Історія/1.Вітчизняна історія

Черкас Тетяна Сергіївна

Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України,Україна

Дослідження Черняхівської культури учасниками гуртка

Тетіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4

Археологічне краєзнавство – один з елементів історичної освіти та заодно одна з найважливіших її галузей. Воно є важливим засобом формування наукового світогляду юних громадян, джерелом збагачення знаннями про історію рідного краю, засобом виховання любові до нього і формування громадянських понять і якостей.

Актуальність даної теми визначається зростаючим інтересом підростаючого покоління до історичних витоків своєї батьківщини, зокрема різного краю.

Мета дослідження: показати роль черняхівської культури в історії України та рідного краю.

Основні завдання даної роботи:

- на основі археологічних досліджень підтвердити потребу в продовженні вивчення черняхівської культури на наших землях;

- популяризувати серед школярів Тетіївщини археологічні дослідження як одне з найцікавіших джерел вивчення вітчизняної історії.

Протягом трьох сезонів (червень-липень 2009-2011рр.) Черняхівський загін (до його складу входив гурток «Джура» Тетіївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №4) у складі Трипільської експедиції Інституту археології НАН України досліджував могильник в селі Легедзине Тальнівського р-ну Черкаської області.

Могильник розташований на північно-західній околиці великого поселення довжиною близько 800 м. Розкрито південно-західну ділянку некрополя. На площі 370 кв.м відкрито 57 поховань.

Багато знахідок походить з культового шару. Практично всі вони мають сліди перебування у вогні. Ми використовуємо термін «культовий шар» услід за О.В. Петраускасом, розділяючи його думку, що культурний шар на черняхівських некрополях утворився в першу чергу в результаті культових дій – спалення небіжчика разом з одягом, прикрасами і приношеннями. Руйнування неглибоких поховань грало в цьому випадку другорядну роль. Це підтверджує підрахунок знахідок уламків посуду з шару по глибинах. Всього знайдено близько 20 тис. фрагментів кераміки. З глибини до 0,25 м, тобто з орного шару, відбувається всього 8-10% уламків. Основна маса кераміки зосереджена на глибинах 0,25 – 0,5 м – до 63% і 0,5–0,75 м – до 41%.

На дослідженій ділянці переважають поховання з спаленням: з 57 поховань 32 становлять кремації і 25 – інгумації. 7 кремацій було в урнах, 25 – у ямах без урн.

З 25 інгумацій – 17 скелетів орієнтовані головою на північ, 7 – на захід. Більшість поховань зі спаленими рештками виявлено в простих ґрунтових ямах, одне поховання в ямі з підбивкою і одне в не дуже чіткій ямі з заплечиками. 19 поховань було різною мірою порушено в давнину, не порушених – 6 поховань.

Подання про склад керамічного матеріалу дає статистика по культовому шару. Близько 81% уламків становить гончарний столовий посуд, 18% – кухонний, по 0,5% – ліпний і імпортний. У похованнях знайдено кухонні горщики різних розмірів, столові й кухонні миски, серед яких зустрічаються досить рідкісні конічні і напівсферичні типи. Також знайдено три ручні вази, глечики, кубки.

Унікальною формою є амфора виготовлена з сірої глини, явне наслідування імпортних амфор. До рідкісних типів відносяться дворучна ваза. Маленькі вази мають достатньо аналогій серед черняхівської кераміки. Цей посуд має форму кухлів, але їх ємність становить близько 2,8 і 2,6 л. У сучасній практиці навіть кухлів, що вміщують 1 л рідини (наприклад, пива) є рідкістю. Посуд з могильника міг використовуватися як глечики чи кумпані для колективних застіль.

Ліпна кераміка представлена цілими формами мисок вельбарського типу. Зустрічаються уламки горщиків типу «Кумпф» з «хроповатими» стінками. Деякі ліпні фрагменти мають домішки гною в глині.

Є одна ціла імпортна миска зі слідами червоного лаку, можливо, херсонеського виробництва. У шарі і в трупоспаленнях зустрічаються уламки червонолакових глечиків і фрагменти світлоглиняних Гераклейских амфор.

У похованнях і в культовому шарі могильника знайдено декілька бронзових і залізних пряжок. Викликають цікавість три накладки від римських військових поясів.

В одній інгумації і одній кремації знайдено підвіски з раковин каурі. Незвичними для черняхівської культури є кільцеподібні прикраси з бронзи і оленячого рогу.

З погребіння 16 вилучено намисто з сердолікових і двох перламутрових намистин. В інших похованнях і в шарі знайдено сердолікові, різні скляні та коралові намиста. У погребінні 46 знайдено сережку. Для черняхівської культури це рідкість, на відміну від сарматських і античних поховань.

Також у могильнику знайдено осколки скляних кубків, в основному типу Ковалько, рогові і один залізний гребінь, бронзові пінцети, деталі шкатулок, пряслиця, ножі, шила, цвяхи і т.д.

Найбільш ранніми знахідками на могильнику є фібула типу Альмгрен VII другої третини 3-го – початку 4 століття, залізний гребінь другої половини 3-го – початку 4 століття, а також римські поясні накладки. Всі речі знайдено в шарі, але достовірних комплексів цього часу у нас немає. Серед пряжок зустрічаються екземпляри кінця 4 або навіть початку 5 століття. В цілому матеріали могильника укладаються в 4 століття. На етнічний склад місцевого населення вказує ліпна кераміка. Вона знаходить аналогії в Вельбарскій культурі, яку пов’язують з готами.

Археологічні дослідження, відображені в роботі, та аналіз знахідок могильника, є надзвичайно корисним, адже введення до наукового обігу матеріалів могильника села Легедзіне доводить поліетнічність черняхівської культури на теренах північно-західної Черкащини та великий вплив на формування населення нашого краю готських народів у IV столітті І тисячоліття. Ще раз доведено, що матеріали поодиноких поховань і могильників засвідчують багате духовне життя черняхівців, дають інформацію про їх культи, вірування й обряди. Разом з тим аналіз поховань доводить тісний зв’язок культури з ранньослов’янськими народами.

Продовження досліджень пам’яток черняхівської культури є єдиною альтернативою в остаточному вивченні цієї цікавої культури як однієї з яскравих сторінок вітчизняної історії.

Дана робота може служити поштовхом для проведення наукових археологічних розвідок на території сучасного Тетіївського району, адже епізодичні знахідки місцевих краєзнавців засвідчують, що південно-західна частина Київщини знаходиться в зоні поширення черняхівської людності і, навіть, племен трипільської культури.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Археология Украинской ССР. – К.: «Наукова думка», 1985. – 564с.

2. Баран В.Д., Баран Я.В., Черняхівська культура / В.Д.Баран, Я.В.Баран. Історичні витоки українського народу. – Київ, 2005. – 208с.

3. Рудич Т.О., Населення черняхівської культури України за матеріалами антропології: Автореф. дис. канд. іст. наук: спец. 07.00.09 / Т.О. Рудич. – К., 2005. – 19 с.

4. Газетні статті Храбана Г.Ю. про археологічні знахідки на Уманщині та його неопубліковані повідомлення, направлені журналу «Археологія». – Оп.1. – Од.зб.76. – 41 арк.

5. Шовкопляс І.Г. Основи археології, - К., 1972 – 220с.

6. Черняхівська культура //http//uk.wikipedia.org/wiki.