Медицина/7. Клиническая медицина.

Щербина Р. О., Пругло Є. С., проф. Панасенко О. І., проф. Книш Є. Г.

Запорізький державний медичний університет, Україна

ПОШУК РЕЧОВИН З АНАЛГЕТИЧНОЮ ДІЄЮ В РЯДУ ПОХІДНИХ 4-R-3-(МОРФОЛІНОМЕТИЛЕН)-1,2,4-ТРІАЗОЛ-5-ТІОЛУ

Біль – це своєрідне відчуття, що виникає внаслідок сильних подразнень нервової системи. Больові подразнення сприймаються периферійними нервовими рецепторами і передаються по нервових провідниках до головного мозку. Біль являє собою захисну реакцію організму, що виникла в процесі еволюційного розвитку. Іноді біль є першою ознакою хвороби або сигналом небезпеки, що загрожує організму від навколишнього середовища. В цьому плані біль відіграє позитивну роль. Але при надмірній інтенсивності і тривалості, біль перетворюється на хворобливе явище. Це зумовлюється тим, що тривалі сильні подразнення периферійних рецепторів, які сприймають біль, супроводжуються невпинним надходженням больових імпульсів до відповідних центрів головного мозку. Внаслідок цього настає розлад їхньої діяльності, що позначається на роботі багатьох систем організму.

Отже, пошук нових високоефективних та безпечних препаратів з вираженою анальгетичною активністю є актуальною задачею сучасної медицини та фармації.

Метою нашої роботи є дослідження анальгетичних властивостей солей 2-((4-R-3-(морфолінометилен)-4H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетатних кислот (де, R-Н, СН₃, С₂Н₅, С₆Н_5, NH₂) з неорганічними (NaOH, KOH, NH₄OH) та органічними (метиламін, діетиламін, моноетаноламін, піперидин, морфолін), та встановлення деяких закономірностей залежності фармакологічної активності від хімічної структури синтезованих речовин. Зазначені сполуки синтезовані в лабораторії органічного синтезу кафедри токсикологічної та неорганічної хімії Запорізького державного медичного університету.

Дослідження виконані на статевозрілих білих нелінійних щурах обох статей масою 107-246 г. Щури отримані з розплідника ДУ «Інститут фармакології і токсикології» АМН України. Тварини утримувалися на стандартному раціоні харчування, при природному світловому режимі «день-ніч».

Тварин розподілили на контрольну групу (отримували фізіологічний розчин), дослідні групи (отримували речовини, що вивчаються) та групу, яка отримувала анальгін (розчин для ін’єкцій 500 мг/мл, «Дарниця», Україна) по сім тварин в кожній дослідній групі (n=7).

Анальгетичну активність похідних 4-R-3-(морфолінометилен)-1,2,4-тріазол-5-тіолу вивчали на моделі термічного подразнення кінцівок («гаряча пластина»). Її відтворювали розміщенням щурів на металевій пластині нагрітій до 55⁰С (дана температура підтримувалась за допомогою термостата). Обчислювався час відповідної реакції в секундах (облизування лапок, виплигування, писк).

Препарат порівняння анальгін та досліджувані речовини вводили внутрішньочеревинно у вигляді тонкодисперсної водної суспензії. Контрольна група щурів отримувала ізотонічний розчин натрію хлориду. Досліджувані сполуки та ізотонічний розчин натрію хлориду вводили в дозі 100 мг/кг, тобто 1 мл розчину на 100 г дослідної тварини в дозі 1/10 від ЛД₅₀.

В результаті дослідження встановлено, що синтезовані сполуки володіють вибірковою аналгетичною активністю. Встановлені деякі закономірності залежності «структура» - «дія». Пошук анальгетиків в даному ряді гетероциклічних систем продовжується.

Література:

1. Верткин А. Л ., Вовк Е. И., Наумов А. В., Горулева Е. И. Некоторые вопросы дифференцированного назначения современных лекарственных препаратов для терапии острой боли // Медицина неотложных состояний. - 2006. - №1(2). - С. 91-98.

2. Насонов Е.Л. Нестероидные противовоспалительные препараты в ревматологии /Е.Л. Насонов // Лечащий врач. - 2006. -№2. - С. 50-53.

3. Финкельштейн Л. О. Болеутоляющие средства // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). – СПб., 1890-1907.

4. Хабриев Р. У. Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ / Хабриев Р. У. – М.: Медицина, 2005. – 832 с.

5. Викторов А. П., Шевченко Т. Л., Кашуба А. В. Анальгетики- антипиретики: безопасность при медицинском применении. Медицинские аспекты здоровья женщины. — 2010. — № 9-10 (38). — С. 39-54.