Рябоконь І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут, Україна

Науковий керівник: Августова О.О., асистент кафедри бухгалтерського обліку Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Шляхи підвищення якості формування та використання облікової політики на підприємстві

Облік є однією із функцій управління, оскільки він забезпечує достовірною інформаціє, необхідною для прийняття управлінських рішень, зовнішніх та внутрішніх користувачів.

Важливою умовою ефективного функціонування кожного господарюючого суб'єкта є якісно побудована система бухгалтерського обліку, що передбачає формування та прийняття на тривалу перспективу чіткої облікової політики.

Дослідженню питання шляхи підвищення якості формування та використання облікової політики на підприємстві присвячені праці учених: Садовської І.Б., Нагірської К.Е., Андрющенка Г., Поповича В. та інших.

Під обліковою політикою підприємства розуміють обрану ним сукупність способів ведення бухгалтерського обліку. Основна її мета – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень [1, с. 349].

Враховуючи, що облікова політика підприємства – це, насамперед, політика власника, саме власник повинен здійснювати вибір суб'єктів, які безпосередньо будуть формувати облікову політику: бухгалтерська служба, головний бухгалтер, служба внутрішнього контролю, спеціально створена комісія, аудиторська або інша спеціалізована фірма.

Формування облікової політики полягає в тому, що з усієї сукупності способів реалізації прийомів обирають ті, які прийнятні на даний час у конкретних умовах. Обрані способи ведення бухгалтерського обліку мають забезпечувати обліковий процес, внаслідок чого формується повна і достовірна картина майнового та фінансового стану підприємства. Однак, на сьогодні, існує низка проблем щодо формування облікової політики, з якими стикаються українські підприємства, а саме:

1. Недостатнє регулювання сфери бухгалтерського обліку з боку держави;

2. Відсутність у фахівцїв з розробки бухгалтерської політики відповідної кваліфікації;

3. Відсутність розробки облікової політики щодо управлінськоrо обліку;

4. Немає єдиної структуризації наказу про облікову політику, неповне висвітлення питань формування обліку окремих об'єктів [2, с. 13].

Труднощі розробки облікової політики полягають у тому, що фахівці з обліку повинні не лише розуміти теорію, на якій ґрунтуються проголошені бухгалтерські принципи обліку, а й знати, якою мірою цих принципів дотримуватися на практиці та який ступінь свободи допускається при їх здійсненні.

На сьогоднішній день є необхідним переосмислення ролі облікової політики в процесі управління підприємством. Саме управлінська спрямованість облікової політики має сенс, оскільки повною мірою може впливати на процеси господарювання.

Удосконалення облікової політики має рухатися шляхом актуалізації облікової політики та підвищення її якості.

Правильно розроблена облікова політика, яка дотримується всіх необхідних умов і можливостей ведення господарської діяльності, повинна забезпечувати:

· повноту відображення у фінансовій звітності всіх фактів господарського життя;

· активів, власного капіталу та зобов'язань виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного значення;

· тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам рахунків синтетичного обліку на 1-е число кожного місяця, а також фінансової звітності даним синтетичного і аналітичного обліку;

· раціональне ведення бухгалтерського обліку, виходячи з умов господарської діяльності і величини підприємства.

На сьогоднішній день вітчизняним підприємствам слід розробити облікову політику, орієнтовану на максимальне зближення з принциповими положеннями міжнародних стандартів та фінансової звітності.

Не менш важливим є впровадження єдиної структури наказу про облікову політику та типової форми з обов'язковим виділенням методологічної, методичної та організаційної частини дозволить підвищити відповідальність головних бухгалтерів за формування облікової політики [3, с. 98].

Основними шляхами поліпшення облікової політики на українських підприємствах є:

1. нормативно-правові акти, які визначають сутність облікової політики в Україні;

2. розробка та затвердження єдиної структури наказу про облікову політику для всіх підприємств, яка має складатися із трьох частин (методалогічної, методичної, організаційної) та типової форми наказу про облікову політику;

3. облікову політику підприємств доцільно формувати з урахуванням зарубіжного досвіду;

4. сприяння керівників підприємства підвищенню кваліфікації працівників бухгалтерського відділу.

Запропоновані шляхи підвищення якості формування та використання облікової політики на підприємстві, в подальшому можуть сприяти покращенню ефективного функціонування підприємства, здійсненню господарських операцій на ньому та їх обліку.

Література:

1. Садовська І.Б. Бухгалтерський облік : навч. посіб. / І.Б. Садовська, Т.В. Божидарнік, К.Е. Нагірська — К. : Центр учбової літератури. — 2013. — 688 с.

2. Андрющенко Г. Актуальні питання формування облікової політики малих підприємств / Г. Андрющенко // Бухгалтерський облік і аудит. — 2008. — Ns 11. — С. 10-14.

3. Попович В. Шляхи вдосконалення облікової політики / В. Попович // ВПГО «Спілки аудиторів України». — 2013. — № 1. — С. 99-102.