Економічні науки/7. Облік та аудит

Студент Царенков Олександр Олександрович

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Україна

Економічна сутність процесу управління активами підприємства

Проблеми управління активами підприємства привертають все більше увагу представників вітчизняної фінансової науки. Це обумовлено трансформаційними процесами, що відбуваються в економіці, розвитком не лише різноманітних форм власності, але і різноманіттям господарської поведінки власників і менеджерів підприємств. Господарською практикою стають затребувані нетрадиційні, унікальні рішення, засновані на глибокому синтезі досягнень сучасної фінансової теорії і досвіду фінансового управління.

Питанням управління активами підприємства присвячено багато праць вітчизняних й зарубіжних авторів. Так, дослідженням цих проблем займалися відомі вчені-економісти – О. Поважний, О. Рибалка, І.Ткаченко, В. Чевганова, В. Горфинкель, В. Швандер та ін. Водночас, у працях економістів наразі немає єдиного підходу до розуміння сутності й змісту процесу управління активами, незважаючи на те, що це поняття досить широко використовують під час дослідження практично всіх проблем удосконалення процесу управління підприємством.

Управління активами є управлінською діяльністю, що спрямована на досягнення стратегічної цілі підприємства через процес формування обсягів, структури необоротних та оборотних активів, джерел їх фінансування та вартості залучення коштів, ефективне використання [2, с.101].

Головна мета управління активами підприємства - максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Підприємство у випадку ефективного управління своїми і чужими необоротними та оборотними активами може досягти раціонального економічного становища.

Завданням управління активами є прийняття рішення щодо того, яким повинен бути максимально прийнятний рівень дебіторської заборгованості, максимально можливий рівень короткострокових інвестицій, мінімально необхідний рівень запасів, величина необоротних активів, а також необхідний рівень грошових коштів на певний момент часу.

Об’єктами управління активами є [1, с. 63]:

1.Необоротні активи, управління якими включає в собі оптимізацію структури необоротних активів, підвищення ефективності їх використання, а також створення необхідних умов для їх формування та вибір найбільш оптимальних джерел фінансування.

2. Запаси, управління якими означає визначення потреби в них, що забезпечує безперебійний процес виробництва та реалізації.

3. Дебіторська заборгованість, управління якої передбачає:

- визначення політики надання кредиту та інкасації для різних груп покупців і видів продукції;

- аналіз і ранжування покупців залежно від обсягів закупівель, історії кредитних відносин і пропонованих умов оплати;

- контроль розрахунків з дебіторами за відстроченої або простроченої заборгованості і т. д.

4. Грошові кошти, управління якими здійснюється шляхом прогнозування грошового потоку .

Управління активами включає вирішення наступних завдань:

- ведення розрахунку мінімально достатніх коштів для авансування активів з метою безперебійної та ритмічної роботи підприємства ( це завдання вирішується нормуванням оборотних коштів);

- розробка облікової політики для оптимізації оподаткування шляхом: вибору методів амортизації МШП, списання товарно-матеріальних цінностей, визначення виручки від реалізації і т. д.;

- здійснення прискорення оборотності оборотних коштів на кожній стадії обороту капіталу.

З метою управління активами на підприємстві повинна бути створена спеціальна система.

Вона повинна мати такі елементи:

- персонал - це можуть бути працівники підприємства, які безпосередньо займаються управлінням активами (працівники фінансової служби), або працівники, які в тій чи іншій мірі виконують функції з управління майном (наприклад, технологи, які розраховують норми витрати матеріальних ресурсів);

- відповідну організаційну структуру - робота з управління активами повинна координуватися в рамках певних структурних підрозділів підприємств;

- інформаційне забезпечення - дані облікової, планової, аналітичної, прогнозної, статистичної та інших систем підприємства;

- програмно-технічне забезпечення підприємства - для управління активами повинні використовуватися комп'ютери і відповідні програми;

- методичне забезпечення - для правильності розрахунків з управління активами на підприємстві повинні бути єдині методичні рекомендації.

Ефективне управління активами є необхідним чинником для успішного розвитку та довгострокового функціонування організації. Важливість цього фактора можна розглядати як відносно ліквідності організації, так і щодо її прибутковості. Неефективне управління активами призводить до того, що грошові кошти «заморожуються» в непотрібних і не використовуваних активах підприємства, що в результаті призводить до зниження її ліквідності, а також до зменшення її можливостей здійснення інвестицій в основні засоби і подальший розвиток, а отже, до зниження її прибутковості .

Розглянемо більш детально етапи управління необоротними та оборотними активами.

Управління необоротними активами доцільно поділити на етапи, що зображені на рис.1.

Одним із найбільш важливих етапів управління основних засобів є визначення рівня ефективності їх використання. В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно функціонують ті підприємства, які ефективно використовують свої ресурси, зокрема основні засоби. Від ефективності використання основних засобів залежить дохідність капіталу і багато інших показників діяльності підприємства.

Рис.1. Етапи управління необоротними активами

Процес управління оборотним капіталом будується за такою схемою [1, с. 65]:

1. Проводиться аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді і зіставляється з результатами діяльності підприємства;

2. Обирається політика формування оборотних активів на сьогоднішній день;

3. Здійснюється оптимізація обсягів оборотних активів підприємства;

4. Здійснюється оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу компанії;

5. Здійснюється забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів;

6. Забезпечується необхідна рентабельність оборотних активів;

7. Визначаються джерела формування оборотних активів.

Отже, поєднання всіх складових у системі управління активами дає можливість комплексно досліджувати та управляти елементами необоротного і обігового капіталу та підприємства загалом.

Література:

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. 7-ме вид., доп. і перероб.– Житомир: ПП «Рута», 2006. – 832с.

2. Мороз О.В. Інституціональні особливості превентивного антикризового управління підприємством [монографія] / О.В. Мороз, І. В. Шварц. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2006. – 137 с.