Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Второва Т.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Персонал підприємства як один з найважливіших ресурсів виробництва

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є персонал. Людина є найважливішим елементом виробничого процесу на підприємстві. В сучасних умовах господарювання вкладення в людські ресурси стають довгостроковим чинником конкурентоспроможності та стійкого функціонування підприємства. Управління персоналом має важливе значення для всіх підприємств — великих і малих, промислових та в сфері послуг.

Сутність і значення управління персоналом, а також питання вдосконалення системи управління персоналом на підприємствах досліджувалися у працях таких вчених: Малюк О., Бородіна Є., Протопова В.О., Полонський А.Н., Шегда А.В. ,Литвиненко Т.М., Нахаба М.П. та ін.

Під визначенням «персонал підприємства» в економічній науці прийнято вважати сукупність працівників, що входять до його облікового складу. Усі працівники підприємства поділяються на дві групи: промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням, та непромисловий персонал, зайнятий в основному в соціальній сфері діяльності підприємства. Такий поділ персоналу на дві групи необхідний для узгодження трудових показників з показниками результатів трудової діяльності, для розрахунків заробітної плати і формування фонду оплати праці. Залежно від виконуваних функцій весь персонал підприємства поділяється на чотири категорії: робітники, службовці, спеціалісти, керівники. В свою чергу, робітники в залежності від відношення до процесу створення продукції поділяються на основні (які безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції) та допоміжні (які виконують функції обслуговування основного виробництва). В умовах розвитку продуктивних сил, впровадження новітніх досягнень науково-технічного прогресу у виробництво поділ робітників на основні і допоміжні стає все більш умовним. Крім того, віднесення робітників до будь-якої із цих двох груп обумовлюється галузевою приналежністю підприємства. Для ефективного здійснення господарської діяльності важливе значення має оцінка персоналу за чисельністю, професіями, кваліфікацією, спеціальностями і виконуваними роботами.

У сучасних умовах глобальної конкуренції і стрімкого науково-технічного прогресу, коли продукти, технології, операційні методи і навіть організаційні структури «старіють» з нечуваною швидкістю, а знання та навички співробітників підприємства стають головним джерелом його тривалого розвитку, управління персоналом розглядається як особлива важлива функція підприємства. Під управлінням персоналом слід розуміти комплекс взаємопов'язаних економічних, організаційних та соціально-психологічних методів, що забезпечують ефективність трудової діяльності та надають конкурентоспроможності підприємству. З іншої сторони, управління персоналом – це діяльність, найважливішими елементами якої є визначення потреб у персоналі, способи залучення його до роботи, а також вивільнення, переміщення, розвиток, контролінг персоналу та структурування робіт, політика винагород та соціальних послуг, політика участі в досягненні успіху, управління витратами на персонал та керівництво ним. Необхідність управління персоналом пов'язана в першу чергу з процесами поділу праці на підприємстві і відокремленням управлінської праці від виконавчої.

В сучасних умовах господарювання управління персоналом розглядається як частина кадрової політики підприємства, що виконує певні зовнішні та внутрішні функції. До зовнішніх функцій можна віднести наступні:

- працевлаштування;

- забезпечення безпечних умов праці та охорони здоров'я;

- розвиток персоналу (людських ресурсів);

- організація заробітної плати та компенсацій;

- забезпечення трудових відносин;

- матеріальні і соціальні питання.

До внутрішніх функцій належать:

- розподіл співробітників по робочих;

- контролінг персоналу;

- ротація, чи запланована зміна для працівника робочого;

- планування кар'єри працівника;

- оцінка роботи співробітників.

Системи управління персоналом підприємства вирішують такі основні завдання: формування персоналу; оцінка працівників; планування ділової кар'єри, професійно-кваліфікаційного і посадового зростання працівників; підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка персоналу; розробка ефективних систем трудової мотивації. Найвища ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства досягається тоді, коли всі елементи системи управління персоналом узгоджені в часі та просторі і працюють одночасно. Втім, ефективність та успіх діяльності підприємства залежить, насамперед, від створеного механізму оцінки та контролю управління людським ресурсом, адже кожний працівник – це індивідуальність, з певними знаннями, рівнем компетентності, кваліфікації, вмінням вирішувати проблеми та навчатись. Побудова системи управління персоналом – найважливіший інструмент розвитку сучасного підприємства. Сьогодні потрібні нові механізми, які створюють могутні стимули для продуктивної праці та максимальної реалізації здібностей працівників.