Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Марченко І.О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Специфічні ознаки туристичного ринку

В сучасних умовах розвитку туристичного бізнесу, коли особливо гостро постало питання забезпечення конкурентоспроможності та життєздатності туристичних підприємств, розуміння основ функціонування туристичного ринку є одним з факторів успішної фінансово-господарської діяльності суб’єктів туристичного бізнесу. В цій площині особливої актуальності набувають дослідження специфіки функціонування туристичного ринку. Відповідно, основною одиницею дослідження є національний туристичний ринок як керована, інституціональна одиниця.

Ринок за оцінкою Кемпбелла Р. Макконелла і Стенді Бою, – "це інститут або механізм, що з'єднує разом покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг". Туристичний ринок – це сфера прояву економічних відносин між виробниками і споживачами туристського продукту, система світогосподарських зв'язків, у якій відбувається процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг в гроші і зворотного перетворення грошей у туристично-екскурсійні послуги. З огляду на специфіку туристичного продукту, туристичний ринок має певні особливі ознаки.

Ринок туристичних послуг утворюється внаслідок виникнення потреб та запитів населення на змістовне проведення дозвілля в подорожі, зреалізоване у платоспроможному попиті на пропоновані послуги та товари. Ринок туристичних послуг є похідною суспільного поступу і в той же час певною ознакою соціально-економічного рівня розвитку країни, її інтегрованості в світогосподарську систему. Він пов'язаний з іншими ринками процесами обміну, характер та інтенсивність яких великою мірою залежить від рівня соціально-економічного розвитку території. Чим розвиненішою і стабільнішою є економіка країни, чим різноманітніша її спеціалізація на світових ринках, тим більш сталі позиції займає національний ринок турпослуг і його місце в економіці країни конкурентне іншим складовим. Ринок туристичних послуг – система багатоаспектна, поліструктурна, поліформна та багаторівнева, що функціонує за законом врівноваження попиту і пропозиції, який відтворює об'єктивно обумовлену необхідність відповідності в часі і просторі вартісних та натурально-речових форм платоспроможного попиту і товарної пропозиції, і діє на основі коливань виробництва та споживання турпродукту.

Туристичний попит та відповідна туристична пропозиція стосується одразу певного комплексу природних благ, матеріальних та нематеріальних ресурсів, послуг та товарів як загального так і спеціального призначення, який є туристичним продуктом і виступає специфічним товаром на ринку туристичних послуг. Формою споживання турпродукту є туристична подорож, за якої туристи повинні бути доставлені до місця споживання туристичного продукту. Цим туристський експорт відрізняється від товарного: у товарному – рухома пропозиція і нерухомий споживач, у туризмі навпаки – пропозиція нерухома і повинна пристосовуватись до нерухомого потенційного та рухомого реального попиту. Слід зауважити, що попит на послуги туризму формується під дією об'єктивно-суб'єктивних умов та чинників, тому характеризується нестабільністю, мінливістю в часі і просторі та мобільністю, яка зростає пропорційно рухомості населення і потребує відповідної мобільності від пропозиції. В той же час існує певний розрив між динамічним попитом та стаціонарною постійною пропозицією, можливості якої обумовлені місцевими умовами. Туристичний попит підвладний коливанням, які обумовлюють сезонний характер туристичної діяльності. Ці коливання проявляються як в часі, так і в просторі, впливаючи на характер туристичного процесу: ритміку, напрямки руху, величину потоків тощо.

Кінцевою метою функціонування ринку туристичних послуг є задоволення потреб туристів, зреалізоване в обсягах та структурі споживання. Туристичне споживання, згідно закону зростання потреб населення, є комплексним, відзначається динамізмом та диверсифікованістю, його обсяг залежить від ємності ринку пропозиції. Умови споживання визначаються станом певного національного ринку, ступенем його інтегрованості до світового туристичного процесу, тому різнорідні, що спричинює мінливість споживання за обсягами, якістю та структурою і обумовлює територіальну диференціацію споживання туристичних послуг.

Туристичний ринок характеризується рівнем розвитку – спроможністю виробника турпродукту задовольнити існуючий попит, та ємністю – інтенсивністю та обсягами операцій з купівлі-продажу туристичного продукту залежно від співвідношення умов та чинників внутрішнього та зовнішнього ринкового середовища. Кон'юнктура ринку, зафіксована в цінах за певний продукт на певний час, є інтегральним ринковим показником. Чим сформованіший ринок туристичних послуг, тим більш узгодженою є цінова політика всіх учасників виробничого процесу.

Ринок туристичних послуг є полікомпонентним, структурованим, диференційованим та ієрархізованим. Компонентна структура представлена суб'єктами ринку, що є складовими міжгалузевого комплексу індустрії туризму, і відтворена в сегментації ринку попиту та ринку пропозиції турпродукту. Діяльність суб'єктів національного ринку регулюється державною туристичною політикою, що є системою сполучення державних та бізнесових інтересів із задоволення туристичних потреб населення шляхом розвитку індустрії туризму і виконання туризмом його економічних, політичних, соціально-культурних, екологічних та просвітницьких функцій.