К.е.н. Короп Б. М.

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Перешкоди розвитку зовнішньої торгівлі України

Україна розпочала процес інтеграції до світового господарства з моменту набуття статусу незалежної держави. Трансформаційні процеси в національній економіці продовжують відбуватися повільно, непослідовно, а частка країни у світовому екпорті залишається на низькому рівні – 0,41%.

Набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі після майже чотирнадцятирічного переговорного процесу стало ключовим моментом для розвитку її зовнішньої торгівлі. Аналітичні дослідження наслідків членства країни у СОТ підтверджують зростання продуктивності праці у переробній промисловості завдяки лібералізації торгівлі, що означає підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Зміни, які відбулися, є структурними і тому матимуть тривалий вплив на національну економіку. Можна констатувати, що негативні сценарії розвитку подій після зниження тарифів не спрацювали, економіка відреагувала на нові умови торгівлі так, як і повинна була відреагувати. Однак зростання продуктивності могло б бути значно більшим, якби існувало менше перешкод для перерозподілу факторів виробництва між підприємствами всередині економіки. Зокрема, ефект від зниження тарифів був би більшим за умов зменшення корупції, послаблення регуляторного тиску на підприємства, покращенн захисту прав власності. Проте навіть за наявних умов приєднання України до СОТ стимулювало підвищення ефективності національної економіки [2, с. 85-86].

Наступним позитивним фактором впливу на зовнішньоекономічну діяльність повинна стати реалізація положень Угоди про Асоціацію з ЄС та створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Зокрема, 47% респондентів опитування ІЕД «Ділова думка» вважають саме Угоду про Асоціацію з ЄС як найголовніший фактор позитивних змін в 2014 – 2015 роках [5]. Загалом можна відзначити покращення ефективності участі України у міжнародній торгівлі, про що свідчить Індекс участі країн у міжнародній торгівлі. Так, у рейтингу The Global Enabling Trade Index 2014 [5] Україна займає 83 позицію із 183 (для порівняння у 2012 році – 86 місце). Фахівці Світового економічного форуму відзначили покращення рівня адміністративного управління на кордонах (країна змістилася із 116 на 100 позицію), рівня розвитку транспортної та комунікаційної інфраструктури (з 64 на 61 місця). Проте доступ на внутрішній ринок погіршився і Україна перемістилася з 26 на 38 місце.

The Global Enabling Trade Index дозволяє оцінити ступінь залученості країн до міжнародної торгівлі та ефективність роботи державних установ. При цьому увага зосереджується на таких чотирьох показниках, як доступ до внутрішнього ринку, адміністративне управління на кордонах, діловий клімат, транспортна і комунікаційна інфраструктура. Детальний аналіз наведеного індексу дозволяє ідентифікувати проблеми у зовнішньоторговельній сфері країни і скоригувати відповідно до цього державну зовнішньоекономічну стратегію. Зокрема, до негативних факторів впливу на український екпорт відносять брак фінансових коштів, відсутність новітніх технологій виробництва і навичок ведення бізнесу, проблеми із виявленням потенційних ринків та покупців, технічні вимоги та стандарти за кордоном, доступ до імпортних ресурсів за конкурентоспроможними цінами, труднощі щодо виконання вимог покупців. Обтяжливі імпортні процедури, тарифи, корупція на кордонах негативно впливають на імпортерів [5].

У таблиці 1 наведені результати моніторингових досліджень ставлення представників ділових кіл до проблем та перспектив розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, які щорічно проводяться Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Вони відображають думку 300 підприємств обробної промисловості, розташованих в Київській, Львівській, Харківській, Хмельницькій, Рівненській, Сумській, Івано-Франківській, Тернопільській та Одеській областях.

Таблиця 1

Перешкоди у розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, % підприємств-експортерів [4]

	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Низька якість продукції	4,7	5,1	5,0	2,2	3,2	3,8
Висока собівартість продукції	52,3	30,3	56,3	48,9	29,8	22,9
Відсутність ефективного маркетингу ринків	11,6	10,1	16,8	27,7	17,5	15,0
Митні бар’єри	23,3	41,4	47,1	54,0	28,1	22,3
Відсутність бажання іноземних партнерів працювати через діловий / політичний клімат	38,4	44,4	28,6	37,2	31,9	39,2
Брак фінансових ресурсів для виведення товарів на ринки	47,7	29,3	36,1	41,6	33,7	39,5
Дискримінаційні заходи на зовнішніх ринках відносно наших товарів	12,8	13,1	14,3	26,3	17,9	12,1
Інше	11,6	12,1	7,6	5,1	14,4	11,5

Головною перешкодою для розширення зовнішньоекономічної діяльності є брак фінансових ресурсів для виведення товарів на ринки (39,5% опитаних) та небажання іноземних партнерів працювати через діловий / політичний клімат (39,2%). Серед експортерів частка підприємств, що мають більше одного напрямку експорту, дуже суттєво зросла із 38,6% в 2012 р. до 67,1% у 2013 р. Зросла також частка прихильників економічної інтеграції з ЄС (із 42,6% у 2012 році до 52,7% у 2013 р.). Натомість, частка тих, хто орієнтується на СНД, досить помітно знизилася (із 27% у 2012 році до 19,9% у 2013 р) [1]. Проте успішне завершення війської операції АТО є важливим для 76,9% підприємств [5].

