Педагогические науки / 2.Проблемы подготовки специалистов.

К. пед. н. Мушинська Н. С.

Одеський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Україна, Одеса

Напрями саморозвитку фахівців економічного профілю

Однією з найважливіших проблем сучасної професійної педагогіки є створення умов для саморозвитку особистості протягом життя. Майбутній спеціаліст повинен розвивати свій професіоналізм й творчі сили, збагачувати досвід наукової праці, розширювати системи знань.

Аналіз наукових позицій з професійної підготовки фахівців економічного профілю (Аксьонова О. В., Бурдейна Л. І., Дибкова Л. М., Іванченко Є. А., Орел В. В., Прокопенко І. Ф., Стрельніков В. Ю.) та освітньо-кваліфікаційних характеристик дозволяє узагальнити, що сучасний бакалавр економіки повинен бути ерудованим, мати широку загальну культуру, сформований науковий світогляд, громадянські та моральні якості.

Дослідження функціонування фахівця економічного профілю в його особистісній та професійній галузях дозволяє узагальнити, що, в цілому, саморозвиток відбувається за такими двома генеральними напрямами, як «світ» і «я в цьому світі». Все багате різноманіття напряму «світ» може бути систематизоване за аспектами «соціум» і «професія». Співвіднесення всіх аспектів – «я в цьому світі», «соціум», «професія» – дозволяє конкретизувати напрями саморозвитку майбутнього економіста.

Персональний напрям (або напрям «Я») передбачає, що особистість намагається вивчити себе, проаналізувати свої потенційні сили, заглибитися в себе та чітко сформулювати ті цінності й ідеали, до яких вона насправді прагне. Студент діагностує власну мотиваційну сферу, праксеологічне поле (конкретні вміння з покращення своєї діяльності), характер рефлексії, рівень набутих знань.

Соціальний напрям відбиває ефективність функціонування особистості в суспільстві, тобто міру, якою вона може реалізувати свою фундаментальну унікальність – те, що різнить її від інших, та те, що дозволить їй залишити після себе слід в історії соціуму. Це і є виявлення альтруїстичного ставлення до інших – любові, добра, правди, бажання приносити користь, допомагати тим, хто в цьому має потребу, створювати світ, який був би менш трагічним, більш щасливим, сповненим злагоди й радості.

Перетин окреслених вище напрямів утворює персонально-соціальний напрям, який означає реалізацію конкретних шляхів із самовдосконалення з метою вдосконалення соціуму. В полі цього напряму актуалізуються питання: Що я сьогодні маю пізнати, аби покращити життя? Що я можу створити для суспільства? Які знання мені потрібні, щоб розробити й втілити соціально спрямований проект? Якою має бути моя фінансова діяльність, аби задовольняти інтереси людей? Які цікаві ідеї, проекти можу я запропонувати, щоб полегшити становище найбідніших у кризові економічні періоди? Які програми можу я утворити з метою захисту економічних інтересів дітей, пенсіонерів, інвалідів з урахуванням законів України та фінансово-економічної діяльності держави? Відповіді на ці питання дозволяють особистості розкрити для себе той багаж знань, яким вона має володіти, вміння, що приводять до позитивного результату, власні креативні можливості, здатність до генерації інноваційно-економічних ідей. Це сприяє актуалізації роботи над собою, посиленого самонавчання, більш активного розвитку свого творчого потенціалу, збагачення ерудиції.

Професійний напрям відбиває бажання особистості саморозвиватися в своїй економічній діяльності відповідно до того ідеалу, який склався у студента. Майбутній фахівець має визначити ті пріоритети своєї квазіпрофесійної пізнавальної діяльності, які й забезпечать йому оптимум професійного функціонування з метою досягнення максимуму особистісної досконалості. Це є і сфери, в яких він може виявити себе як духовно багата, інтелектуально розвинена особистість та висококваліфікований фахівець; це є також володіння професійною культурою, етикою міжособистісних відносин, технологіями розв'язання конфліктних ситуацій, нормами ефективного професійного спілкування.

Персонально-професійний напрям відбиває необхідність визначення провідних інтересів, розробку системи перспективних і актуальних цілей, створення програми саморозвитку на певний термін, організацію поточної діагностики ступеня досягнення цілей саме в професійній діяльності. Узагальнюючи це, можна сказати, що особистість оцінює характер самооновлення у динамічній професійній діяльності: здатність обирати оптимальні шляхи самовдосконалення в конкретній економічній галузі, зберігати темпи саморозвитку, не дивлячись на певні невдачі в праці, синтезувати мотив і дію, тобто втілювати прагнення й бажання в результати, розробляти проект самого себе як найкращого робітника й визначати шляхи втілення цього проекту. В персонально-професійному напрямі визначається мета, засоби, умови реалізації смислової відповідальності за характер професійного самовиміру.

Окреслені вище п'ять провідні напрями саморозвитку майбутнього економіста (персональний, соціальний, професійний, персонально-соціальний, персонально-професійний) концентрують інформаційно-когнітивний вияв особистості (володіння знаннями про саморозвиток у сучасній соціальній і професійній системі), інтелектуальний (вміння опрацьовувати інформацію та впроваджувати набуті знання на інноваційній основі з метою розширення власних можливостей у всіх сферах життєдіяльності), проектно-операційний (навички проектування себе на певному акмеологічному етапі й втілення цих проектів), аксіологічно-конвіктивний (потенційні ідеали й переконання та реалізовані відповідно до них цілі), рефлексивний (оцінка своєї спроможності бути зараз і в майбутньому моделлю для поведінки й діяльності інших людей, проявляти себе як ідеал, що підпитує енергією колег і товаришів задля досягнення найвищих результатів).

Перспективи дослідження полягають у висвітленні педагогічних прийомів оптимізації саморозвитку фахівців економічного профілю.

Література

1. Аксьонова О. В. Методика викладання економічних дисциплін: навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2006. ‒ С.11-175.

2. Бурдейна Л. І. Формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед наук: спец. 13.00.07 «Теорія та методика виховання» / Л. І. Бурдейна. ‒ Тернопіль, 2005. ‒ 21 с.

3. Іванченко Є. А. Теоретико-методичні засади системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Є. А. Іванченко. – Вінниця, 2011. – 40 с.

4. Стрельніков В. Ю. Теоретичні засади проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки: дис….д-ра пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Стрельніков Віктор Юрійович. ‒ К., 2007. ‒ 461 с.