Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

Сіташ Т. Д.

Бондаренко В.В., Куковіца Л.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Европейська інтеграція та Україна

 

Актуальність теми. Визначальною рисою сучасної Європи є інтеграційні процеси, які забезпечили розвиток країн Західної Європи. Європейська інтеграція забезпечила стабільність, мир і економічне процвітання впродовж останніх 50-ти років. Однак, внаслідок глобальної світової кризи, певні країни виявлялися неспроможними сплачувати борги, вони втрачали стабільність валюти, промисловість і активи банків. На сучасному етапі, становище України дуже складне, вона надзвичайно залежна від міжнародних організацій та ЄС, а саме від їхніх грошових траншів.

Метою дослідження є визначення значущості ЄС у подоланні Україною кризових явищ.

Виклад основного матеріалу. Для України європейська інтеграція — це шлях модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, можливість виходу на єдиний внутрішній ринок ЄС.

У політичному аспекті європейська інтеграція детермінує модернізацію правового поля української держави, демократизацію її політичної та інституціональної систем. Співробітництво з ЄС сприятиме наближенню соціальних умов України до високих європейських стандартів, підвищенню рівня життя й добробуту населення.

У культурно-цивілізаційному аспекті євроінтеграція являє собою напрям до активізації взаємообміну між українською та західноєвропейською гуманістичною культурами, одночасне становлення України як інтегрованої частини глобального суспільства, так і національної держави. Нарешті, членство в ЄС гарантує зміцнення національної безпеки України, захист її від агресії та територіальних претензій [1].

Внаслідок пережитої світової кризи у 2008 році та недавніх подій Україна потребує глибокої модернізації, яка на нашу думку, передбачає:

-                     розширення внутрішніх ринків шляхом ініціювання великих інфраструктурних проектів;

-                     захист вітчизняного виробника;

-                     удосконалення фінансової політики в напрямі стабілізації національної валюти;

-                     підвищення ліквідності банківської системи, легалізації тіньового капіталу;

-                     стимулювання інвестицій.

Відзначимо, що в Україні постійно зростають зовнішні борги, при цьому обсяги внутрішнього виробництва падають. Це супроводжується постійним зростанням цін, зниженням доходів, старі радянські виробництва будуть відчувати великі незручності у зв'язку з асоціацією з ЄС. 

За даними міжнародного рейтингового агентства Standard&Poor's  за відсутності значних позитивних змін у фінансовому стані України найближчим часом, цілком імовірний дефолт. Компанія стверджує, що політична ситуація на Україні значно погіршилася і це впливає на здатність уряду протистояти ризикам, пов’язаним з погашенням та обслуговуванням боргових зобов’язань.

Негативний прогноз по суверенних рейтингах України відображає той факт, що, на думку S&P, щоб уникнути вибіркового дефолту або реструктуризації зобов’язань в стресовій фінансовій ситуації уряду України все ще належить забезпечити достатнє фінансування із зовнішніх джерел. Саме тому, фінансова підтримка ЄС, що спрямована на підтримку реформування та європейської інтеграції України є важливою.

Коротко- та середньострокові  цілі визначені в "Європейському порядку денному реформ", дорожній карті надання підтримки ЄС, що охоплює широкий спектр заходів, відображають пріоритети Уряду України та очікування українського народу. Ці заходи варіюються від підтримки конституційної реформи до співпраці в енергетичному секторі, від фінансової підтримки ЄС до одностороннього відкриття ринку ЄС для українських товарів, від реформування системи юстиції та державної служби до лібералізації візового режиму [2].

Реалізація "Європейського порядку денного реформ" включає:

1) підписання 13 травня 2014 року "Контракту для України з розбудови держави" обсягом 355 млн. євро (та виділення 10 млн. євро на підтримку громадянського суспільства). Цей контракт допоможе Уряду України задовольнити потреби у короткостроковій економічній стабілізації та здійснити реформу державного управління, що сприятиме проведенню боротьби з корупцією, реформуванню системи державного управління, виборчого права та проведенню конституційної реформи. Перший транш розміром 250 млн. євро був виплачений 12 червня 2014 р. Умови для виплати другого траншу викладені у Таблиці показників результативності. Громадянське суспільство буде залучено до моніторингу виконання показників результативності за контрактом.

2) підписання Меморандуму про розуміння щодо програми макрофінансової допомоги для України, який відкрив кредитну програму макрофінансової допомоги Україні обсягом 1,61 мільярда євро. ЄС перерахував перший транш у 100 млн. євро та другий транш у 500 млн. євро відповідно 20 травня та 17 червня.

3) "Контракт для України з розбудови держави" та кредитна програма макрофінансової допомоги є складовими частинами пакету фінансової підтримки України розміром в 11 мільярдів євро, анонсованого Президентом Європейської Комісії 5 березня 2014 року.

