Медичні науки / Теоретична організація охорони здоров’я

Завальнюк О.Л.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ДИНАМІКА ПОШИРЕННЯ РАКУ ЛЕГЕНЬ В УКРАЇНІ І СВІТІ

Злоякісні захворювання - одна із обтяжливих медичних і соціально-економічних проблем в Україні. У загальній структурі смертності злоякісні захворювання займають друге місце (13-15%), поступаючись лише серцево-судинній патології, а 35% померлих від раку – люди працездатного віку. Щороку кількість онкологічних хворих прогресивно зростає, причому спостерігається зниження віку, в якому виникає ця патологія.

На початку нового тисячоліття в нашій країні було зареєстровано 160 тисяч нових випадків раку, що порівняно із 1980 роком більше на 30%. Згідно з прогностичними розрахунками, у 2020 році кількість хворих на рак становитиме 200 тисяч, якщо темпи приросту кількості хворих не зміняться. Вже сьогодні ризик захворіти на злоякісне захворювання протягом життя становить для чоловіків 28%, а для жінок – 18,5%. Це пояснюється насамперед значним забрудненням навколишнього середовища канцерогенними хімічними факторами, поширенням серед населення тютюнокуріння, підвищенням інсоляції жорстким ультрафіолетовим сонячним випромінюванням через потоншення озонового шару тропосфери над Європою, міграцією у навколишньому середовищі радіоізотопів внаслідок аварії на ЧАЕС та ін.

Останніми десятиріччями в Україні відбулася значна політична та економічна державна траснформація, що викликало значні зміни у промисловому виробництві, демографічній ситуації, які віддзеркалились у здоров`ї населення. Це і обумовлює актуальність дослідження змін онкологічної захворюваності населення.

Встановлено що рівень онкологічної захворюваності серед населення має значні статеві розбіжності: у структурі захворюваності чоловічого населення перше місце посідає рак легень, друге – рак шлунку, третє – рак простати. У структурі злоякісних захворювань серед жіночого населення України перших три місця офіційно займають рак молочної залози, рак тіла матки і рак шлунку. Рак легень посідає восьме місце (4,5%) у структурі захворюваності українок. Для порівняння - у США рак легень у жінок займає друге місце (12%), після раку молочної залози (30,0%).

Чоловіки більше зайняті у промисловості із шкідливими виробничими факторами (хімічними канцерогенами), ніж жінки. Це пояснює значне збільшення рівня ураження канцерогенними факторами їхніх «органів-мішеней», зокрема, органів дихання, систем травлення й сечовиділення в яких відбувається надходження, кумуляція та виведення шкідливих речовин.

Серед жінок більше поширені онкологічні захворювання ендокринної системи, гормонально залежні пухлини статевої системи і молочної залози. Це свідчить про те, що в умовах несприятливого впливу факторів навколишнього середовища у жінок порушується нейрогуморальна регуляція проліферації клітин і збільшується ризик виникнення онкологічної патології.

Від раку легень помирає у світі більше людей, ніж від будь-якого іншого виду злоякісних новоутворень, - у деяких країнах більш ніж 90% цих смертей обумовлено тютюнопалінням.

Тепер уже немає сумніву, що рак легень може виникнути у багатолітніх курців, проте залишається відкритим питання – які ж ксенобіотики тютюнового диму ушкоджують епітелій дихальних шляхів, трансформуючи протягом багатьох років дистрофічні, гіперпластичні й запальні зміни цього захисного шару у злоякісну пухлину.

Відносний ризик розвитку раку легень серед курців-жінок вищий ніж серед курців-чоловіків. Такий підвищений ризик пояснюють роллю естрогенів, які виявляють як пряму, так і побічну дію на легені, а також приймають участь у процесі канцерогенезу. На початку 1960 років, коли американські й британські науковці прийшли до аналогічних висновків, зв'язок тютюнопаління з раком легень став загальновизнаним. Відоме дослідження британських лікарів направлене на пошуки причин раку легень, поширеність якого у Великобританії була найвищою у світі, пов’язана з тим, що у цій країні курили близько 80% чоловіків й 40% жінок.

Відомо, що з 1930 по 1997 роки смертність від раку легень серед жінок США зростала до 600%. Причина – тютюнопаління. В Американській національній доповіді по раку (2004 рік) констатують, що захворюваність на рак легень серед жінок має тенденцію до зниження після десятиліть приросту. Нарешті рівні смертності від усіх видів раку у США знижуються на 1,1% в рік, починаючи із 1993 року, а раку легень – на 2% в рік, починаючи із 1998 року.

