К.е.н., ст. викл. Сіташ Т.Д., студенти: Матвійчук К.А., Бондаренко А.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОФШОРНІ ЗОНИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ

Постановка проблеми. На сьогодні запобігання порушенням податкових зобов’язань фізичними і юридичними особами, які розглядають заощаджені кошти у вигляді додаткового джерела фінансування чи підвищення рівня рентабельності власної фінансової або виробничої діяльності є ключовою проблемою для фінансових і правоохоронних установ та міжнародних організацій [3]. Одним із розповсюджених способів ухилення від оподаткування для багатьох підприємницьких структур є переведення фінансових ресурсів або діяльності в цілому за межі власної країни в офшорні юрисдикції для того, щоб вони стали недосяжними для національних податкових інституцій, при цьому світові глобалізаційні процеси та інтернаціоналізація фінансової діяльності значно спрощують реалізацію таких операцій.

Аналіз останніх досліджень. Питанням проблеми впливу офшорних утворень на процес адміністрування податків присвячені праці таких науковців: О. Соїна, В. Предборського, О. Власюка, Е. Шамбоста, О. Бозуленка, В. Шлемка, Ю. Волкова, Д. Полотенка. Проте, незважаючи на істотний внесок цих вчених, дана проблема залишається не вирішеною завдяки динамічному розвитку економічних відносин, а тому потребує подальшого наукового дослідження.

Постановка завдання. Метою даної роботи є розкриття впливу діяльності офшорних зон на ухилення від сплати податків.

Виклад основного матеріалу. Офшор (від англ. offshore – «Поза берегом») являє собою компанію, яка не веде господарської діяльності в країні своєї реєстрації, а власники офшорів – нерезиденти цих країн. У податковому контексті офшорною є структура, яка проводячи діяльність в будь-якій країні не перебуває під податковим контролем цієї країни. В основному, щоб уникнути місцевих податків або місцевої регламентації офшорні структури не повинні здійснювати місцеву діяльність чи діяльність з резидентами країни [1]. Найбільш поширеними є офшорні компанії, офшорні банки та офшорні страхові компанії.

На сьогодні в Україні проблематичні умови здійснення підприємницької діяльності підштовхують українських бізнесменів до активного пошуку шляхів мінімізації суми податків, а саме створення офшорних компаній [2]. Це є першопричиною недоотримання бюджетом податкових надходжень, проте, створення таких фірм в офшорних юрисдикціях не забороняється законом.

Серед негативних факторів діяльності офшорних зон можна виділити наступні:

1) недобросовісна податкова конкуренція та, відповідно, уникнення від сплати податків;

2) нестабільність економіки у зв’язку з перспективою акумуляції в офшорних зонах великих обсягів капіталу;

3) відтік капіталу;

4) зростання безробіття в країнах-донорах;

5) зростання тінізації економіки;

Потрібно зазначити, що явище несплати податків безпосередньо пов’язане з тіньовою складовою економічної діяльності, при цьому фахівцями розділяються поняття «втеча від податків» та «ухилення від податків», під втечею від податків, зокрема, розуміються легальні дії платника податків щодо зменшення його податкових зобов’язань, а під ухиленням – нелегальна, несумісна з податковим законодавством діяльність.

До найбільш поширених способів ухилення від податків відносяться:

1) неповідомлення контролюючим органам про свою присутність або діяльність у країні, в якій платник податків знаходиться чи займається підприємницькою діяльністю.

2) неповідомлення про джерело доходу, що підлягає оподаткуванню, а також прибутку [2].

3) не оголошення повної суми доходу, що підлягає оподаткуванню.

Сьогодні проблема тіньових офшорних операцій набула досить вагомого значення в Україні. План діяльності щодо детінізації офшорних операцій має бути самостійним шляхом економічного розвитку України. Нині Україна займає 16-те місце у світі за масштабами тіньових операцій з капіталом [5]. Причиною такої проблеми є низька якість атмосфери для ведення бізнесу. Незначна можливість економіки продуктивно притягувати капіталовкладення, недовіра до влади, нестійкий макроекономічний стан, низький розвиток фінансового ринку породжують незручні умови для притягнення капіталовкладень. У результаті інвестори розташовують свої кошти у сприятливішій бізнес-атмосфері. Становище в Україні підтверджує, що виникла потреба у пошуку організаційно-правового механізму протидії відмиванню коштів, отриманих кримінальним шляхом.

