Медицина/6. Эксперементальная и

клиническая фармакология

 

Микитенко Н.С.

 

Національний університет харчових технологій, Україна

 

Визначення цитотоксичного впливу препарату ізатізону на культуру НЕК-293

 

Однією з глобальних проблем людства є рак. Згідно статистики відомо, що у світі за останні 100 років за рівнем захворюваності та смертності онкопатологія перемістилася з десятого місця на друге, поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи. За даними ВООЗ, щороку знову хворіють 10 млн. осіб. Як стверджує ВООЗ, смертність від раку до 2030 року зросте на 45%, порівняно з рівнем 2007 року. За даними Інституту раку в 2009 році на обліку онкологічних установ складалося 961183 особи, з них 338 635 чоловіки і 622 548 жінки [4].

На даний момент в Україні з цією хворобою борються медики 46 лікувальних онкологічних закладів і Національного Інституту раку. Але не всі хворі можуть потрапити вчасно на лікування, оскільки дефіцит лікарняних ліжок для онкохворих досягає в середньому по країні 29 % (офіційно). А рівень забезпеченості засобами для лікування онкохворих, враховуючи тих, що перебувають в лікарні, у більшості регіонів країни не перевищує 30%, тому фінансовий тягар на придбання необхідних ліків лягає на плечі хворого та його родини [3].

Створення та дослідження вітчизняних препаратів нового покоління, які дозволять лікувати вірусні захворювання та рак, при цьому не завдаючи шкоди організму-хазяїну, а також матимуть меншу вартість порівняно з зарубіжними препаратами дозволять вирішити цю проблему. До таких препаратів можна віднести ізатізон (комплексний препарат, що складається з метисазону, ДМСО та ПЕГ) [1], який використовують у ветеринарії. Проведення даних досліджень розширить можливість використання ізатізон у клінічній практиці.

Дослідження цитотоксичного впливу препаратів на культуру клітин Human Embryonic Kidney 293 cell (НЕК-293) – пухлинні клітини нирок ембріона людини, які вирощували на середовищі ДМЕМ з додаванням 10% сироватки PAA. Дане дослідження проводили за допомогою МТТ-тесту з тривалості інкубації клітин з препаратом 24 години. Даний метод заснований на здатності мітохондріальних дегідрогеназ конвертувати водорозчинну сіль тетразолію 3-(4,5-диметил-2-тіазоліл)-2,5-дифенілтетразолію бромід (МТТ) у формазан [2]. Аналіз результатів МТТ-тесту проводять шляхом порівняння значень оптичної густини в дослідних і контрольних лунках. Величина оптичної густини корелює з кількістю живих клітин.

У ході досліджень використовували препарат ізатізон у концентраціях 100, 10, 1 та 0,1 мкг/мл. Він являє собою маслянисту рiдину, темно-жовтого кольору, гiркий на смак із специфiчним запахом. При температурi – 10 – 15 °С застигає. Має антисептичнi i протизапальнi властивостi. Не пригнічує кровотворення, не має кумулятивних властивостей. При застосуванні в індуктивну фазу імуногенезу зменшує прояви анафілактичного шоку, має властивість регулювати показники специфічної i неспецифічної резистентностi при порушеннi iмунного статусу органiзму, впливаючи на пiдвищення активності систем інтерферону i фагоцитозу. Знижує тонус м’язів тонкої кишки, збільшує чутливість до ацетилхоліну i хлористого барію [1].

Основний механізм дії препарату полягає в тому, що кожен із компонентів має певні фармакологічні властивості. Метисазон проявляє противірусну дію шляхом пригнічення синтезу білків, із яких будується вірусна оболонка, крім того, існує інформація, що даний компонент володіє проти раковою дією [1]. Диметилсульфоксид (димексид, ДМСО) є добрим розчинником, легко проникає у різні тканини тварин та рослин, використовується як консервант органів тварин, має ряд цінних фармакологічних властивостей, підвищує проникність клітинних мембран та бар'єрів, не пошкоджуючи їх. Він здатний до активного транспорту лікарських речовин, розчинених у ньому. Має широкий діапазон терапевтичного впливу завдяки протизапальній (антигістамінній), бактеріостатичній, фунгістатичній, анальгезуючій, діуретичній, радіо- і кріопротекторній, судинорозширюючій дії. Препарат мас виражену десенсибілізуючу дію. При застосуванні в індуктивну фазу імуногенезу полегшує перебіг анафілактичного шоку. ДМСО потенціює дію стероїдів, гепарину, інсуліну, цитостатиків, а також підвищує резистентність тканин до гіпоксії [1]. Поліетиленгліколь-400 (поліетиленоксид, ПЕГ) використано як носій лікарських речовин. ПЕГ активніший, ніж жирові основи, провідник лікарських компонентів через шкіряний бар'єр, його активність як провідника посилюється в умовах запалення. Йому властива певна бактерицидна дія [1].

В ході експериментальних досліджень було встановлено, що досліджуваний нами препарат має вплив на культуру клітин НЕК-293 (табл. 1).

 

Таблиця. 1

Вплив препаратів на життєздатність клітин лінії НЕК-293 за тривалості інкубації 24 години (за оптичною густиною)

 

Оптична густина при концентрації препарату мкг/мл

Препарат

Ізатізон

Контроль

100

137,33±7,42

162,2±2,48

10

138,5±1,5

1

144,67±10,4

0,1

167,5±0,5

 

При перерахунку оптичної густини на відсоток життєздатності клітин культури НЕК-293 (рис. 1), видно, що ізатізон знижує життєздатність клітин НЕК-293 на 14,6-15,3 % при концентраціях препарату 10 та 100 мкг/мл, при концентрації 1 мкг/мл кількість життєздатних клітин даного мікроорганізму знизилась на 10 %, при концентрації 0,1 мкг/мл препарат майже не впливає на розвиток даної клітинної лінії.

 

Рис 3.2. Залежність кількості життєздатних клітин культури НЕК-293

від дози препарату.

 

Таким чином, можна зробити висновок, що препарат ізатізон володіє цитотоксичним впливом на культуру НЕК-293. Це дає можливість для проведення більш розширених досліджень даних препаратів. Крім того, існує припущення про те, що препарат володіє деякою протипухлинною активністю, яку необхідно вивчати.

 

Список використаної літератури

 

1.                 1. Заїка Л. А., Болсунова О. І., Потопальський А. І. Противірусні, протипухлинні та імуномодулюючі властивості лікувального препарату Ізатізон: Монографія. – К.: Колобіг. 2010. – 212 с.

2.                 Культура животных клеток: практическое руководство / Р. Я. Фрешни; пер. 5-го англ. изд. — М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. – 691 с.

3.                 Плохотнюк Н. Рак – не вирок, головне – вчасно лікуватися // ХайВей. Тобі є що розповісти світові. – 2012. Режим доступу: h.ua/story/366280

4.                 Смирнова С., Волик О., Бурчина К. Статистика рака в Украине // Дар Янгола открой серце – выбери жизнь! – Режим доступу: darjangola.org.ua/o-nas/statistika-raka-v-ukraine/.