УДК 69.003

Т.М. Іщенко

Київський національний університет будівництва та архітектури

Вдосконалення управління розвитком моделей державно-приватного партнерства в цивільному будівництві на основі поєднання ринкових і державних регуляторів

Система управління ДПП в кожній країні значною мірою визначається рівнем розвитку економіки і особливостями національного законодавства щодо її регулювання. Надаючи приватному оператору право самостійної адміністративно-господарської діяльності на своїх об'єктах, держава і муніципальні органи влади здійснюють контроль і загальний нагляд за дотриманням договорів ДПП. Це робиться з метою обліку господарської практики і належного виконання положень договорів усіма їх учасниками, а також своєчасного усунення недоліків у роботі приватних компаній. Від імені держави контрольні функції можуть здійснювати як спеціально уповноважені органи (агентства), так і профільні міністерства та відомства.

Так як, «характерною рисою державно-приватних партнерств, чітко обумовленою у договірному порядку, є розподіл інвестицій, ризику, відповідальності за спорудження й експлуатацію об'єкту інфраструктури та винагороди за послуги, що надаються. Водночас специфічною рисою державно-приватних партнерств є виконання органом влади (управління) функцій «патрона», а приватною компанією - «агента», а, отже, потреба для «патрона» забезпечити виконання «агентом» зобов'язань, згідно з встановленими ним стандартами», а забезпечити це можливо лише за допомогою контролю з боку замовника.

Доречно зазначити, що бюджетний контроль за виконанням програм (проектів), що реалізуються в форматі ДПП дещо відрізняється від оцінювання, моніторингу тощо самої програми (проекту), які також здійснює державний партнер. Існують різні форми контролю, які різні за метою та рівнем аналізу і можуть певною мірою збігатися, тому бюджетний контроль необхідно відрізняти від форм зазначених в табл.1.

Таблиця 1

Форми контролю та їх суть

Форма	Мета та рівень аналізу
Завчасне оцінювання (Аррraisal)	критична перевірка потенційної цінності (корисності) справи (напр., програми), здійснюване до моменту прийняття рішення щодо початку впровадження
Оцінювання	управлінська функція, яку застосовують періодично та селективно за потреби здійснити незалежну, системну й об'єктивну перевірку стану прогресу щодо досягнення чи відхилення від досягнення очікуваних результатів. Оцінювання не одноразовий захід, проте здійснюється в міру необхідності у відповідь на потребу глибшого й масштабнішого аналізу взаємозв'язку між проблемами та запитами цільової групи (чи груп), на задоволення якої (яких) спрямована діяльність організації, та дизайном і станом впровадження програми (мета, очікувані результати, план заходів, результативність та ефективність використання наявних ресурсів тощо)
Моніторинг (Мопitoring)	постійне відстежування прогресу впровадження програми задля визначення відповідності планові та прийняття необхідних рішень щодо вдосконалення діяльності (це процес регулярного збору та фіксації даних про ключові елементи реалізації програми протягом періоду її впровадження задля виявлення проміжних результатів і досягнень, своєчасного виявлення проблем та відхилень від намічених результатів і здійснення необхідних коригувань, забезпечення ефективного використання ресурсів, виконання запланованих завдань, мінімізації негативних наслідків, визначення можливостей для подальшою розвитку програми тощо)
Критичний огляд (Review)	періодичне або спеціальне, часто швидке визначення стану виконання програми, до якої не застосовують звичайного оцінювання. Критичні огляди, як правило, застосовують до операційних питань
Обстеження (Ітресііоп)	загальна перевірка, покликана виявити слабкі місця та збої в роботі і запропонувати шляхи коригування
Розслідування (Іпvestigation)	спеціальна перевірка заяви щодо порушення та забезпечення доказів для можливого судового переслідування чи дисциплінарного покарання
Аудит (Аиdit)	визначення адекватності управлінського контролю для забезпечення: ефективного використання ресурсів; збереження фондів; надійності фінансової та іншої інформації; відповідності чинному законодавству та політиці, чинним правилам; ефективності управління ризиками; адекватності організаційної структури, систем і процесів
Дослідження (Research)	системне вивчення, призначене для створення чи розвитку знань
Внутрішнє управлінське консультування (Internal Management Consulting)	консультаційні послуги, покликані допомогти керівництву запровадити зміни, викликані організаційними й управлінськими проблемами, та вдосконалити внутрішні робочі процеси.