Висока собівартість продукції знаходиться на третьому місці, проте її частка серед перешкод зменшується протягом останніх років. Зменшилося також і сприйняття митних бар’єрів як перешкоди (2013 р. – 22,3% опитаних; 2011 р. – 54,0%). У 2014 році у порівнянні із попередніми роками зменшилася важливість неформальних зв’язків для успіху у бізнесі. Так, у 2014 році тільки 34,0 % менеджерів вважали обов’язковими наявність неформальних відносин із податковими адміністраціями, міліцією, міською, обласною та центральною владою, тоді як відсоток таких підприємців у 2013 році складав 49,7%, у 2012 році – відповідно 52,2%. Проте словосполучення «корупція» у підприємців продовжує асоціюватися із податковими та митними органами, Міністерством економіки та Держстандартом [3].

Позитивним є зменшення ваги таких перешкод як відсутність ефективного маркетингу ринків, наявність дискримінаційних заходів на зовнішніх ринках відносно українських товарів.

До конкурентних переваг України у міжнародній торгівлі, на думку екпертів Світового економічного форуму, належать: митні ставки, прозорість митних процедур, якість залізничної інфраструктури, частка доріг із твердим покриттям, наявність покриття мобільного зв’язку, легкість залучення іноземної робочої сили тощо.

Проте кількість визначених проблем зовнішньоторговельної сфери перевищує її конкурентні переваги у кілька разів. Зокрема, особливу увагу необхідно приділити: якості надання митних послуг та ефективності митного оформлення, повітряній та морській інфраструктурі, якості доріг, доступності логістичних послуг, ефективності поштових послуг, збільшенню числа індивідуальних користувачів інтернету, використанню комп’ютерних технологій у бізнес-операціях, використанню урядових онлайн-сервісів, захисту прав власності та інтелектуальної власності, ефективності державних інституцій, доступності фінансових послуг, надійності діяльності органів внутрішніх справ та судової системи [5, c. 307]. Разом з тим, реалізація положень Угоди про асоціацію України з ЄС вимагає гармонізації ще значної частини нормативних актів, зокрема у сфері довкілля – 83, фінансових послуг – 58, транспорту – 54, соціальної політики – 40, технічного регулювання – 32 нормативних акти тощо [1].

Таким чином, перешкоди розвитку зовнішньої торгівлі України є досить вагамими і потребують негайного вирішення. Значна частина перешкод є системними, вирішення яких може вплинути на підвищення ділового клімату в країні загалом та допоможе отримати переваги від її інтеграції до світового господарства.

Література:

1. Бураковський І. Угода про асоціацію між Україною та ЄС: переваги та виклики для бізнесу / І. Бураковський [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ier.com.ua/files//Projects/2012/1_Chern_Burakovskiy.pdf

2. Бураковський І. Членство України в СОТ : інституційні та економічні наслідки / І. Бураковський, В. Мовчан, К. Кравчук та ін. – К. : ТОВ «ІТЕМ ЛТД», 2014. – 86 с.

3. Кузяків О. Вплив торговельної політики на діловий клімат: що змінилося після вступу до СОТ (за результами щорічного опитування ІЕД «Ділова думка») / О. Кузяків [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ier.com.ua/files//Projects/2012/5_Kuziakiv_Chernivtsi.pdf

4. Кузяків О. Зовнішньоекономічна діяльність і пріоритетні напрямки економічної інтеграції України : спеціальний випуск / О. Кузяків, Г. Опанасенко. – 2014. – № 1 (12) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ier.com.ua/files//publications/Special_research/Special_QES_ukr_3_2013_AO.pdf

5. Drzeniek Hanouz M. The Global Enabling Trade Report 2014 / M. Drzeniek Hanouz, T. Geiger, S. Doherty[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.iberglobal.com/Archivos/WEF_GlobalEnablingTrade_Report_2014.pdf

6. Lawrence R. The Global Enabling Trade Report 2012 : Reducing Supply Chain Barriers / R. Lawrence, M. Drzeniek Hanouz, S. Doherty [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www3.weforum.org/docs/GETR/2012/GlobalEnablingTrade_Report.pdf