Однак, не слід вважати, що лише дія тютюнового диму може призвести до раку легень. Встановлено, що високий ризик виникнення онкологічної патології спостерігається серед працівників канцерогеннебезпечних підприємств. Так, за даними ВООЗ та МОП, онкологічну патологію від 40% випадків спричинили негативні впливи на хворого виробничих канцерогенних факторів, що можна пояснити також використанням на них старих виробничих технологій і обладнання.

У багатьох пацієнтів молодого віку, які захворіли на рак легень, був постійний професійний контакт із різноманітними ксенобіотиками. Дослідження професійного маршруту довели, що більшість цих хворих (96%) контактували з аерозолями ксенобіотиків: зварювальники, маляри, гальваніки, будівельники, кочегари, працівники сільського господарства (контакти з пестицидами), водії (вихлопні гази).

Антропогенне забруднення навколишнього середовища в нашій країні пов’язане із автотранспортом (автомобілі в Україні не мають каталізаторів), гірничо-металургійною, паливно-енергетичною, хімічною й нафтохімічною промисловістю та ядерною енергетикою. За останні десятиліття на 30% збільшився обсяг викидів вуглецю в атмосферу від спалювання добувних видів палива. У 2001 році Україна знаходилась на 110 місці серед 122 країн світу за індексом екологічної сталості. У Північних областях країни близько шести мільйонів населення живе в умовах підвищеного рівня радіації – результату наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986). Тому, не дивно, що найвищою онкологічною захворюваністю відзначаються Південні та Східні регіони України, в яких розташовані основні металургійні, вугільні та енергетичні комплекси.

Новоутворення входять до складу захворювань, поширеність яких зростає з віком. З аналізу вікової захворюваності чоловіків та жінок встановлено, що стрімко збільшується кількість випадків онкологічної патології серед обох статей у віці 45-49 років. Максимальні рівні цієї захворюваності є однаковими як серед чоловіків, так і серед жінок, та досягають свого вікового піку в 75-79 років, після чого починають різко знижуватись. Але темпи їх зростання більш стрімкі серед чоловіків і у віці максимальної онкологічної захворюваності перевищують її рівні серед жінок у 2,5 рази. Показники захворюваності на онкопатологію серед чоловіків та жінок наприкінці працездатного віку досягають 50,0%, тобто половина всього ризику захворіти на цю патологію реалізується серед чоловіків та жінок працездатного віку. Це вказує на те, що вона може бути тісно пов’язана із шкідливими виробничими факторами.

В Україні спостерігається високий рівень смертності населення порівняно із захворюваністю, що є відображенням значних недоліків організації онкологічної допомоги населенню.

Успішна боротьба з злоякісними новоутвореннями багато в чому залежить від раннього виявлення цієї патології, що особливо актуально для жителів сільської місцевості.

З позицій превентивної медицини необхідно підкреслити – без сумніву, шкідливою є дія тютюнового диму не лише на органи дихання, а й на інші органи і системи організму людини та участь його у виникненні пухлин.

Стратегія ВООЗ з контролю над раком передбачає розвиток трьох глобальних напрямків: профілактичних, скринінгових і освітніх програм.

Вважають, що лише модифікацією дієти можна зменшити захворюваність на рак до 30%, при відмові від тютюнопаління – ще на 20%. До 15% ракових захворювань у світі спричинюють різноманітні збудники інфекційних хвороб, цю групу злоякісних пухлин потенційно можна попередити шляхом імунізації та вакцинації.

Скринінгові програми для ранньої діагностики раку невіддільні від масового навчання населення прийомам ранньої діагностики пухлин й освітньої роботи, значна роль у якій відведена освітянам.

Література:

1. Андреева Т.И. Табак и здоровье / Т.И. Андреева, К.С. Красовский.- К., 2004.- 224с.

2. Зербіно Д.Д. Ксенобіотики в сигаретах / Д.Д. Зербіно, Т.М. Соломенчук, С.А. Лесник // Серце і судини.- 2003.- №3.- С.56-59.

3. Шалимов С.А., Федоренко З.П., Гулак Л.О. Структура заболеваемости населения Украины злокачественными новообразованиями / С.А. Шалимов, З.П. Федоренко, Л.О. Гулак // Онкология. – 2001.-Т.З, №1.-С.91-95.