Джерело: систематизовано автором

Під час здійснення бюджетного контролю використовуються всі форми фінансового контролю, які взаємопов’язані і доповнюють один одного: попередній (превентивний) контроль забезпечує перевірку проектів бюджетів, фінансових планів, кошторисів і т.п.; поточний контроль допомагає своєчасно виявити недоліки і порушення в процесі фінансово-господарської діяльності і своєчасно їх ліквідувати; наступний (ретроспективний) контроль виявляє недоліки, які не виявлені попереднім і поточним контролем. Тільки застосування усіх указаних форм фінансового контролю в їх єдності і взаємозв’язку робить контроль систематичним, підвищує його ефективність.

Відповідно, бюджетний контроль за реалізацією проектів ДПП має кілька стадій та певну специфіку, що повинні бути інтегровані в одну систему. Стадії контролю за реалізацією проектів в форматі ДПП подано на рис.1.

Запорукою реалізації проекту будівництва в межах державно-приватного партнерства є основа проекту, де виступає приватний партнер. Тому на першій стадії контролю необхідно визначити критерії, які повинні бути оптимізовані в сторону якісної оцінки заявки і учасника, щодо реалізації конкретного проекту. Критерії оцінки потенційного партнера повинні відповідати певним вимогам:

· Значимість (критерій повинен характеризувати значиму сторону діяльності приватного партнера для реалізації даного проекту).

· Вимірність (критерій повинен піддаватись кількісному і якісному вимірюванню на підготовчій стадії, або в період реалізації проекту; уникати вимірників «майбутнього»).

· Однозначність (критерій повинен мати чітке визначення і однозначно зрозумілу методику розрахунків).

· Практичність (процедура визначення та розрахунку критерію не повинна вимагати залучення значних ресурсів).

· Унікальність (критерії не повинні повністю або частково дублювати один одного).

· Результативність (критерії повинні характеризувати результати діяльності приватного партнера (будівельної компанії), а не компанію як таку).

Стадія 1 (основа проекту)		Підготовка програми (проекту)
		Оголошення конкурсу. Визначення критеріїв, які повинні бути оптимізовані в сторону якісної оцінки заявки і учасника, щодо реалізації конкретного проекту
		Тендер
Стадія 2 (попередній, поточний, ретроспективний контроль)		Підготовка та заключення контракту життєвого циклу
		Технологічний та фінансовий контроль
		Звіт за результатами реалізації проекту
		Оцінювання відповідності результатів до витрачених коштів
Стадія 3 («людина понад усе»)		Контроль за управлінням об'єктом
		Контроль за ціновою політикою
Рис.1. Стадії контролю за реалізацією проекту в форматі ДПП

При цьому контроль на всіх стадіях повинен мати превентивний характер та гарантувати якісну реалізацію та в подальшому функціонування проекту.

Література:

1. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 608 с.

2. Досвід та перспективи впровадження державно-приватних партнерств в Україні та за кордоном / Винницький Б., Лендьел М., Онищук Б., Сегварі П. – К.: «К.І.С.», 2008. – 146 с.

3. Посібник з моніторингу та оцінювання програм регіонального розвитку / Лендьел М., Винницький Б., Ратейчак Ю., Санжаровський І. За ред. Санжаровського І., Полянського Ю. – К.: К.І.С., 2007. – 80 с.

4. Сиваев С.Б., Шакиров Т.А. Выбор критериев конкурсов на заключение договоров государственно-частного партнерства в коммунальном секторе / С.Б. Сиваев, Т.А. Шакиров // Демографія та соціальна економіка. – 2012. – № 1(17). – С. 155-164.

5. Чернадчук В.Д. До питання видів та форм бюджетного контролю / В.Д. Чернадчук // Фінансове право. – 2011. – № 3 (17). – С. 23 – 26.