Педагогічні науки/2Проблеми підготовки спеціалістів

викладач Гоцуляк К.І.

Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника. Україна

Диференційована навчальна діяльність учнів початкових класів

Сучасна освіта створюється за принципом гуманізації,який передбачає зосередження уваги до кожного учня. Диференціація освіти – це один із шляхів втілення цього принципу. Диференційоване навчання – це організація навчального процесу,при якій створюються умови,які дають змогу кожному учневі розкрити свої потенціальні навчальні можливості.

На сьогоднішній день розрізняють зовнішню,профільну і внутрішню, рівневу диференціацію. Зовнішня проявляється в існуванні різних типів шкіл,які дають принципово відмінну освіту:елітну і масову. Внутрішня диференціація - це дидактична диференціація. У центрі уваги школи мають стояти інтереси дитини і її здібності. Однак свобода,на думку Марії Монтессорі, не означає робити,що сам захочеш. Свобода-це перш за все надана можливість зробити вибір із запропонованих варіантів. Айзнек у своїх працях стверджує,що розумовий розвиток дитини на 80% залежить від генетичних чинників,закладених у дитині від народження. На його думку спадковість відіграє вражаюче велику роль у появі індивідуальних відмінностей як у когнітивних,так і в не когнітивних типах поведінки. Саме тому,на нашу думку,індивідуальні відмінності кожної дитини повинні відігравати дуже важливу роль у визначенні типу освіти,що підходить для даної дитини.

Зовнішня,профільна диференціація- це така організація навчально-виховного процесу,при якій індивідуальні особливості учнів здійснюються у спеціально організованих класах,групах або школах. Комплектування шкіл,класів,груп здійснюється на основі таких критеріїв:задатки,нахили,здібності,майбутній професійний інтерес.

На сьогодні зовнішня диференціація проявляється у гімназіях,ліцеях,спеціалізованих школах,профільних класах,класах з поглибленим вивченням предметів,факультативах,курсах за вибором.

Це безумовно є позитивом у розвитку сучасної школи.

Нормативним документом,який реалізує профільну диференціацію є Базовий навчальний план. Він передбачає створення класів з поглибленим вивченням предметів і профільних класів. У шкільній практиці були випадки,де створювались класи,у яких укомплектовувались учні з однаковою успішністю. Така селекція спостерігається не тільки у середніх і старших класах,а й у початкових. Вважається,що спілкування «слабшого» учня з «сильним» створює позитивний вплив на першого,навіть,якщо вони спілкуються між собою не тільки про навчальні інтереси. Звичайний клас має педагогічні можливості для того,щоб у ньому затишно почувалися всі учні. Для цього вчителеві слід належно готуватися до уроку і продумувати як його правильно організувати і провести.

Отже,різнорівневі класи треба зберегти для того,щоб у них навчалися «середні» і «слабші» учні,яких у наших школах найбільше. Однак, шкільна практика показує,що «слабші» учні не завжди почуваються затишно у класі. Вчителі переважно люблять слухняних учнів,які добре вчаться,завжди виконують домашні завдання,часто їм допомагають. А «слабші» відповідають рідко,бачать,що життя у класі проходить без їхньої участі. Таку ситуацію створює сам учитель,а не система навчання. Досвідчений педагог не має права віддавати перевагу кращим учням,або принаймі робити це у скритій формі. Адже, завдання вчителя полягає у тому, щоб дати учням знання,а не робити різницю між дітьми з різними індивідуальними особливостями.

У педагогіці під внутрішньою, рівнявою диференціацією розуміють таку організацію навчального процесу,при якій враховуються індивідуальні особливості кожного учня в умовах звичайного класу.

Як відомо,кожна дитина іде до школи з різною підготовкою. Саме такий нерівномірний розвиток дітей спонукає вчителя до того ,щоб використовувати диференційований підхід у навчанні саме у початковій школі. Внутрішня диференціація - це диференціація допомогти учневі в той момент,коли йому це потрібно. Наприклад,під час контрольної роботи з математики у молодших класах деякі учні можуть написати її за 25 хвилин. Тоді вчитель повинен завжди мати у класі додаткові завдання для сильніших учнів,щоб вони не заважали іншим писати. А слабшим учням при потребі вчитель повинен пояснити як розв’язувати незрозумілі для них завдання. Використання внутрішньої диференціації значно підвищує результативність процесу навчання. Адже, сильніші учні можуть опановувати більше матеріалу,а слабші освоїти ази певного предмету.

Проблема застосування диференціації у початковій школі залишається недостатньо вирішеною. Адже,освіта розвивається швидким темпом. Тому, саме учитель повинен вибирати оптимальні методи для проведення уроків. І тільки за допомогою диференціації він зможе досягти у своїй роботі високого результату. Адже,керівна роль у процесі навчання належить саме йому.

Література:

1.Бегей В.М. Управління загальноосвітньою школою на демократичних засадах. - Львів,1995.

2.Божович Л.І. Нариси психології для дітей.-М.,2006.

3.Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. – Вінниця, 2001-200с.

4.Гончаренко С.У. Український педагогічний словник.-К.:Либідь,1997,-376с.

5.Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХI століття).-К.,1994.

6.Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про освіту»//Закон України/Верховна Рада України,Інститут законодавства.-К.,1997.-Т.10-С.168-192.

7. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О.Я. – К.: Початкова школа, 2002. – 464 с.