Ритікова Л.Л.
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА З ІНОЗЕМНОЇ
МОВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ
СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ ВНЗ
Головною метою виховної роботи у ВНЗ має стати
формування ставлення особистості до обраної професії, включаючи не тільки ставлення
до навчальних дисциплін, навчального часу, а й до вільного від занять часу як
до важливого суспільно - культурного акту і власне особистості студента як суб'єкта
педагогічної діяльності.
Виховання студентів у ВНЗ традиційно будується на
основі органічної єдності навчального та виховного процесу, який, у зв'язку з
існуванням двох форм вузівської діяльності, в свою чергу, можна розділити на
виховання в процесі навчання і виховання у позанавчальний час .
Серед усіх форм організації навчально-виховного
процесу у ВНЗ позааудиторна робота займає одне з провідних місць і є органічним
елементом всієї системи навчання іноземної мови. Питання організації та
активізації позааудиторної роботи відносяться до числа найбільш актуальних
проблем сучасної педагогічної науки у зв'язку з тим, що підвищення якості вищої
освіти неможливе без пошуку нових підходів до вдосконалення її змісту, форм і
методів.
Цілями позааудиторної роботи є: розширення і
поглиблення знань, умінь і навичок в оволодінні іншомовної комунікативної
діяльністю; стимулювання інтересу студентів до вивчення предмета; підвищення
креативності освітнього середовища; розвиток філологічних компетенцій; творча
взаємодія зі студентами; посилення мотивації до вивчення іноземних мов;
сприяння практичному володінню мовної діяльністю; збільшення активного
лексичного запасу студентів; всебічний розвиток особистості, включаючи
інтелектуальну, емоційно - вольову та духовно - моральну сфери.
Принципи позааудиторної роботи з іноземної мови
відповідають цілям та завданням усієї позаурочної навчальної діяльності з
іноземної мови та ілюструють суть педагогічної діяльності викладача.
Педагогічний процес у ВНЗ передбачає тісну взаємодію викладача зі студентом.
Творчість викладача – необхідна умова існування педагогічного процесу, і
розглядається як співтворчість викладачів і студентів, спільна діяльність або
співробітництво, співпричетність до спільної справи, можливість і необхідність
обміну досвідом між викладачем і студентом.
Формування творчої, гуманістично спрямованої особистості
студента передбачає включення його в різноманітні види і форми діяльності. Навчання
як процес безпосередньої та опосередкованої взаємодії викладача та студентів
розгортається на певному змісті. Зміст навчання є свого роду продуктом
співтворчості викладача і студентів. На етапі співтворчості навчання стає
процесом ділового спілкування рівноправних і рівноцінних партнерів при цьому студенту важливо усвідомлювати
свою роль у навчанні, так як це активізує мотивацію навчання. Різні форми
позааудиторної роботи сприяють залученню викладачів і студентів у співтворчість.
Позааудиторна робота будується на наступних принципах:
1) Принцип зв'язку навчання з життям. Реалізація цього
принципу дозволяє забезпечити тісний зв'язок позааудиторної роботи з іноземної
мови з умовами життя і діяльності студентів. Основні умови реалізації цього
принципу наступні: систематичне ознайомлення студентів з актуальними подіями в
житті нашої країни і за кордоном; широке використання краєзнавчого матеріалу;
зустрічі з людьми, які використовують іноземну мову у своїй професійній
діяльності.
2 ) Принцип комунікативної активності студентів.
Передумовою більш високою комунікативної активності студентів
під час позааудиторної роботі є можливість вибрати найбільш цікавий і доступний
вид діяльності: ведення листування із зарубіжними колегами, читання книг на
мові, що вивчається, розвиток умінь і навичок усного мовлення на заняттях
наукового гуртка і т.д. Велике значення для стимулювання комунікативної
активності має не тільки різноманітність видів діяльності, але і її змістовна
сторона. Використання актуальних автентичних матеріалів, їх пізнавальна
цінність і цікавість викликають потребу в спілкуванні, підвищують його якісний
рівень.
3) Принцип урахування рівня мовної підготовленості студентів
і наступності позааудиторної роботи з навчальними заняттями з іноземної мови.
Під час позааудиторної роботі, також як і на заняттях, необхідно домагатися
свідомого застосування знань, умінь і навичок. Від розуміння змісту
використовуваного матеріалу, готовності студентів включати його в мовну
діяльність багато в чому залежить формування інтересу до іншомовної
діяльності .
