільно враховувати при комплексній оцінці господарсько корисних ознак корів зарубіжної селекції.

Література:

1. Аширов М.С. Интенсивное выращивание ремонтных телок при разных способах содержания // Животноводство. – 1980. – № 12. – С. 54-60.

2. Байда В.М.Принципы линейного разведения в скотоводстве // Молочно-мясное скотоводство. – 1988. – Вып. 72. – С. 14-16

3. Богданов Г.А., Винничук Д.Т., Трофименко А.Л. Методы формирования голштинской породы молочного скота. – К.: Урожай, 1985. – 80 с.

4. Бойко И.А., Ермаков Д.Ф., Белым А.И. Сравнение способов выращива-ния телят // Животноводство. – 1979. – № 2. – С. 57-59.

5. Вінничук Д.Т. Селекція і економіка голштинізованої худоби // Зб. “Сучасні методи селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві. – К., 1992. – С. 119.

6. Зубець М.В., Сірацький Й.З., Данилків Я.Н. Вирощування ремонтних телиць. – К.: Урожай, 1993. – 136 с.