Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Магістрант Окончук О. М.

Одеський національний економічний університет

доц. Чернега О.М.

Одеський національний економічний університет

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Проблема управління ризиком, подолання невизначеності існує у будь-якому реальному секторі економіки, що пояснює її постійну актуальність. Будь-який суб'єкт економіки на будь-якою її рівні неминуче стикається з неординарними ситуаціями, незапланованими чи непередбачуваними подіями, коли необхідно адекватно реагувати, щоб не зазнати збитків.  Однією з найбільш схильних до ризиків сфер діяльності є  банківська діяльність. Кожен банківський керівник в умовах ринкової економіки змушений брати на себе певні ризики і нести відповідальність за наслідки різноманітних небажаних подій, які здійснюють негативний вплив на конкурентні позиції комерційного банку на банківському ринку. В банківській діяльності ймовірність таких несприятливих для банку подій достатньо висока.

 З одного боку, управління ризиками - невід'ємна складова сучасної системи управління організацією, а з іншого - складний механізм, що вимагає спеціалізованого високопрофесійного "обслуговування" та ефективного в довготривалій перспективі. На  сучасному етапі це стає необхідною професійною вимогою до керівника будь-якого рівня. Адже ігнорування питань вчасного визначення ступеня допус­тимого ризику може привести до банкрутства банку або інших негативних явищ.

Поняття "ризик" означає можливість настання несприятливої події, за якою виникає ймовірність або загроза для суб'єктів господарювання втратити частину своїх ресурсів, недоотримати доходи чи зазнати додаткових витрат від виробничої або фінансової діяльності. Ризик породжується невизначеністю та конфліктністю, що існують незалежно від їх усвідомлення особами, котрі ухвалюють рішення, і визначається необхідністю прийняття рішення, результат реалізації якого може відрізнятися від очікуваного.

На думку Дмитрова С. та Медвідь Т., специфіка економічного аспекту ризику пов'язана з тим, що ризик ототожнюється з можливим матеріальним збитком, пов'язаним з реалізацією вибраного господарського, організаційного, технічного рішення, з форс-мажорними обставинами, обумовленими навколишнім середовищем, з несприятливою зміною ринкових умов. [1, с. 11]

Перше, що потрібно відзначити, - це те. що ризик присут­ній завжди. І це ніколи не змінюється. Друге - це те, що ніх­то з нас на практиці не знає, як усунути ризик. Третє твер­дження таке: ризик - це те, про що ми «знаємо» або «мо­жемо знати», якщо захочемо.

Автор Гаврилюк С.І. вважає, що ризик потенційно дуже шкідливий. Але набагато гірша за ризик - невизначеність, стан незнання того, що відбу­вається. Невизначеність — найгірший із усіх видів небезпе­ки, тому що ми про неї не знаємо, ми не готові до неї, ми не можемо її оцінити [2, с. 7]

Найбільш істотний внесок у розвиток економічного аспекту теорії ризику внесли представники класичної, неокласичної і кейнсіанської економічної школи.  У класичній теорії економічного ризику (Дж. Мілль, Н. У. Сеніор) він ототожнюється з математичним очікуванням втрат, які можуть відбутися в результаті вибраного рішення. Ризик тут не що інше, як збиток, який наноситься здійсненням даного рішення. Згідно з неокласичною теорією, як зазначили Иода Е. В., Мешкова Л. Л., Болотина Е. Н., при однаковому розмірі потенційного прибутку менеджер вибирає варіант, пов'язаний з меншим рівнем ризику. Дж. М. Кейнс, навпаки, звернув увагу на схильність економічних працівників приймати більший ризик заради отримання більшого очікуваного прибутку. [3, с. 2].

На сьогодні немає однозначного розуміння суті ризику.

Так, Є. А. Кондратюк визначає ризик як вірогідність (небезпека, можливість) настання події, в результаті якої банк зазнає втрати або недоотримує дохід в порівнянні із запланованим. Ця подія може відбутися або не відбутися. У разі здійснення такої події можливі три економічні результати: негативний (програш, збиток, збиток), позитивний (виграш, вигода, прибуток), нульовий [4, с. 43].

Отже, на мою думку, ризик - це об'єктивно-суб'єктивна категорія, котра характе­ризує діяльність суб'єктів, пов'язану з подоланням невизначеності й кон­фліктності в ситуації неминучого ви­бору. Підбиваючи підсумки сказано­го, зазначимо, що категорію "ризик" можна розглядати в таких визначальних аспектах, як: імовірність настання певної події, ступінь відхилення від бажаного результату, міра невдачі.

Зазначимо, що ризик, характер­ний банківській діяльності, має низ­ку особливостей, а тому надалі роз­глянемо цю категорію детальніше.

На сьогодні нараховують більш 220 видів ризиків, але серед науковців немає єдиного розуміння з приводу їх класифікації. Найбільш популярними підходами до формування класифікації банківських ризиків, як вважає Ковалев П. П., є видовий, ваговий, системний і факторний.

До банківських ризиків, що піддаються кількісній оцінці, належать фінансові ризики, пов'язані з несприятливими зміна­ми в обсягах, дохідності, вартості і структурі активів та паси­вів банку. До банківських ризиків, що не піддаються кількісній оцінці, належать функціональні ризики, які стосуються процесу ство­рення будь-якого банківського продукту чи послуги, та зовнішні ризики [5, с. 352].

 

 

 

 

1.   Враховуючи відсутність єдиної думки щодо визначення поняття ризику та банківського ризику зокрема, систематизовано сукупність поглядів на дану проблему. Банківський ризик представлено як ймовірність, що вини­кає у процесі банківської діяльності, будь-якого відхилення від очікуваних результатів. Розглянувши найбільш популярні підходи щодо класифікації банківських ризиків, встановлено, що найдоцільнішим є підхід якісної та кількісної оцінки, запроваджений НБУ.

2.   Встановлено, що рівень банківських ризиків детермінується дією певних факторів впливу. Серед таких факторів визначено: внутрішні,  зовнішні, керовані, умовно керовані та некеровані.  Серед сукупності банківських ризиків виділено  найбільш поширені. До таких ризиків віднесено кредитний, валютний, відсотковий ризики та ризик ліквідності. Кожен з них має свою специфіку методів оцінки та мінімізації.

 

Література

1.     Ковальов Д. Кількісна оцінка рівня економічної безпеки підприємства / Д. Ковальов, І. Плєтнікова // Економіка України. – 2000. - № 4. – С 35-40.

2.     Ильяшенко С. И. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке /СИ. Ильяшенко // Актуальні проблем економіки. –2003.-№ 3 (21). – С. 12-19.

3.     Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: Монографія. – Львів: Арал, 2008. – 384с.

4.     Платонов А.М. Управление процессом обеспечения экономической безопасности предприятий [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://www.zulanas.lt/images/adm_source/docs/2%20Platonov-full%20paper2-RUS.pdf

5.      Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. – К.: ТОВ «Борисфен–М», 1996. – 336с