Сельскохозяйственные. Зоотехния
К.с.-г.н.
Литвиненко Т.В.
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Вплив генотипу на ріст молодняку голштинської породи
великої рогатої худоби
Спадкова інформація молочної
худоби реалізується в процесі онтогенезу тварин, росту та розвитку організму.
Голштинська молочна порода – великоросла (висота в холці – 136 см і більше ), з
живою масою повновікових корів 650-700 кг і більше.
Жива маса ремонтних телиць
основних ліній голштинської худоби у різні вікові періоди відображає вплив
генотипу на інтенсивність розвитку тварин протягом онтогенезу і в певні вікові
відрізки часу, а саме: новонароджені, в 6, 12, 18 місяців і у віці першого
ефективного запліднення [3, 6].
Як і всі великі породи, голштинські корови народжують великоваговий плід живою масою 30 кг і більше, тому не в усіх випадках процес отелення преребігає легко, особливо при схрещуванні з місцевими, аборигенними породами, які у більшості випадків характеризуються дрібноплідністю [1, 2, 4, 5]. В цьому аспекті важливо дослідити динаміку живої маси телиць, згрупованих за походженням щодо належності їх до окремих ліній.
Матеріал і методи досліджень. Досліди проведені за методом груп, де матеріалом для досліджень були дані племінного обліку господарства Головного селекційного центру України за лініями: Чіфа (53 голови), Старбака (33), Валіанта (22), Соверинга (10), Інгансера (6), Хановера(13), Елевейшна(11).
Система вивощування телиць голштинської породи в господарстві передбачає їх утримання до двомісячного віку в індивідуальних будиночках, в подальші вікові періоди – безприв’язне, стійлово-вигульне з обладнанням вигульно-годівельних майданчиків. Зважування телиць проводили щомісяця. Корегування живої маси на ювілейну дату здійснювали за програмою СУМС «Орсек» на ПЕОМ.
Результати досліджень наведено в таблиці.
Дані таблиці відображають певні закономірності стосовно динаміки живої маси теличок у різні вікові періоди їх розвитку. За живою масою новонароджених найбільш дрібноплідна (30,9 кг) лінія Валіанта, а найбільш великоплідна – лінія Соверинга (35,5 кг). Характерно, що надалі відносно інтенсивності приросту живої маси телиць цієї лінії зберігалася виявлена тенденція: наприклад, у 6-місячному віці жива маса становила 204,7 кг, у 12 – 352,2 кг, у 18-міс. – 475,3 кг. Важливий і той факт, що середній вік плідного осіменіння у цих телиць становив 15,1 місяця і був найменшим порівняно з іншими лініями. В даному випадку великоплідність є позитивною ознакою, але селекціонери мають враховувати цю специфіку при підборі батьківських пар, особливо у разі міжпородного схрещування.
На другому місці за показником живої маси новонароджених телиць (на рівні 33,8 кг) знаходиться лінія Інгансера. Телиці в подальші вікові періоди зберігали достатньо високі прирости, але вік плідного осіменіння – 16,5 місяця – був такий же, як середній для всієї виборки.
На особливу увагу заслуговує
лінія Валіанта, для якої характерний ряд позитивних ознак:
1) відносно невелика жива маса
(30,9 кг) новонароджених;
2) інтенсивний приріст живої маси до 6-12-18-місячного віку (422
кг у 17-місячному віці);
3) високий рівень збереженості
молодняку.
Одна з найпоширеніших ліній за
чисельністю поголів’я в господарствах України – Елевейшна – відзначається
великоплідністю, високим темпом розвитку, але тут спостерігається найбільший
вік телиць плідного осіменіння – 18,7 місяця, у середньому, що свідчить про
посередню інтенсивність фізіологічної зрілості.
