Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, Україна

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ НА ЗМІНУ ВИСОТИ РОСЛН ОЗИМОГО РІПАКУ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Ріст, як складна інтегральна функція рослин, у значній мірі генетично обумовлений. Різні форми росту регулюються різним поєднанням технологічних елементів, що змінюються в процесі онтогенезу, коли співвідношення росту надземних і підземних частин залежить від балансу поживних речовин в поєднанні з умовами навколишнього середовища, де сумарним показником цих процесів є урожай насіння та його якість [1, 2]. Важливим морфо-біологічним показником, який характеризує реакцію рослин на зміни умов вирощування, є висота рослин. Відомо, що вегетативні органи рослин є основним фондом, з якого рослини після цвітіння можуть отримувати органічні і мінеральні речовини для формування насіння. Тобто, добре розвинута вегетативна маса є основою для утворення більш високої продуктивності рослин [3].

Тому, за темпами росту, у значній мірі, можна судити про ефективність різних агротехнічних прийомів, зокрема строків сівби та доз мінеральних добрив.

Дослідження проводилися протягом 2007-2010 рр. на дослідному полі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Ґрунтовий покрив представлений сірими лісовими середньо-суглинковими ґрунтами, що характеризуються низьким вмістом гумусу 2,2% і легкогідролізованого азоту 8,4 мг на 100 г ґрунту і підвищеним вмістом рухомого фосфору – 15,8 мг і високим вмістом обмінного калію – 12,4 мг на 100 г ґрунту. Сума ввібраних основ складає 13,0, реакція ґрунтового розчину слабо кисла – рН 5,5.

Метеорологічні умови, що склалися в 2007-2010 рр., відрізнялися по роках. За 2007-2008 вегетаційний рік сума опадів становила 629,1мм, 2008-2009 рр. – 590,0 мм, 2009-2010 рр. – 635,6 мм за середньої багаторічної кількості опадів – 540 мм. В середньому температура повітря за роки досліджень становила 8,2ºC – 8,8ºC, що на 0,8 ºC – 1,4 ºC вище за середню багаторічну.

Об’єктом досліджень були сорт української селекції Чорний велетень (державний стандарт) та гібриди Тріангель і PR4503 німецької та французької селекції відповідно. У досліді вивчали три строки сівби (перший – ІІ декада серпня, другий – ІІІ декада серпня та третій – І декада вересня) та мінеральне живлення (без добрив, N₁₂₀P₈₀K₁₄₀, N₁₅₀P₈₀K₁₄₀, N₁₈₀P₈₀K₁₄₀).

Протягом років досліджень виявлено дію досліджуваних чинників на оцінку сорту та гібридів по висоті рослин. Протягом трьох років вже на початкових фазах росту і розвитку було відмічено зміну висоти рослин ріпаку озимого залежно від строків сівби та мінерального живлення. У середньому за 2007-2010 рр. Сорт Чорний велетень (стандарт) у фазі повних сходів забезпечив висоту на рівні 2,38-2,54 см при першому строку сівби; 2,09-2,30 см при другому строкові і 1,96-2,14 см при третьому, що на 12,3-17,6 % менше при запізненні із сівбою на 10-20 днів. Висота гібридів Тріангель та RR45д03 порівняно із сортом суттєвої різниці не мала і знаходилася відповідно на рівні 2,24-2,48 см та 2,17-2,31 см (перший строк сівби); 2,054-2,29 см та 1,97-2,28 см (другий строк) та 1,95-2,09 см і 1,90-2,07 см (третій строк сівби), що у середньому по гібридах на 10,3-15,7 % менше відносно третього строку сівби.

У період повне цвітіння-повне дозрівання нами відмічено істотну різницю між висотою рослин озимого ріпаку сорту Чорний велетень та гібридами Тріангель і RR45д03 залежно від строку сівби. Так, висота рослин озимого ріпаку сорту Чорний велетень знижувалась від 169,0-180,7 см до 159,5-167,3 см, що на 5,6-7,4 % менше порівняно із запізненням сівби на 10-20 днів. У гібриду Тріангель відповідно від 168,5-175,5 см до 154,2-163,5 см, що на 6,8-8,5 % менше і у гібриду RR45д03 – 139,6-149,8 см до 137,2-142,5 см, що на 1,7-4,8 %менше із кожним послідуючим строком сівби.

Найменшу висоту мали рослини озимого ріпаку гібриду RR45д03, що обумовлено генетичними особливостями. Висота рослин сорту Чорний велетень була на рівні 29,4-30,9 см; гібриду Тріангель – 25,7-28,9 см.

Крім строків сівби певний вплив на висоту рослин озимого ріпаку мали мінеральні добрива. Порівнюючи контрольний варіант з удобреними ділянками, висота рослин становила для першого строку сівби 2,17-2,42 см, ля другого – 1,97-2,22 см і для третього – 1,90-1,96 см, що менше порівняно з варіантами, де вносили мінеральні добрива на 0,14-0,24 см; 0,11-0,31 см і 0,14-0,20 см відповідно.

У результаті спостережень відмічено, що внесення азотних добрив, позитивно позначалося на висоті рослин протягом усього періоду вегетації. Максимальний показник досягнуто у фазу дозрівання. Для сорту Чорний велетень відповідно до строків сівби він знаходився у межах 73,0-180,7 см, 166,3-171,0 см та 167,3-132,3 см; для гібридів Тріангель – 168,9-175,5 см, 160,1-166,6 см та 155,9-163,5 см і RR45д03 – 143,3-149,8 см, 140,8-143,4 см та 140,4-142,5 см.

Це свідчить, що рослини озимого ріпаку ростуть і накопичують поживні речовини протягом всього вегетаційного періоду, включаючи період початку дозрівання. Узагальнюючи біометричні спостереження, варто зазначити, що найвищий показник висоти забезпечили рослини озимого ріпаку першого строку сівби при внесені N₁₈₀P₈₀K₁₄₀ і він становив у сорту Чорний велетень – 180,7 см, у гібридів Тріангель та RR45д03 відповідно – 175,5 см та 149,8 см.

Література

1. Андрієнко А.Л. Валові збори соєвого білка та жиру залежно від систем удобрення та насичення сівозмін бобовим компонентом / А.Л.Андрієнко, І.М.Семенка, Ю.В.Мащенко // Посібник українського хлібороба. – 2011. – С.237 – 242.

2. Кошкин Е.И.Частная физиология полевых культур: Учеб. Пособие для студентов, вузов /.Е.И. Кошкин // – М.: Колос, 2005. – 344 с.

3. Макаренко В.М. Вплив добрив на врожайність та структуру врожаю пшениці озимої на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті правобережного Лісостепу України / М.В. Макаренко, Н.П.Бордюжа // Бюлетень Інституту зернового господарства – 2008. – №33-34. – С.20-23.