Поміж далекосяжних шляхів вирішення проблем, пов’язаних з офшорними зонами, можна виділити такі:

1) розвиток продуктивної нормативно-правової бази стосовно діяльності офшорних зон;

2) зростання регулюючих і контролюючих заходів стосовно офшорного бізнесу;

3) оптимізація податкового навантаження залежно від певного стану діяльності ринку;

4) посилення співпраці з міжнародними організаціями з метою гармонізації національного законодавства.

Законодавством має передбачатися застосування жорсткіших заходів щодо моніторингу та контролю офшорного фінансового сектора, запровадження проти країн і компаній спеціальних штрафів і серйозних санкцій у випадках порушення встановлених правових норм щодо боротьби з незаконними фінансовими операціями з відмивання грошей і кримінальних прибутків [4]. Від держав, включених до чорного списку, слід вимагати проведення масштабних реформ правової і контролюючої систем регулювання фінансового сектора. Визначальною для успішного вирішення цього питання буде ефективність співпраці міжнародних фінансових організацій і політичних кіл країн [5].

Необхідними заходами подолання негативних наслідків офшорних зон

вважаємо такі:

1) застосування факторингу, що надасть можливість вітчизняним експортерам одержувати правдиву інформацію про фінансово-господарське становище іноземних партнерів напередодні укладання експортних договорів та обов’язкове отримання винагород за експортування товарів, що позитивно позначиться на становищі національної економіки [1];

2) прийняття змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» з фіксацією системи реєстрації офшорних компаній;

3) поширити обмеження щодо нерезидентів з офшорним статусом на всіх нерезидентів, які знаходяться на теренах «податкових гаваней»;

4) прийняти зміни до діючого законодавства для гармонізації з рекомендаціями Групи з опрацювання заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF) [3];

5) викриття і призупинення функціонування кримінальних груп у галузі банківської діяльності, регіональної економіки, де зосереджені чималі можливості для боротьби з відмиванням коштів, отриманих кримінальним шляхом.

Висновки. Незважаючи на економічну привабливість офшорних зон для бізнесменів, проведення операцій з ними негативно позначається на економіці України, адже внаслідок цього держава позбувається величезних сум, які не доходять до Державного бюджету. Становище утруднюється ще й тим, що в Україні немає законодавчої бази для регулювання операцій, які здійснюються з офшорними юрисдикціями.

Отже, дослідивши головні ознаки діяльності офшорних зон, було визначено шляхи подолання негативних наслідків діяльності офшорних зон і визначено,що проблематику офшорних зон необхідно вирішувати на глобальному рівні, за участю інших країн, міжнародних організацій, з метою створення спільної законодавчої бази та гармонізації податкової системи і системи штрафів для скорочення відтоку капіталу з держави.

Література :

1. Бозуленко О.К. Роль офшорної фінансової діяльності у світовій фінансовій системі / О.К. Бозуленко // Економіст. – 2010. – № 1. – С. 51–53.

2. Волкова Ю.О. Розвиток офшорних центрів у системі міжнародного бізнесу / Ю.О. Волкова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008.– № 1. – С. 43–48.

3. Полотенко Д.В. Вільні економічні зони в контексті регулювання економіки / Д.В. Полотенко // Фінанси України. – 2010. – № 11. –

С. 18–25.

4. Предборський В.А. Детінізація економіки в контексті трансформаційних процесів. Питання теорії та методології: монографія / В.А. Предборський. – К.: Кондор, 2005. – 613 с.

5. Соїна О. Вільні економічні зони як фактор ринкової економіки / О. Соїна // Економіка України. – 1994. – № 4. – С. 35–37.