Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Шевченко І.С.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Економічна сутність оплати праці

В умовах розвитку ринкових відносин та поглиблення економічної самостійності підприємств оплата праці набуває великого значення як засіб скорочення затрат живої праці, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, що обумовлює актуальність даного дослідження. В сучасних умовах господарювання заробітна плата є важливою складовою ринкових відносин, концентрованим вираженням ефективності економіки і соціальної політики держави, інтегральним показником якості та результативності реформ. Оплата праці має важливе значення як для господарюючого суб’єкта, оскільки частка заробітної плати в додатковій вартості досить вагома і витрати на оплату праці в сукупних витратах на виробництво продукції досить значні, так і для працівників, для більшості з яких вона є основним джерелом доходів.

З'ясування поняття оплати праці, її сутності, джерел та функцій завжди перебувало у центрі уваги як економістів, законодавців так і працівників, адже вона є економічною і юридичною категоріями одночасно. Окремі аспекти оплати праці висвітлені в роботах таких вітчизняних вчених, як Е. Лібанова, Д. Богиня, А. Колот, О.Павловська, В. Лагутін, С. Цимбалюк, І.Тімош, О. Грішнова та інші. Проте, аналіз основних досліджень і публікацій з даної проблеми доводить, що питання оплати праці потребує постійного вдосконалення та адаптації відповідно до сучасних економічних вимог.

Оплата праці – це виражена в грошовій формі частина валового внутрішнього продукту, яка виплачується працівникові відповідно до затраченої ним праці. Відповідно до Закону України «Про оплату праці», заробітна плата — це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства і найманим працівником з приводу розміру доходу. Це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оплата праці відображає певне коло товарно-грошових відносин з приводу купівлі-продажу робочої сили. Як елемент ринку праці вона представляє собою грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці. Оскільки робоча сила є товаром, то її ціна, як і всіх інших товарів, регулюється співвідношенням між попитом і пропозицією. При зниженні попиту або збільшенні пропозиції ціна робочої сили зменшуватиметься і навпаки. Отже, на оплату праці впливає дія законів зростання продуктивності праці і підвищення потреб населення.

В той же час оплата праці є статтею витрат на виробництво, що входить до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.

Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена функціями, які вона реалізує в ринковій економіці.

Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їх родини необхідними життєвими благами для відновлення витраченої в процесі виробництва робочої сили та для відтворення поколінь.

Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності розміру заробітної плати від особистого вкладу працівника та результатів діяльності всього колективу підприємства.

Оптимізаційна функція забезпечує певні пропорції в зростанні рівнів заробітної плати та продуктивності праці.

Регулювальна функція вирішує проблеми регулювання вартості робочої сили на ринку праці під впливом співвідношення її попиту та пропозиції і розподілу трудових ресурсів за регіонами, галузями, підприємствами.

Соціальна функція покликана забезпечити рівну заробітну плату в однакових умовах праці та усунення будь-якої дискримінації в оплаті праці.

Вимірювально-розподільча функція заробітної плати спрямована на відображення міри живої праці при розподілі фондів споживання між найманими працівниками та власниками засобів виробництва.

Ресурсно-розміщувальна функція спрямована на оптимізацію розміщення трудових ресурсів по регіонах, галузях економіки, підприємствах.

Заробітна плата є одним з найбільш дієвих інструментів активізації людського фактору виробництва. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професіонально-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Разом з тим, ефективність використання існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників значною мірою залежить від наукової обґрунтованості застосованих на підприємстві форм і методів оплати праці, відповідності заробітку працівників їх кваліфікації, змісту виконуваної роботи, в умовах, в яких вона здійснюється.

Оплата праці є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. Оплата праці повинна забезпечувати нормальні умови відтворення робочої сили, не бути нижчою від того рівня, який не дає змогу підтримувати стан постійної працездатності й утримувати членів сім’ї. З іншого боку, її правильна організація повинна зацікавлювати працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливати на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни. Ефективна робота підприємств в економіці ринкового типу можлива лише за умови високого рівня організації оплати праці, що стає одним з головних чинників мінімізації витрат на виробництво та зростання обсягів виготовленої продукції.