К.г.н.
Савранчук Л.А., Погоріла Є.
Чернівецький
національний університет, Україна
ДО
ПИТАННЯ ПРО РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
Цінність відновлення стану людини у
фізичному, емоційному, психологічному, культурному плані на урбанізованих територіях
є особливо актуальною на даний проміжок часу.
Для того щоб визначити на якому рівні рекреація як галузь знаходиться на
тій чи іншій урбанізованій території, треба оцінити її рекреаційний потенціал. У
час новітніх технологій розвиток рекреаційної діяльності у великих агломераціях
не залишає шансів на відмову від будь якого відпочинку та розваг, для того щоб
суспільство не перенавантажувалось, а збагачувалось духовно і культурно, не забуваючи своїх традицій. Відпочинок,
відновлення здоров’я та психофізичних сил є однією з найголовніших потреб
людини, проживаючої в мегаполісі. Рекреаційний потенціал – це шлях до
спроможності природного середовища надати все вище перераховане. Одним з
найголовніших питань є те, як задовольнити потреби суспільства і зберегти
унікальність території, не нашкодити природнім ресурсам освоюючи та відновлюючи їх рентабельність в процесі
використання.
Відпочинок буває повсякденний, короткочасний
та тривалий. Таким чином можна впевнено поділити місто на три відпочинкові
частини, які можуть час від часу перетинатись. До повсякденного відпочинку
можна віднести походи в театр, кінотеатр, прогулянка по парку чи відвідання
спеціалізованих парків розваг. До короткочасного відпочинку належать виїзди за
місто, наприклад, туристично-розважальний комплекс «Сонячна Долина» у годині
їзди від міста Чернівці; чи комплекс «Панорама-Чернівці».
Центр розваг «Панорама-Чернівці» відкрито
19 вересня у Чернівцях, на території комплексу «Боянівка». Він став найбільшим
в Україні закладом розваг. Загальна площа комплексу – 140 тисяч кв.м. Його
розраховано на 12 тисяч осіб. «Панорама – Чернівці», об’єднала розваги,
харчування, дитячий відпочинок, послуги, торгівлю, спорт, виставкову та
театральну діяльність. Тут можна покататися на ковзанах, пограти в боулінг та
більярд, подивитися фільм у форматі 4-D. Для дітей та дорослих, облаштували
атракціон лазерних боїв.
Одна з «родзинок» комплексу – «Транс – Форс»
– ресторан-атракціон з панорамним дисплеєм (розміром 35 на 4 метри). Завдяки
цьому екрану відвідувачі можуть потрапити у віртуальну реальність – наприклад,
відчути себе пасажирами корабля серед морських хвиль. Це один із найсучасніших
ресторанів, аналогів якому в Україні ще немає. На кожному столі розташовано комп’ютер,
через який можна зробити замовлення без допомоги офіціанта.
«4-D кінотеатр» – атракціон, в якому
зібрані останні розробки світової індустрії: об’ємне зображення, що виходить за
межі екрану; динамічні крісла, що імітують рух; шестиканальний панорамний звук.
В основі такого комплексу розваг лежать технології, які були взяті зі сфери
авіації та космонавтики. Зображення супроводжується спеціальними ефектами:
вітром, дощем, туманом, запахами, спалахами світла. Об’ємне зображення передає
відчуття реальної присутності.
Більярдний клуб «Імперіал» має в
наявності 68 більярдних столів, розміщених в різних залах. Окремі зали з
терасами для VIP-персон здатні створити дружелюбну та затишну атмосферу, яка
якнайкраще підходить для хорошого відпочинку та гарної гри.
Боулінг-клуб «Максимус» на 24 доріжки,
обладнаний окремим входом і просторово об’єднаний з Більярдним-клубом, може
щоденно приймати біля 2000 відвідувачів. Він дозволяє проводити як
любительські, так і професійні турніри відповідного рівня. Сьогодні це
найбільший Боулінг-клуб в регіоні.
Льодовій майдан «Айс-Плац» площею 1100
кв.м. – велика сучасна крижана арена, яка дозволяє проводити професійні
тренування і змагання з фігурного катання. Восени цього року
«Панорама-Чернівці» відкриває професійну школу фігурного катання на льоду.
Керівники школи є діючими тренерами збірної України, неодноразові чемпіони
України.
Інші розважальні заклади : справжня
кав’ярня, грузинський ресторан, піцерія, суші-бар, кафе «Європа». Загалом у
центрі діють 17 кафе, барів, ресторанів.
