УДК: 378.026-027.2

О. І. Панасенко, В. П. Буряк, О. А. Кремзер, В. В. Парченко, А. С. Гоцуля, Н. А. Постол, В. О. Саліонов

Запорізький державний медичний університет

ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЇ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Ключові слова: дидактичні засоби, функції засобів навчання, інформаційні ресурси.

Вступ. Дидактичні засоби навчання – це джерело одержання знань, формування умінь. До них відносяться наочні посібники, підручники, дидактичні матеріали, обладнання, комп’ютери, лабораторії [6, 7]. Основні функції засобів навчання – це інформаційна, дидактична контрольна. Дидактичні функції, отже, характеризують посуті властивості та можливості засобів навчання в певному освітньому середовищі. Вони можуть грати різну роль – інформаційну, адаптивну, інтегративну, компенсаторну, мотиваційну. У реальному педагогічному процесі усі зазначені функції засобів навчання надано комплексно, вирішуючи, таким чином, істотні методи проблеми навчання. У окремому ж засобі навчання може домінувати та або інша функція, визначаючи його роль та місце у навчальному процесі, в системі засобів навчання [1, 3, 4]. Саме ці функції враховуються при проектування системи навчання, визначенні методики комплексного використання засобів навчання.

Мета дослідження. Розглянути технічні засоби навчання – системи, комплекси, пристрої та апаратуру, які застосовуються для надання і обробки інформації в процесі навчання з метою підвищення його ефективності.

Вивчити основу комплексного методичного забезпечення предметів та професій, які складують засоби навчання і є одним із важливіших компонентів навчально-виховного процесу. Встановити базові та загально-дидактичні функції засобів навчання.

Основна частина. Основні загальні дидактичні функції засобів навчання як компонента навчально-виховного процесу містяться у наступному:

- підвищення ступеню наочності, доступності для студентів навчального матеріалу, який без застосування інформаційних технологій є недосяжним або мало досяжним;

- задовільнення і у максимальному ступені розвиток пізнавальної діяльності студентів завдяки впровадженню телекомукаційних систем навчання;

- джерело інформації, яке звільнює викладачів від чисто технічної праці і тим самим надає час для творчої роботи;

- засіб управління пізнавальною діяльністю студентів зі сторони викладача.

Розглянемо основні критерії комплексного підходу до методичного забезпечення навчально-виховного процесу засобами навчання.

Вихідним документом для розробки комплексного методичного забезпечення дисципліни є навчальна програма, яка визначає зміст процесу навчання у відповідності із вимогами сучасності науково-технічного прогресу. Комплексність у даному випадку виявляється у тому, що вивчення кожної теми навчальної програми повинно бути забезпечено необхідними і сучасними засобами навчання.

Комплексний підхід до методичного оснащення навчально-виховного процесу вимагає, щоб засоби навчання забезпечували навчальну діяльність викладання на усіх етапах навчально-виховної діяльності студентів.

Навчально-виховний процес має три основні функції: освітню, виховну та ту яка збільшує його розвиток. І нарешті, навчально-виховний процес, має бути оснащений сучасними засобами навчання, які дозволяють з успіхом вирішувати навчально-виховні завдання.

У дидактиці термін «засоби навчання» не має досить чіткого визначення. До засобів навчання поряд із навчальними посібниками, приладами, комп’ютерами іноді зараховують слово викладача, мультимедійне супроводження лабораторно-практичних занять [2]. У більшості до засобів навчання відносяться матеріальні об’єкти педагогічної праці, тестуючи програми для комп’ютерів, навчальні програми для комп’ютерів, носії навчальної інформації. До технічних засобів навчання слід віднести навчання, які потребують для вивчення закладеної до них інформації застосування спеціальної апаратури [5].

Зі сказаного виходить, що необхідно розмежувати поняття «матеріальні засоби навчання», знаряддя праці викладача та студентів та «вербальні засоби», які, безумовно, володіють певною силою впливу на студента і в цьому сенсі, безумовно, є засобами цього впливу.

З нашої точки зору, у теперішній час слід ввести поняття «інформаційно-освітнє середовище» навчання, яким є інформаційні ресурси Інтернету. Інтернет - це інформаційно-освітнє середовище, у якому кожен викладач і студент можуть знайти необхідну інформацію і за допомогою Інтернету вирішити дидактичні задачі. У такому середовищі використовуються різні засоби :вербальні, візуальні, мультимедійні. До інформаційно-освітнього середовища можна віднести ,крім Інтернету, і засоби масової інформації, серед яких електронні (телебачення, радіо).

Висновок. Таким чином, ми визначились із понятійним апаратом, який зазвичай використовується у навчальному посібнику: до засобів навчання, як самостійної категорії дидактики слід віднести матеріальні засоби, носії навчальної інформації. До інформаційно-освітнього середовища слід віднести інформаційні ресурси Інтернету, засоби масової інформації.

Комплексне застосування технічних засобів навчання усіх видів створює умови для вирішення основного завдання навчання-поліпшення якості підготовки спеціалістів у відповідності із вимогами сучасного науково-технічного прогресу.

Література

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Академія, 2001. – 576 с.

2. Гончаренко Г.С. Український педагогічний словник. – К.: Вища школа, 2001. – 674 с.

3. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: КДНК, 2001. – 608 с. 4. Прокопенко А.І. Сучасна типологія дидактичних засобів //Педагогіка та психологія: Збір. Наукових праць ХДПУ / За ред. В. Г.Вайнера, А. І.Прокопенка. Вип. 14. – Х.: ХДПУ, 1999. – С.78-86.

5. Чашко Л. В. Взаємозвязок аудіовізуальних інформаційних засобів та слова вчителя // Педагогіка і психологія. – 1997. - №2. – С.59-67.

6. Гризун Л. Е. Дидактичні основи створення сучасного комп’ютерного підручника: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Л. Е. Гризун. – Х., 2002. – 20 с.

7. Шишкіна М. П. Класифікація програмних засобів навчального призначення / М. П. Шишкіна // Наукові записки: Серія : Пед.науки. – Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. – Вип. 82, Ч. 2. – С.286-292.