Тенетко
В.А.
ДВНЗ «Національний гірничий університет»
ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
Однією із складових
стабільної та рентабельної роботи підприємства є оптимальна наявність та обіг
виробничих запасів. Для одного підприємства вони є основою отримання прибутку,
для інших – лише невеликою частиною усіх активів. Але в будь-якому разі
правильне документальне оформлення і відображення операцій із запасами у
бухгалтерському обліку – запорука успішної роботи підприємства в цілому.
Згідно
з П(С)БО 9 «Запаси», запаси визнаються підприємством за таких умов:
1.
Існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні
вигоди, пов’язані з їх використанням;
2. Їх вартість може бути достовірно визначена [1].
Облік виробничих запасів
становить дуже трудомісткий процес. Це пов’язано з різноманітністю самих
запасів, а також з оформленням великої кількості первинних документів на різних
стадіях виробництва.
Отже, виробничі запаси є
основною складовою виручки від реалізації, і відповідно, прибутку підприємства,
на що, зрештою, направлена вся діяльність підприємства. Саме тому обліку
запасів необхідно приділяти особливу увагу.
Науковці
[2; 3], виділяють кілька важливих принципів, які сприяють покращенню стану
забезпеченості підприємства ресурсами, а саме: упорядкування первинної
документації та широке впровадження їх типових уніфікованих форм; підвищення
рівня автоматизації обліку та обчислень; забезпечення дотримання суворого порядку прийому, зберігання та списання
сировини, матеріалів та комплектуючих; обмеження кількості відповідальних осіб,
які мають право на підпис документів на видачу сировини у виробництво чи на
сторону.
Для
забезпечення збереження виробничих запасів велике значення має наявність на
підприємстві складських приміщень у достатній кількості, які відповідають
правильним умовам зберігання виробничих запасів.
Як
показали дослідження, вдосконалення обліку наявності та руху виробничих запасів
підприємства необхідно проводити у кількох напрямках. По-перше, необхідно
спростити процес оформлення по
надходженню та вибуттю товарно-матеріальних цінностей. Відпуск матеріалів у
виробництво, де це є доцільним, можна оформляти на підставі встановленого
ліміту записаного безпосередньо у картках складського обліку (М-12),
передбачивши у них підпис особи, що отримала цінності. Також можна на картках
складського обліку робити внутрішнє переміщення або відпуск у виробництво. Це дасть змогу отримувати оперативну інформацію
про переміщення виду матеріалу від його надходження до вибуття наданого в одному документі.
По-друге,
необхідно стежити за ретельним і своєчасним проведенням інвентаризацій та внутрішніх перевірок, які мають велике
значення у збереженні матеріальних цінностей. Це дасть змогу приймати
управлінські рішення щодо планування закупівлі сировини та витрат виробництва в
цілому.
Незалежно
від системи обліку виробничих запасів, на практиці виникає проблема оцінки
вибуття запасів, оскільки собівартість їх надходження (придбання), виробництва
в різних періодах різна. Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від
16.07.99 р. [4], отримані або виготовлені виробничі запаси оприбутковуються на
баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з суми фактичних
витрат на їх придбання або виготовлення. Як показали дослідження, облік
виробничих запасів розглядається найчастіше ізольовано, без зв'язку з іншими
функціями управління виробничими запасами. Тобто, організація ефективної
системи обліку та контроль над використанням виробничих запасів можуть бути
забезпечені лише в тісному взаємозв'язку обліку з нормуванням, аналізом,
системою стимулювання економії використання ресурсів.
Важливу роль у вдосконаленні
обліку виробничих запасів відіграє комп'ютеризація обліку. В даний час виявлені
конкретні особливості комп'ютерного обліку виробничих запасів. По – перше, в
більшості комп'ютерних програм є можливість не тільки детального обліку на
різних рівнях, а й аналітичного обліку в різних незалежних розрізах, що
принципово неможливо в умовах ручного обліку. Наприклад, оптимальною вважається
схема аналітичного обліку товарно-виробничих запасів, реалізована в Типовий
конфігурації для України програми «1 С: Бухгалтерія» в розрізі місць зберігання
(або складів, матеріально - відповідальних осіб), власне товарно-виробничих
запасів і партій товарно-виробничих запасів. При такій побудові обліку стає
можливим отримати, наприклад, звіти по матеріально-відповідальним особам в
розрізі виробничих запасів або звіти в розрізі складів, матеріально-відповідальних
осіб і партій виробничих запасів.
Таким чином, при розгляді
матеріальних цінностей як об'єкта обліку та контролю, можна прийти до наступних
висновків:
1. Величезну роль у
вирішенні цього питання грає чітко організований облік. Він повинен оперативно
забезпечувати керівників та інших зацікавлених осіб необхідною інформацією для
ефективного управління виробничими запасами в цілях отримання оптимальних умов
для виготовлення високоякісної продукції і знаходження резервів зниження її
собівартості в частині раціонального використання матеріалів.
2. Необхідна умова
діяльності організації – добре налагоджені господарські зв'язки,так як вони
забезпечують безперебійність постачання, безперервність процесу виробництва,
своєчасність відвантаження та реалізації.
3. Чітка класифікація матеріально-виробничих запасів за певними ознаками та
вибір одиниці обліку необхідні для своєчасної і правильної організації
синтетичного та аналітичного обліку.
4. Облік матеріальних цінностей на підприємстві відповідає як умовам виробничого
споживання матеріалів, так і вимогам організації складського господарства і
забезпечує виконання однієї з основних завдань обліку – контролю за збереженням
матеріальних цінностей під час їх приймання та зберігання [3].
Вирішення цих та інших проблем дозволить
налагодити більш дієвий і менш трудомісткий облік, контроль над наявністю,
рухом і використанням матеріальних ресурсів, а також досягти їх економії. Цей
процес зможе налагодити своєчасність прийняття оперативних управлінських рішень
для забезпечення безперервної продуктивної роботи та отримання максимального
прибутку підприємства.
Література:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99
2. Алданиязов
К. Н. Производственно-учетная система в управлении предприятием: управленческий
учет, управленческий анализ, управление затратами : учеб. пособие. / К.Н. Алданиязов. – Алматы : Нұр-Пресс, 2011. – 127
с.
3.
Кундеус О. М. Облік та аналіз
використання виробничих запасів: сучасний стан і перспективи розвитку (на
прикладі підприємств скляної промисловості України) : автореф. дис. ...
канд..екон. наук: 08. 06. 04/ Терноп. акад. народного господарства. - Т., 2002. -
18 с.
4.
Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні: Закон України від
16.07.1999 р. № 996-XIV
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14