Жива маса ремонтних телиць різних генотипів у вікові періоди, міс.
|
Показник |
n |
Новона-роджені |
3 |
6 |
9 |
12 |
15 |
18 |
При осі-менінні |
Вік осі-меніння |
||
|
Лінія Чіфа |
||||||||||||
|
M |
53 |
31,7 |
97,4 |
191,2 |
265,9 |
325,4 |
384,1 |
433,2 |
416,2 |
16,9 |
||
|
σ |
|
3,7 |
12,6 |
19,2 |
29,3 |
33,6 |
31,3 |
37,9 |
29,46 |
2,7 |
||
|
Лінія Старбака |
||||||||||||
|
M |
33 |
32,4 |
98,5 |
194,5 |
259,8 |
323,0 |
385,3 |
440,4 |
421,9 |
16,7 |
||
|
σ |
|
4,2 |
13,1 |
19,4 |
31,5 |
39,8 |
38,6 |
42,7 |
21,8 |
2,1 |
||
|
Лінія Валіанта |
||||||||||||
|
M |
22 |
30,9 |
97,0 |
186,5 |
245,4 |
315,1 |
378,0 |
434,9 |
422,3 |
17,0 |
||
|
σ |
|
3,7 |
9,8 |
14,3 |
19,8 |
16,6 |
23,7 |
41,5 |
32,0 |
1,2 |
||
|
Лінія Соверінга |
||||||||||||
|
M |
10 |
35,5 |
105,2 |
204,7 |
283,0 |
352,2 |
420,2 |
475,3 |
427,7 |
15,1 |
||
|
σ |
|
2,6 |
10,6 |
17,6 |
30,1 |
26,9 |
30,4 |
22,9 |
21,9 |
1,1 |
||
|
Лінія Інгансера |
||||||||||||
|
M |
6 |
33,8 |
100,5 |
192,3 |
256,7 |
326,3 |
391,2 |
447,8 |
428,3 |
16,5 |
||
|
σ |
|
4,5 |
6,1 |
16,7 |
30,8 |
28,4 |
32,3 |
18,30 |
19,6 |
1,1 |
||
|
Лінія Хановера |
||||||||||||
|
M |
13 |
31,6 |
96,7 |
193,9 |
267,8 |
335,6 |
386,3 |
433,2 |
423,2 |
16,7 |
||
|
σ |
|
2,2 |
12,2 |
18,7 |
27,8 |
42,3 |
39,8 |
33,1 |
30,7 |
2,3 |
||
|
Лінія Елевейшна |
||||||||||||
|
M |
11 |
32,6 |
98,5 |
192,0 |
261,3 |
335,9 |
396,3 |
442,3 |
449,7 |
18,7 |
||
|
σ |
|
4,9 |
14,8 |
18,6 |
22,2 |
30,7 |
26,9 |
34,4 |
26,04 |
2,21 |
||
Висновки:
1) основні лінії голштинської породи, крім специфічних для них
екстер’єрних ознак та рівня продуктивності, характеризуються генетично
зумовленою дрібно- чи великоплідністю, що необхідно враховувати в комплексній
селекції;
2) для кожної лінії характерна
своя інтенсивність приросту живої маси в подальші вікові періоди;
3) фізіологічна скороспілість,
що відображається віком плідного осіменіння, в межах ліній варіює від 15 до
18,7 місяця, що також доцільно враховувати при комплексній оцінці господарсько
корисних ознак корів зарубіжної селекції.
Література:
1. Аширов М.С. Интенсивное выращивание ремонтных телок при разных способах содержания // Животноводство. – 1980. – № 12. – С. 54-60.
2. Байда В.М.Принципы линейного разведения в скотоводстве // Молочно-мясное скотоводство. – 1988. – Вып. 72. – С. 14-16
3. Богданов Г.А., Винничук Д.Т., Трофименко А.Л. Методы формирования голштинской породы молочного скота. – К.: Урожай, 1985. – 80 с.
4. Бойко И.А., Ермаков Д.Ф., Белым А.И. Сравнение способов выращива-ния телят // Животноводство. – 1979. – № 2. – С. 57-59.
5. Вінничук Д.Т. Селекція і економіка голштинізованої худоби // Зб. “Сучасні методи селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві. – К., 1992. – С. 119.
6. Зубець М.В., Сірацький Й.З., Данилків Я.Н. Вирощування ремонтних телиць. – К.: Урожай, 1993. – 136 с.