Носенко О.С.

Аспірант Запорізького

національного університету

 

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ І АНАЛІЗУ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

 

Нами встановлено, що застосування методів оцінки і аналізу інноваційних проектів припускає множинність використовуваних прогнозних оцінок і розрахунків. Множинність визначається як можливість застосування ряду критеріїв, так і безумовною доцільністю варіювання основними параметрами. Це досягається використанням імітаційних моделей в середовищі електронних таблиць.

Критерії, використовувані в аналізі інноваційної діяльності, можна розділити на дві групи залежно від того, враховується або немає часовий параметр:

Засновані на дисконтованих оцінках ("динамічні" методи) :

§                                             Чиста приведена вартість - NPV (Net Present Value);

§                                             Індекс рентабельності інновацій - PI (Profitability Index);

§                                             Внутрішня норма прибутку - IRR (Internal Rate of Return);

§                                             Модифікована внутрішня норма прибутку- MIRR (Modified Internal Rate of Return);

§                                             Дисконтований термін окупності інновацій - DPP (Discounted Payback Period).

Засновані на облікових оцінках ("статистичні" методи) :

§                                             Термін окупності інновацій - PP (Payback Period);

§                                             Коефіцієнт ефективності інновацій - ARR (Accounted Rate of Return).

До самого останнього часу розрахунок ефективності капіталовкладень робився переважно "виробничої" точки зору і мало відповідав вимогам, що пред'являються фінансовими інвесторами, :

§                                             по-перше, використовувалися статичні методи розрахунку ефективності вкладень в інноваційні проекти, що не враховують чинник часу, що має принципове значення для фінансового інвестора;

§                                             по-друге, показники, що використалися, були орієнтовані на виявлення виробничого ефекту інновацій, тобто підвищення продуктивності праці, зниження собівартості в результаті інноваційної діяльності, фінансова ефективність яких відходила при цьому на другий план.

Тому для оцінки фінансової ефективності інноваційного проекту доцільно застосовувати "динамічні" методи, які засновані переважно на дисконтуванні тих, що утворюються в ході реалізації інноваційного проекту грошових потоків. Застосування дисконтування дозволяє відбити засадничий принцип "завтрашні гроші дешевше сьогоднішніх" і врахувати тим самим можливість альтернативних вкладень по ставці дисконту. Загальна схема усіх динамічних методів оцінки ефективності в принципі однакова і грунтується на прогнозуванні позитивних і негативних грошових потоків (витрат і прибутків, що пов'язані з реалізацією інноваційного проекту) на плановий період і зіставленні отриманого сальдо грошових потоків, дисконтованого по відповідній ставці, з інвестиційними витратами. Очевидно, що такий підхід пов'язаний з необхідністю прийняття ряду допущень, виконати які на практиці досить складно. Розглянемо дві найбільш очевидні перешкоди.

По-перше, вимагається вірно оцінити не лише об'єм первинних капіталовкладень, але і поточні витрати на весь період реалізації інноваційного проекту. Уся умовність подібних даних очевидна навіть в умовах стабільної економіки з передбачуваним рівнем і структурою цін і високою мірою вивченості ринків. Об'єм допущень, які доводиться робити при розрахунках грошових потоків, незмірно вище (точність прогнозу є функція від міри систематичного ризику).

По-друге, для проведення розрахунків з використанням динамічних методів використовується передумова стабільності валюти, в якій оцінюються грошові потоки. На практиці ця передумова реалізується за допомогою застосування порівнянних цін (з можливим наступним коригуванням результатів з урахуванням прогнозних темпів інфляції) або використання для розрахунків стабільної іноземної валюти. Другий спосіб доцільніший у разі реалізації інноваційного проекту спільно із зарубіжними інвесторами.

Запропоновані способи далекі від досконалості: в першому випадку поза увагою залишаються можливі зміни структури цін; у другому, окрім цього, на кінцевий результат чинить вплив також зміна структури валютних і вітчизняних цін, інфляція самої іноземної валюти, коливання курсу тощо. У зв'язку з цим виникає питання про доцільність застосування динамічних методів аналізу виробничих інновацій взагалі: адже в умовах високої невизначеності і при прийнятті різного роду допущень і спрощень результати відповідних обчислень можуть виявитися ще дальші від бажаних. Необхідно зазначити, проте, що метою кількісних методів оцінки ефективності є не ідеальний прогноз величини очікуваного прибутку, а, в першу чергу, забезпечення порівнянності даних інноваційних проектів з точки зору ефективності, виходячи з деяких об'єктивних і таких, що перевіряються ще раз критеріїв і підготовка, тим самим, основи для ухвалення остаточного інноваційного рішення.