Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

Солодка Ж.С., Шклярук М.В.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Корпан О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Маркетингові дослідження проблем розвитку роздрібної торгівельної мережі в Україні

За останнє десятиліття торговельна діяльність набула вагомого значення у розвитку економіки країни та регіону, стала важливим фактором соціально-економічної стабільності в суспільстві. Характерною особливістю торгівлі є її мінімальна інерційність порівняно з іншими господарськими структурами. Це зумовило випереджувальну функцію торгівлі у процесі реформування господарського механізму, яка виступає також стимулятором процесів реформування інших інерційніших галузей. У кризових ситуаціях вона залучає до себе значну частину працездатного населення, яке вивільнюється з інших секторів, знижуючи гострі соціальні проблеми.

Про важливу роль торгівлі в умовах ринкового господарювання свідчить досвід економіки розвинених країн. Частка капіталовкладень у сферу товарного обігу в цих державах у 2,5 разів більша, ніж в Україні. У багатьох країнах частка торгівлі та послуг у валовому національному продукті перевищує 50%, а у США, Японії вона складає біля 68% .

Події останніх років в Україні, зміни в економіці, пов'язані з переходом до ринкових відносин, призвели до значного збільшення об'єму ринку споживчих товарів, розширення їх асортименту, особливо за рахунок різкого збільшення на вітчизняному споживчому ринку частки імпортних товарів. У зв'язку із зміною форм власності істотно змінився стан торгівельних підприємств і характер їх діяльності.

Проблемами оцінки та підвищення ефективності діяльності підприємств роздрібної торгівлі займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: І. Алексєєв, В. Загорський, І. Бланк, Р. Малевич, Н. Власова, П. Лігоненко, П. Ліпич, В. Марцин, А. Мазаракі, О. Макарюк, А.Сощенков, В. Садєков, Т. Футало, О. Шубін, В. Юров, та інші. Однак розробці комплексного підходу до ефективності функціонування фінансово-господарської діяльності роздрібних торговельних підприємств з урахуванням специфіки їхньої діяльності належної уваги дотепер не приділялося.

Роль роздрібної торгівлі у забезпеченні сталого розвитку країни спрямована перш за все на життєзабезпечення населення, підвищення якості його життя. Зокрема, такий показник, як обіг роздрібної торгівлі, відображає один із аспектів рівня життя населення – його купівельну спроможність, а водночас і соціальну безпеку. Роздрібний товарообіг завжди визначався як один із найважливіших показників соціально-економічного розвитку країни, що характеризує заключний етап руху товарів у сфері споживання. Саме через нього відбувається зміна форми вартості споживчих товарів, яка була створена в процесі виробництва. В результаті відшкодовуються виробничі витрати і створюються умови для подальшого розвитку виробництва. Поряд з цим роздрібний товарообіг є одним із важливих показників рівня життя, матеріального та культурного благополуччя населення країни.

Для характеристики рівня життя населення використовується система аналітичних показників, що є похідними від обсягу товарообігу: споживання окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам тощо. Так, роздрібний товарообіг підприємств лише за останнє десятиліття зріс майже в 10 разів (у порівняних цінах 2004 р.). За досліджуваний період у структурі споживання населення та, як наслідок, у структурі продажів відбулися суттєві зміни. Якщо 2004 р. унаслідок інфляційних процесів, зростаючих цін, низького рівня доходів населення у товарній структурі роздрібного товарообігу переважала частка продовольчих товарів, то 2010–2013 рр. питома вага реалізації непродовольчих товарів значно підвищилася (2012 р. – до 60,5%)[3].

На протилежність плановій економіці, яка внаслідок вказівок планових органів позбавляла роздрібну торгівлю підстав для самостійних дій, ринкова економіка вимагає від підприємця у сфері роздрібної торгівлі господарювання на основі особистої відповідальності. У своєму асортименті підприємець орієнтується на побажання покупців і передає ці замовлення постачальникам. Сутність роздрібної торгівлі, види роздрібних торговельних підприємств, тобто на ринку, він є сполучною ланкою між виробником і споживачем. Чим краще підприємець у роздрібній торгівлі враховуватиме в своєму асортименті побажання покупців, тим більше товарів він зможе продати, тим вищим буде його комерційний успіх.

Сьогодні підприємства роздрібної торгівлі зайняті пошуками нових стратегій маркетингу із залучення і утримання покупців. Раніше для цього досить було запропонувати людям зручність розташування, особливий або унікальний асортимент товару, кращий, ніж у конкурента, сервіс і внутрішньо магазинні кредитні карти, щоб покупці могли робити покупки в кредит. На сьогоднішній день ситуація змінилась, у багатьох магазинах можна знайти абсолютно однаковий асортимент, намагаючись досягти максимального обсягу продажів, виробники механізують власну продукцію.