4 ) Принцип поєднання колективних, групових та
індивідуальних форм роботи. Вміле поєднання колективної, групової та
індивідуальної форм роботи засновано на хорошому знанні викладачами контингенту
учнів, їхніх інтересів, можливостей, планів. Це дозволяє оптимально підібрати
партнерів, розподілити їх ролі. Індивідуальні, групові та колективні види
діяльності повинні органічно поєднуватися між собою.
5) Принцип міжпредметних зв'язків у підготовці та
проведенні позааудиторної роботи з іноземної мови. У здійсненні міжпредметних
зв'язків реалізується одна з вимог системного підходу до роботи, що проводиться
з навчання і виховання студентів. З урахуванням цієї вимоги позааудиторна
робота з іноземної мови проводиться не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку з
іншими навчальними предметами. Включення матеріалу з аграрної тематики дозволяє
значно зменшити міждисциплінарні бар'єри. У процесі здійснення різних
міжпредметних зв'язків студенти переконуються, що їм потрібна не механічна сума
знань з різних предметів, а їх взаємопов'язана система, здатна до динамічної
перебудови, що вимагає специфіка їхньої майбутньої професійної діяльності.
Ефективність і результативність позааудиторної роботи
залежить як від обліку зазначених вище принципів, так і від дотримання
наступних умов: залучення в роботу всіх студентів, незалежно від рівня їх знань;
поєднання ініціативи студентів з направляючою роллю викладача; цікавість і
новизна змісту, форм і методів роботи; естетичність всіх проведених заходів;
чітка організація і ретельна підготовка всіх запланованих заходів; наявність
цільових установок і перспектив діяльності; широке використання методів
педагогічного стимулювання активності студентів.
Всі вищеназвані принципи та умови доповнюють один
одного і в комплексі забезпечують цілеспрямоване, послідовне, систематичне і
,разом з тим, різнобічний вплив на розвиток особистості.
За змістом виділяють такі форми позааудиторної роботи
з іноземної мови: змагальні (конкурс, олімпіада, вікторина ), засоби масової
інформації ( стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест,
виставка- вікторина), культурно-масові (вечір-свято, вечір- зустріч з цікавими
людьми; вечори-хроніки у зв'язку зі знаменними подіями тощо), політико-масові
(форум, фестиваль, прес-конференція) .
Серед масових форм позааудиторної роботи з іноземної
мови особливо ефективною є предметний тиждень з іноземної мови. Ця форма за
своїм характером є масовою, так як передбачає участь у ній широкого контингенту
студентів, включаючи комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються
в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до
виховання студентів.
Тиждень іноземної мови як комплексна форма покликана
сприяти цілеспрямованій організації та систематизації всієї позааудиторної
роботи з іноземної мови, активізації роботи наукових гуртків, для яких тиждень
стає своєрідним творчим звітом, формуванням творчих відносин між студентами та
викладачами.
У рамках тижня проводяться наступні заходи: студентські
конференції, конкурси стінгазет, вікторини, зустрічі з носіями мови, виїзні
сесії і екскурсії,
перегляди фільмів англійською мовою, конкурс письмових робіт на іноземних
мовах (есе, лист зарубіжному колезі, твір), творчий тематичний вечір, фестиваль
«Відкритий урок», словниковий бліц – турнір, гала - конкурс плакатів «Світ біотехнології», «Проблеми і завдання
сільського господарства», «Сучасна людина і біотехнологія», «Стан та
перспективи розвитку біотехнології», «Моя майбутня спеціальність», тощо
конкурс творчих перекладів зарубіжних поетів, конкурс перекладів текстів з
агробіологічної тематики, евристична олімпіада.
При виконанні творчих завдань студенти здобувають
навички дослідницької культури. Заходи предметного тижня сприяють життєвому і
професійному самовизначенню студентів, розвивають індивідуальні особливості
особистості майбутнього фахівця: вміння працювати в колективі й усвідомлення
своєї ролі в ньому, відповідальність за вибір рішення, вміння аналізувати
результати своєї діяльності, проявляти самостійність, активність, ініціативу.
У ході роботи наукових гуртків студенти включаються до
науково -дослідної роботи, яка органічно поєднується з навчальною діяльністю і
допомагає їм оволодіти сучасними методами пошуку, обробки та використання
інформації, у тому числі з іншомовних джерел, націлює на творчу реалізацію
придбаних у ВНЗ знань, умінь і навичок.
