Економічні науки / 7. Облік
і аудит
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Баланс як метод обліку та форма звітності
Розвиток бухгалтерського обліку підтверджує незмінність
покладених на нього завдань – забезпечення об’єктивного визначення
фінансово-майнового стану підприємства та фінансових результатів його
діяльності. Відповідно, основне джерело інформації про фінансовий стан
підприємства − це баланс, який є невід’ємною складовою системи бухгалтерського
обліку та фінансової звітності, що здатна забезпечити інформаційні потреби
різних категорій внутрішніх і зовнішніх користувачів.
Метою дослідження є
визначення загальнотеоретичних аспектів трактування категорії «баланс» як
методу бухгалтерського обліку та форми звітності.
Проблемою
дослідження балансознавсва займались
такі вітчизняні та зарубіжні вчені як О.П. Рудановський, Р.Я. Вейцман,
М.С. Помазков, М.А. Блатов, Ф.А.
Михєєва, В.Г.Швець, Я.В. Соколов, В.В. Сопко та інші.
Термін „баланс” походить від латинського: bilanx – ваги з
двома шальками, загалом позначаючи рівновагу та взаємозв'язок. У побутовому розумінні баланс означає
рівновагу, тотожність надходжень і витрат; балансувати — дотримувати
відповідності наявних господарських засобів і джерел їх утворення.
Відповідно до статті 11 «Загальні вимоги до фінансової
звітності» Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні» від 16.07.99 р.
баланс, разом зі звітом про фінансові результати, рух грошових коштів, звітом
про власний капітал та примітками до звітів визнано фінансовою звітністю
підприємства [3].
Найпоширеніша є думка вчених про виникнення подвійного
запису та балансу як наслідку їх застосування у містах Північної Італії у ХV
ст. Першою працею, у якій було
зафіксоване застосування в обліку подвійного запису та бухгалтерського балансу,
був «Трактат про рахунки і записи» Л. Пачолі. У ньому зазначено, що рахунки
активів, включаючи особисте майно купця, повинні розміщуватися ліворуч, а
джерела їх утворення – праворуч. Так, у балансі з’явилися дві сторони – актив і пасив [4, с. 219].
Радянськими вченими
були запропоновані різні підходи до визначення сутності балансу, що
підтримуються і сучасними науковцями (табл. 1).
Таблиця
1
Визначення
сутності балансу різними авторами
|
Автор |
Тлумачення сутності
поняття «баланс» |
|
Рудановський О.П. |
об’єктивно існуюча облікова категорія |
|
Вейцман Р.Я |
елемент методу бухгалтерського обліку |
|
Помазков М.С. |
спосіб відображення майна за складом і розміщенням та
джерелами формування |
|
Блатов М.А. |
рівність дебетових і кредитових оборотів за рахунками
бухгалтерського обліку |
В.В. Сопко вважає, що бухгалтерський баланс – це таблиця, в якій
наведено характеристику стану майна господарства за певними ознаками поділу
продуктивних сил (основні засоби, матеріали, гроші тощо) у вартісному вираженні і характеристику того
самого майна з власницьких відносин (скільки власних і позичених коштів
укладено в
господарство, господарську діяльність). Перший аспект має назву «актив», другий
– «пасив» [4, с. 139].
Ф.А. Михєєва у своїх
наукових працях дотримується думки, що баланс включається до складу методу
бухгалтерського обліку як спосіб узагальненого відображення стану майна
підприємства та джерел його формування. Баланс разом із іншими звітними формами
входить до складу іншого елементу методу бухгалтерського обліку – звітності.
Обґрунтування сутності
балансу одночасно як елементу методу обліку і як форми звітності розповсюджено
і у працях вітчизняних науковців. Аналіз підходів до визначення сутності
бухгалтерського балансу у навчальних посібниках і монографіях українських
учених підтверджує думку про асиміляцію поняття «баланс» як елементу методу з
поняттям «баланс» як форми звітності.
В.Г. Швець у своїх працях
стверджує, що бухгалтерський баланс –
це метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис. Баланс показує
склад майна суб’єкта діяльності за видами (складом і використанням) і джерелами
утворення на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику. Бухгалтерський
баланс є однією з основних форм бухгалтерської звітності [4, с.140].
Узагальнюючи, слід відзначити, що баланс ‒ це не
просто складова методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливіший
документ бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління,
планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс є
обліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вміти
читати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального
використання даних.
Список використаних джерел
1.
Куценко В.А. Сутність бухгалтерського балансу на
сучасному етапі розвитку облікової думки / В.А. Куценко // Науковий вісник
Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2012. – № 1 (32). –
С. 138 – 142.
2.
Національні положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено
наказом міністерства фінансів України від
07.02.2013 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua
3.
Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. [Електронний ресурс] //
Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua
4.
Сопко В.В. Бухгалтерський облік : навч. посібник / В.В. Сопко. – К. : КНЕУ, 1998. –
448 с.