Для залучення покупців та інтенсифікації покупок, підтримки і зміцнення свого іміджу роздрібні торговельні підприємства застосовують цілий арсенал засобів просування. Вони публікують рекламні оголошення, проводять спеціальні розпродажі, випускають купони, що дозволяють покупцю заощадити кошти. Останнім часом усе частіше застосовуються програми "постійних покупців", можливість спробувати продукти харчування прямо в магазині, купони на прилавках або біля кас. Магазини навчають своїх продавців особливостей спілкування з покупцями, розуміння їх потреб, роботи зі скаргами[1].

У період ринкових реформ чимало підприємств роздрібної торгівлі перепрофілювали свою діяльність; довільно змінили торговий профіль, що склався; виключили з асортименту товари повсякденного попиту. Всередині сфери торгівлі виникла потреба в новому виді комерційної діяльності, що забезпечує найбільшу ефективність процесу продажу товарів. Створюються спеціальні служби:

• з вивчення та прогнозування споживчого попиту;

• контролю за діяльністю магазинів;

• аналізу та визначення ефективності тих чи інших форм і методів торгівлі;

• розробки та конструювання нового виду виробів, виходячи з результатів вірогідного попиту;

• впровадження стандартизації і макетуванню;

• інформації покупців про споживчі якості та властивості нових товарів;

• організації виставок і т. д.

Роздрібна торговельна мережа України характеризується постійними змінами. Ринкові перетворення, які відбуваються в країні, впливають як позитивно, так і негативно на її подальший розвиток. Позитивним наслідком можна вважати появу в складі торговельних мереж сучасних магазинів (супермаркетів, гіпермаркетів), які вплинули на покращення якості торговельного обслуговування, а негативним – різке зменшення забезпечення населення торговельними площами, що призвело до повної ліквідації в окремих зонах і населених пунктах стаціонарної торговельної мережі[1].

Протягом останніх років в Україні та її регіонах досить швидко розвиваються роздрібні мережі регіональних, українських і зарубіжних операторів. Поряд зі стрімким розширенням торговельної мережі продовольчими товарами досить швидко розвивається спеціалізована мережа магазинів непродовольчих товарів, а також заклади швидкого харчування та ресторанного бізнесу. Це в перспективі сприятиме більш повному задоволенню попиту населення, покращенню якості торговельного обслуговування, розширенню товарного асортименту, скороченню затрат часу на пошук і придбання товарів. У цілому ж можна стверджувати про невисокий рівень сервісу у вітчизняних супермаркетах. Якість обслуговування – це багатогранна проблема, що включає в себе множину показників, серед яких можна виділити: асортиментну складову, рівень та множину послуг, кваліфікацію працівників; затрати часу на придбання того чи іншого товару тощо. Якість обслуговування сьогодні є проблемою майже всіх мереж роздрібної торгівлі, але з впевненістю можна стверджувати, що на неї незабаром звернуть більш пильну увагу, тому що це один із основних факторів успішного розвитку роздрібної мережі та вагомий крок до європейських стандартів обслуговування населення. Нині поліпшення сервісу обслуговування є першочерговим завданням у всьому світі, тому Україна має приєднатись до світових трендів розвитку роздрібної торгівлі[2].

Роздрібна торгівля вирішує багато соціальних завдань, які містять формування та стабілізацію споживчого рину для задоволення потреб і зниження соціальної напруги в суспільстві, залишається життєздатною та розвивається в економічних умовах. Саме тому головне завдання сталого розвитку роздрібної торгівлі полягає в забезпеченні стимулювання споживчого попиту на послуги та товари з урахуванням рівня доходів незахищених верств населення, а також створенні розгалуженої мережі об’єктів торгівлі підвищеної комфортності для обслуговування заможного населення, що дасть змогу задовольнити потреби жителів певного регіону в різноманітних товарах і послугах та забезпечить поповнення місцевих бюджетів.

Література

1. Азарян Е. М. Взаимодействие предприятия розничной торговли с внешней средой / Е. М. Азарян, В. А. Соболев // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. – Дніпропетровськ : ДНУ, – Вип. 256: у 10 т. Т. І. – 2009. – 300 с.

2. Апопій В. В. Організація торгівлі: підручник / Апопій В. В., Міщук І. П. за ред. В. В. Апопія. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 632 с.

3. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс] // Портал споживача. – Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=78200&cat_id=78198.