Одним з дієвих прийомів, спрямованих на виховання у студентів почуття патріотизму, формування гуманістичного ставлення до світу, інших людей, своєї професії були зустрічі зі студентами, які пройшли сільськогосподарську практику в Німеччині, Швейцарії та Англії. Щорічно кращі студенти відбираються для проходження практики на сільськогосподарських підприємствах за кордоном. Відбір проводиться у кілька етапів, основними критеріями є добре володіння іноземною мовою, професійні знання та вміння, а також особистісні якості студентів. По закінченні практики влаштовуються зустрічі зі студентами, які приїхали з-за кордону. Зустрічі проводяться іноземною мовою і організовуються у формі диспуту, де кожен має можливість вільно висловити свою точку зору, задати питання, які його цікавлять, поділитися враженнями. Практиканти розповідають про сучасні умови і методи роботи, про позитивні моменти, які вони хотіли б застосовувати у вітчизняному сільському господарстві. Акценти робляться на необхідність виробництва екологічно чистої продукції, на впровадження біодинамічного господарювання, популярного зараз у Німеччині та інших країнах, на особистісні якості, необхідні для роботи з рослинами і тваринами. Як правило, в ході зустрічі виникають порівняння, тому важливо не дійти до ідеалізації тієї чи іншої культури, для цього викладач повинен актуалізувати в процесі даних заходів почуття патріотизму та інтернаціоналізму, толерантності, адже, на думку С.Л. Рубінштейна, повага до вартого чужого є необхідна умова поваги до самого себе.
Значення таких
зустрічей полягає в тому, що вони дають можливість студентам усвідомити
цінність іноземної мови та професійних знань, сприяють створенню мотивації до
вивчення іноземної мови і до навчання взагалі, знайомлять з культурними
цінностями країни, мову якої вивчають, зміцнюють
прагнення студентів переймати позитивний зарубіжний досвід для відродження
сільського господарства власної країни, сприяють усвідомленню цінностей праці,
землі, природи, формують почуття патріотизму та інтернаціоналізму.
Заходи предметного тижня
сприяють життєвому і професійному самовизначенню студентів, розвивають
індивідуальні особливості особистості майбутнього фахівця біотехнології: вміння
працювати в колективі й усвідомлення своєї ролі в ньому, відповідальність за
вибір рішення, вміння аналізувати результати своєї діяльності, проявляти
самостійність, активність, ініціативу.
1. Blair, R.W., ed (1982). Innovative approaches to
language teaching. - New York: Newbury House.
2. Друзь Ю.М. Педагогічні
умови використання ділової ігри в підготовці студентів іншомовного спілкування
: дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Друзь
Юрій Миколайович. – Кривій Ріг, 2000. – 183 с.
3.Крючков Г. Болонський процес як гармонізація Європейської системи вищої
освіти. // Іноземні мови в навчальних закладах. – Педагогічна преса, 2004.
4. Нерух Н. В. Планування навчально-методичної
роботи у контексті икористання інноваційних технологій на заняттях
соціально-гуманітарного циклу / Н. В. Нерух // Матеріали
навчально-науково-методичної конференції «Кредитно-модульна система організації
навчального процесу в Південному філіалі «КАТУ» НАУ : досвід й проблеми
освоєння». – Сімферополь, 2006. – С. 132-139.
5. Рубинштейн.С.Л. Основы общей
психологии [Текст] / С.Л. Рубинштейн. - Спб. : Питер, 2000. - 312 с.
6. Степанова Л.А. Индивидуализация процесса обучения
иностранным языкам //Материалы международной науч.-практ. конф. Новосибирск:
НГУ, 1999.с.158-160.
7.Сучасні технології викладання
іноземних мов у професійній підготовці фахівців: [зб. наук. пр.]. – К.: Київ.
інст. туризму, економіки і права, 2000. –
200 с.
8. Тхаркахова
А. Ш. Формирование
ценностных ориентаций у школьников в процессе
обучения иностранному языку / А. Ш. Тхаркахова // Вестник Адыгейского
государственного университета, Сер.: Педагогика и психология. – 2010.
– Вып. 2. – С.3-4.
9. Щербань П.М. Сутність педагогічної культури / Вища
освіта України. – 2004. - № 3. – С. 67-72.