Єдина рамкова програма підтримки для України, що повинна охоплювати довгострокові пріоритети фінансової підтримки ЄС наразі призупинена, враховуючи поточну кризу. Кошти заплановані на 2014 рік були спрямовані на фінансування "Контракту для України з розбудови держави". Європейська Комісія має намір звернутися до Уряду України щодо визначення пріоритетів для нових програм допомоги, які фінансуватимуться з бюджету ЄС 2015-2017 років, коли ситуація в Україні стане більш зрозумілою.

Не дивлячись на те, що ЄС та МВФ допомагають Україні, Україна також має виконувати свої зобов’язання. Глава Європейського департаменту МВФ заявив, що Україна виконує всі основні вимоги програми співпраці з МВФ, під час брифінгу у Вашингтоні [3].

Далі доречно навести вигоди від вступу України до ЄС:

1) політичні вигоди. В інтересах Європейського Союзу є забезпечення миру та стабільності в межах своїх кордонів, щоб мати своїми сусідами стабільні та демократичні держави з прогнозованою і дружньою зовнішньою політикою. Будучи членом ЄС, Україна буде залучена до Спільної європейської політики безпеки та оборони (СЄПБО), яка гарантуватиме Україні державний суверенітет і територіальну недоторканість. Петерсбергська декларація 1992 р. засвідчила готовність країн-членів ЄС створити військові підрозділи з усіх підконтрольних їм збройних сил для розв’язання військових завдань, які включають гуманітарні та рятувальні операції, завдання з підтримки миру та застосування збройних сил для врегулювання кризових ситуацій;

2) економічні вигоди:

- макроекономічна стабільність. При підтягненні економічних показників України до європейських стандартів, створенні в країні розвинутого ринку, закріпленні тенденції до економічного зростання, вдосконаленні законодавства, розбудові демократичного суспільства, як неодмінної умови вступу України до ЄС, вже саме по собі принесе Україні неабиякі економічні переваги, оскільки прагнення приєднатися до ЄС стимулюватиме керівництво нашої держави чим скоріше досягти бажаних результатів та гарантувати економічну стабільність та зростання добробуту;

- додаткові інвестиції в українську економіку. Економічний потенціал ЄС та динаміка його розвитку дають можливість дійти висновку про те, що Європейський Союз являє собою великий ринок збуту виробів та джерело задоволення потреб України в найрізноманітніших споживчих та інвестиційних товарах. До того ж торгівля з ЄС є важливим джерелом надходження вільно конвертованої валюти, дозволяє обмежувати бартер, масштаби якого сьогодні загрожуют економічній безпеці країни;

- отримання позитивного сальдо торговельного балансу. Членство України в COT, як передумова вступу до ЄС, дозволить кардинально вирішити гостру проблему скасування дискримінаційних та антидемпінгових обмежувальних заходів по відношенню до українських товарів;

3) соціальні вигоди:

- ефективний захист прав людини в інституціях ЄС. Права людини є одним з найважливіших інститутів права будь-якої сучасної держави. Права людини є правами індивідуальними, які знайшли своє місце у народних конституціях і в договорах міжнародного права.

- забезпечення високого рівня життя населення. Головною ознакою ЄС є реальне забезпечення високого рівня життя населення, особливо в країнах першої ліги, які раніше інтегрувалися в європейську економічну систему, а тому вступ України в ЄС означатиме поступове підняття рівня життя [4].

Отже, при вступі до ЄС Україна отримає ряд значних переваг, але щоб уникнути існуючих загроз треба поступово впроваджувати стратегічні напрями розвитку ЄС в українську економіку та розробити програму дій щодо безболісної інтеграції України, із урахуванням існуючих загроз та досвіду країн, які нещодавно вступили до ЄС. ЄС є найбільшим донором України. Починаючи з 1991 року, допомога Європейського Союзу (не враховуючи окремі країни-члени) склала більш, ніж 3,5 млрд. євро. Розміри фінансової допомоги ЄС для України продовжують зростати. Щорічне двостороннє фінансування (Національна програма дій для України) збільшилось з 47 млн. євро в 2002 році до 186 млн. євро в 2013 році та 42 млн. євро в 2014 році.

Технічна та фінансова співпраця направлена на підтримку амбіцій України щодо зближення з Європейським Союзом. ЄС, його країни-члени та інші донори підтримують європейський вибір України, допомагаючи державі розробляти та втілювати в життя її стратегічні плани.

Література:

 

1. Осадча Н. В. Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу / Н. В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. –  № 3 (25). – 2013.

2. Європейський Союз – найбільший донор України: технічна і фінансова допомога з боку Європейського Союзу та країн ЄС. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.delukr.ec.europa.eu/files/pages/4493/3.pdf.

3. Східне партнерство ЄС:додаткові можливості для євроінтеграції України / за ред. В. Мартинюка; Укр. незалеж. центрполіт. дослідж.–К.: [Агентство Україна], 2012.–84с.

4. Сидун С. Україна та Європейський Союз: особливості розвитку взаємовідносин / С. Сидун // Наукові праці. Державне управління. Політологія. – т. 130, випуск 117. – 2012.