Педагогічні науки/2.Проблеми
підготовки спеціалістів
Викладач-методист Лисак Т. К.
Відокремлений структурний
підрозділ Національного авіаційного університету Слов’янський коледж НАУ
Щодо формування ключових компетентностей на заняттях з історії України у
вузах 1-2 рівнів акредитації
У законі про вищу освіту
зазначено, що особа, яка навчається у вищому навчальному закладі повинна
досягти певних компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів
вищої освіти[1].
Результатом навчання у вищому
навчальному закладі є певні вміння та навички, досвід різних видів діяльності,
знання, ціннісні орієнтири, які у своїй сукупності складають набір
компетентностей. Компетентісний підхід активно досліджується у вітчизняному та
зарубіжному науково-методичному просторі.
Проблеми формування ключових компетентностей на
заняттях з історії України у вузах 1-2 рівнів акредитації під час підготовки
конкурентоспроможних фахівців не достатньо досліджено.
Тому
особливої актуальності набуває системне висвітлення питань методики формування
предметних компетенцій студентів у вишах початкового рівня у процесі навчання
історії України щодо підготовки
компетентного конкурентоспроможного фахівця, який буде користуватися відповідним попитом не тільки
на ринках праці України, а й Європи.
Метою
цієї праці є окреслення шляхів розроблення та обґрунтування певної системи
діяльності викладача з формування предметних компетентностей студентів щодо
підготовки конкурентоспроможних фахівців у процесі вивчення історії України.
У
законі про вищу освіту написано, що «компетентність – динамічна комбінація знань,
вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і
громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи
успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом
навчання на певному рівні вищої освіти, якість вищої освіти – рівень здобутих
особою знань, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність
відповідно до стандартів вищої освіти»[1].
Cтуденти, які навчаються
на добре та відмінно, демонструють предметні компетентності насамперед у
навчальному процесі, поєднуючи їх з усіма іншими ресурсами, що їм доступні.
Такими, наприклад, як персональні цілі, інші люди, знання та цінності
суспільства, культурні інструменти (мова, символи й тексти), і знання й уміння,
що стосуються різних наук та галузей. Маючи розвинені компетентності, успішні
студенти вмотивовані в їхньому використанні, завжди знаходять, коли і як це
можна зробити й чому.
Компетентна людина завжди є
суб’єктом власної життєдіяльності. Їй, разом із знаннями й уміннями,
необхідними для виконання тієї або іншої діяльності, притаманні спрямованість
на досягнення високого результату в цій діяльності, активна громадянська
позиція, ясна орієнтація в соціальній взаємодії та соціокультурній ситуації,
відповідальність перед собою й соціальним оточенням.
Система предметних
компетентностей, що формується у навчанні кожного предмета, відповідає
специфіці його змісту. Історична предметна компетентність – це здатність
студента до самостійного осмислення історії та культури України в контексті
світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального
досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю
потенціалу) студента як громадянина України, соціально адаптованої та
відповідальної особистості, конкурентоспроможного фахівця через набуття ним
таких предметних компетенцій.
Хронологічна компетенція – передбачає здатність
студентів орієнтуватися в історичному часі, оскільки історія як безперервний
процес розвивається в часі.
Просторова компетенція передбачає здатність
студентів орієнтуватися в історичному просторі, адже всі історичні події та
явища існують лише в конкретному просторі
Інформаційно-мовленнєва компетенція передбачає
здатність студентів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами
історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних
фактів, історичних постатей та історичної теорії
Логічна компетенція передбачає здатність студентів
визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу
й пояснення історичних фактів, явищ, процесів
Аксіологічна компетенція передбачає здатність
студентів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.
Отже, вищезазначене
співвідношення змісту та вимогам ключових, галузевих й предметних компетенцій
може забезпечити системний підхід до формування конкурентоспроможного
компетентного фахівця.
Таким чином, у статті розглянуті проблеми
створення певної системи предметних компетенцій на заняттях з історії України
щодо підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців.
Висвітлена
тема ще не зовсім досліджена й може мати майбутні розвідки.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Закон про вищу освіту.
2.
Лисак Т. К. Використання
деяких методів розвитку критичного мислення на заняттях з історії України. /Т. К. Лисак //Матеріали VIII Міжнародної конференції «Стратегия качества в промышленности и
образовании». Дніпропетровськ-Варна. – 8-15 2012. – Т.3. – С.285-288.
3.
. Пометун О.Формування
предметної компетентності учнів у процесі навчання історії в основній школі.
/О. Пометун //Історія і суспільствознавствов школах України: теорія та методика
навчання. – 2014 - №4. С.6-9.