Збереження та підтримка рекреаційного потенціалу урбанізованих територій є важливим моментом
в житті суспільства. Характеризуючи урбанізаційне природокористування,
необхідно зазначити, що воно є інтегративним та поліфункціональним і включає
практично всі основні типи природокористування. Розвиток рекреаційної галузі
ґрунтується на безперервному пошуку оптимального співвідношення між освоєнням
природних ресурсів і відновленням їхніх властивостей; між збереженням
унікальних територій і задоволенням потреб населення у відпочинку. Потреба у
відпочинку, відновленні здоров’я, психічних сил – це ті потреби людини, що
забезпечують життєдіяльність її організму, тому вкрай необхідні. Рекреаційний
потенціал є мірою здатності природного середовища сприяти відпочинку і
відновленню сил людини. Рекреаційний потенціал – наявність рекреаційних
ресурсів, які використовуються для задоволення потреб постійного і тимчасового
населення у відпочинку та оздоровленні.
За даними картометричного аналізу,
проведеного О. Дмитруком, загальна площа ландшафтно-урбанізованих систем
України складає 70 % території України[3]. В містах, що є урбанізаційними
ядрами цих ландшафтно-урбанізованих систем, проживає 31 млн. чол. З урахуванням
же сільських жителів субурбанізаційних та урбокомпенсаційних підсистем загальна
чисельність населення в межах ландшафтно-урбанізованих систем перевищує 80 %
населення країни[3]. Незаперечною є доцільність визначення рекреаційного
потенціалу цих урбанізованих територій, оскільки більшість нашого населення
вибирає короткочасний відпочинок у межах місця проживання або в
історико-культурних осередках, якими, як правило, є урбанізовані території
різного типу.
Слід зазначити, що поділ урбанізованих
територій на структурно-функціональні зони, відмінні за своїми
життєзабезпечуючими можливостями, класифікаційними і типологічними
характеристиками, є загальним для всіх міст світу. Принципи функціонального
зонування належать до основних засобів проектування території міста. Чинні в
Україні Державні будівельні норми 360-92
«Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»
передбачають розподіл території міста за функціональним призначенням і
характером використання на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту,
і ландшафтно-рекреаційну зони.
Архітектурно-естетична складова
рекреаційної діяльності в межах урбанізованого середовища вимагає сформованої
архітектурно-ландшафтної структури та заходів щодо її вдосконалення. Особливо
це стосується об’єктів культурної спадщини, оскільки активізація їх
використання у комплексі з культурними ландшафтами є потенційним чинником
розвитку туризму.
Соціально-економічна складова
рекреаційного потенціалу міста охоплює інфраструктуру обслуговування, потенціал
історико-культурної спадщини, місце розташування туристичних об’єктів. При
цьому на ціну міського туристичного продукту мають вплив як економічні, так і інші
чинники (суспільні потреби, унікальність продукту, застосовування місцевими
владними структурами тощо).
Отже, на базі рекреаційного потенціалу
урбанізованого середовища можуть розвиватися такі види туризму як
культурно-пізнавальний (міський), екскурсійний, конгресовий, різні форми
активного туризму, спеціалізований туризм, релігійний туризм (паломництво),
гастрономічний туризм і т. д. Види міського відпочинку можна охарактеризувати
як активні, конкурентоспроможні, престижні, високотехнологічні, сучасні,
індивідуальні та швидкісні.
З метою розширення рекреаційного потенціалу урбанізованих територій ми пропонуємо
наступні заходи: покращення інфраструктури туристичної сфери; поліпшення
благоустрою міської території; створення нових розважальних рекреаційних
комплексів; покращення благоустрою зелених зон; реконструкція існуючих зон
відпочинку; подолання сезонності з допомогою подієвого туризму; модернізація
туристичних інформаційних центрів; розробка нових туристичних продуктів;
активне запровадження рекламно-промоційної та сувенірної продукції.
Література:
1. Елбакідзе М. Методичні
аспекти інвентаризації зелених зон урбанізованих територій (на прикладі
регіонального ландшафтного парку «Знесіння») / М. Елбакідзе, О. Завадович, Т.
Ямелинець // Вісник ЛНУ. Серія географічна. – 2005. – Вип. 32. – С. 96–109.
2. Фоменко, Н. А.
Педагогіка вищої школи: методологія, стандартизація туристської освіти - К. :
ВД "Слово", 2005. - 216 с.
3. Дмитрук О. Ю.
Урбанізовані ландшафти: теоретичні та методичні основи
конструктивно-географічного дослідження : Моногр. / О. Ю. Дмитрук; Київ. нац.
ун-т ім. Т.Шевченка. - К. : ВГЛ "Обрії", 2004. - 238 c.
4. Світ географії та туризму. Географічний довідник. http://ukr-tur.narod.ru/dovidnyk/dovidnyk.htm
5. Університет
Джорджа Вашингтона http://www.gwutourism.org/
6. Університет Массачусетса
https://www.umass.edu/