Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Маначинська Ю.А.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Актуарний облік, як комплексна система оцінки майнового потенціалу суб’єкта господарювання

Ж. Рішар відмічає, що такі види обліку, як: камеральний, статичний та динамічний не можуть, сформувати уявлення про майно господарюючого суб’єкта на базі здійснення його ринкової оцінки, як цілісного комплексу. На думку вченого камеральна бухгалтерія обмежується спостереженням за рухом грошових коштів. В свою чергу при динамічному обліку, це також не можливо, оскільки даний вид обліку поглиблено вивчає тільки затрати вкладеного капіталу (не залежно від його вартості на ринку [1, с. 86].

Статичний облік теж не вирішує зазначену задачу, хоча й забезпечує Баланс (Звіт про фінансовий стан), в якому різноманітні види активів відображаються за ринковою вартістю, проте при цьому відображається інформація про зміну кожного окремо взятого активу. А такий вид оцінки не має нічого спільного з біржовою оцінкою, що застосовується в умовах продажу підприємства, як цілісного майнового комплексу. Для того, щоб дізнатися вартість суб’єкта господарювання, а саме його майна в цілому, доцільно застосовувати інший вид обліку – актуарний [1, с. 87].

І.Й. Яремко також відмічає, що враховуючи потреби користувачів фінансовою звітністю, адекватною теперішнім умовам вважається парадигма актуарного обліку. Так, на думку вченого, на теперішній час методи обліку похідних фінансових інструментів і вимушене розширення сфери застосування справедливої вартості та значної кількості активів обґрунтовують потребу і розширюють можливості впровадження прогностичного обліку. Відповідно на практиці використання широкої «комбінаторики» різноманітних оцінок й облікових об’єктів спричиняє формування цією системою показників, як задовольняючи цілі і потреби окремих осіб, не відповідають потребам широкого кола користувачів публічною звітністю [2, с. 249].

При цьому вчений наводить твердження К.І. Редченко, не зважаючи на те, що «… формування принципів прогностичного обліку обумовлюється основними бухгалтерськими принципами і концепціями, його методологія і методика має низку специфічних рис, оскільки він оперує даними, які стосуються майбутніх фактів і подій, що обумовлює необхідність врахування фактора невизначеності» [2].

К.В. Гульпенко, Н.В. Тумашик теж особливу увагу зосереджуються на основоположних принципах бухгалтерського обліку, при цьому на думку вчених, саме вивчення принципів дозволило побудувати нові підходи до побудови обліку відповідних об’єктів та конкретних господарюючих суб’єктів в цілому. У зв’язку із цим, на думку науковців, в такій ситуації особливу увагу відіграє класифікація, остання, покликана вирішувати дві основні задачі: надавати в надійному та зручному для доступу та розпізнання вигляді всю цю область та акумулювати в собі максимально повну інформацію про її об’єкти. Саме тому дослідження принципів обліку виступає актуальним з позиції теорії та застосування на практиці [3].

На думку І.Й. Яремко об’єктивно до фінансової звітності повинні ставитися принципи та вимоги, які забезпечують мінімізацію суб’єктивізму та спираються на якнайповнішу уніфікацію процедур збору, реєстрації, опрацювання та узагальнення звершених господарських операцій й фінансово-економічних дій [2, с.250].

Повертаючись до вибору сучасного облікового підходу при здійсненні оцінки майнового потенціалу господарюючого суб’єкта, як цілісного комплексу, варто зазначити, що теоретична ринкова оцінка суттєво відрізняється від динамічної оцінки, що знаходить відображення в Балансі (Звіті про фінансовий стан), тому на думку Ж. Рішара [1] не доцільно до нього звертатися за інформацією про ринкову вартість суб’єкта господарювання, що продається в комплексі. Проте навіть за таких обставин, вищезгаданий зарубіжний вчений відмічає, що бухгалтерський облік: по-перше не може слугувати для оцінки ринкової вартості майна, адже він не втрачає за рахунок цього своєї корисності в цілях оцінки періодичної ефективності і своєї наукової значимості; по-друге він здатний відображати ринкову вартість господарюючого суб’єкта (що розглядається, як комплекс активів), якщо він спеціально призначений для такої цілі [1, с.90].

Зазвичай в основу розроблення сучасної облікової теорії покладається завдання, що випливає з дослідження економічної діяльності окремого суб’єкта господарювання, зокрема й в умовах необхідності його продажу, як цілісного майнового комплексу, тобто, за таких обставин не перший план виступає економологія (облікова наука про економіку суб’єкта господарювання), котра окрім традиційної фіксації господарських операцій (економічних дій) широко розглядає різні види оцінок (від номінальної до справедливої ринкової вартості) [2, с. 250].

Література:

1. Ришар Ж. Бухгалтерский учет: теория и практика [Текст] / Ж. Ришар / Пер. с фр. / Под ред. Я.В. Соколова. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 160 с.

2. Яремко І.Й. Концепції і парадигми бухгалтерського обліку як система наукових основ теорії / І.Й. Яремко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua

3. Гульпенко К.В., Тумашик Н.В. Теоретические аспекты принципов учета / К.В. Гульпенко, Н.В. Тумашик // [Електронний ресурс]. – Режим доступа:

www.sworld.com.ua/simpoz3/49.pdf

4. Редченко К.І. Концепція формування прогностичного обліку / К.І. Редченко // Вісник Львівської комерційної академії. – 2009. – Вип. 30. – С. 50 – 59.