Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Луніна О.М.

Харківський національний економічний університет, Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ

ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ефективне використання студентами світового інформаційного потенціалу є визначальним чинником зближення вітчизняної та європейської вищої освіти. У Законі України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» вказується на необхідність підготовки молоді до сприйняття все більш зростаючого потоку інформації. На місце її пасивного сприймання ставиться самостійний пошук нової інформації, вміння аналізувати і використовувати інформаційний потенціал для орієнтації у провідних концепціях і теоріях, щоб на їхній основі формувати власне мислення. Студент повинен навчитися володіти прийомами самостійного пошуку, збору, обробки, аналізу та синтезу інформації, отримати знання, вміння і навички інформаційного самозабезпечення з навчальної і науково-дослідної діяльності.

На сьогодні основною відмінною рисою організації учбової діяльності студента є орієнтація його у навчальному процесі головним чином на самостійну роботу. Згідно з Положенням Міністерства освіти і науки про організацію навчального процесу у вищих закладах освіти передбачено відведення на самостійну роботу студентів до 2/3 загального обсягу навчального процесу.

Самостійна робота має певні особливості, що відрізняють її від навчально-пізнавальної діяльності в цілому. Діяльність викладача в організації самостійної роботи студентів повинна базуватись на основі індивідуально-орієнтованого підходу. Одним із основних шляхів удосконалення змісту освіти є широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Різноманітні аспекти впровадження ІКТ у навчальний процес привертали увагу багатьох дослідників. З'ясовано, що інформаційно-комунікаційні технології, підвищуючи активність пізнавальної діяльності студента, призводять до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання зі скороченням кількості лекцій і семінарів. Використання ІКТ вносить суттєві зміни в організацію самостійної роботи студентів. Із використанням ІКТ у самостійній роботі студентів відбувається збільшення кількості та методів представлення навчальних завдань, призначених для самостійного опрацювання. Зокрема з'являється можливість використання студентами у самостійній роботі спеціальних завдань на планування та контроль самостійної навчальної діяльності, в яких прямим продуктом виступає формування вміння визначати стратегію розв'язання, планувати процес виконання діяльності, контролювати його, знаходити і виправляти помилки.

Розроблення та впровадження системи самостійної роботи студентів за допомогою засобів ІКТ вимагає певних нововведень у навчально-виховний процес та управління ним, а саме:

- змістових – таких, що передбачають зміни у структуруванні за змістом та обсягом навчального матеріалу, призначеного для аудиторного і позааудиторного опрацювання, що, в свою чергу, зумовлює потребу в розробці відповідного навчально-методичного забезпечення для автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, гіпермедійних, мультимедійних, телекомунікаційних та мережевих технологій;

- організаційних – таких, що реалізуються в організаційно-методичному забезпеченні самостійної роботи студентів засобами комплексного застосування ІКТ та створення чіткої системи контролю за її результатами;

- технологічних – таких, що вимагають створення відповідного навчально-методичного середовища із використанням електронних підручників, Інтернет та гіпермедійних технологій тощо.

Гіпертекстові технології, поєднуючи у собі завдання на розуміння і предметні мікрозадачі, які моделюють різні варіанти вирішення. Ця обставина спонукає студентів до самостійного розв'язування мікрозадач та оцінки запропонованих рішень, стимулює розумову діяльність, пізнавальний інтерес до навчального процесу, що дає можливість зробити висновок про вплив використання гіпертекстових технологій на вдосконалення самостійної роботи студентів.

Використання електронних контролюючих програм з метою діагностики, контролю, моніторингу якості навчальних досягнень під час самостійної роботи дає можливість збільшити об'єктивність контролю, скоротити витрати часу на проведення контролюючих заходів, отримати зворотній зв'язок, що сприяє підвищенню ефективності самостійної роботи студентів. У процесі дослідження підтверджено, що впровадження засобів ІКТ у самостійну роботу студентів призводить до суттєвої зміни статусу студента у навчальному процесі, який активно організовує свій власний навчальний процес, визначає індивідуальну траєкторію в освітньому середовищі.

Використання телекомунікаційних та мережевих технологій спрямовує студента на свідоме засвоєння знань у процесі виконання завдань професійної спрямованості; підвищує результативність підготовки майбутніх фахівців, формує самостійність уже на початкових етапах навчання у вищому навчальному закладі, що дає можливість розкрити значний гуманітарний потенціал наукових дисциплін, пов'язаний із формуванням самостійного наукового світогляду, розвитком логічного і творчого мислення, формуванням суспільної свідомості та свідомого ставлення до навколишнього світу.

Використання гіпермедійних та мультимедійних технологій, у тому числі й електронних підручників, забезпечує формування цілісного сприймання і розуміння процесів та явищ на основі широкого залучення банків даних, вільного доступу до інформаційних джерел, обробці великих обсягів інформації; дозволяє самостійно досягати навчальних цілей шляхом візуалізації процесу розв'язання проблеми, оперативного пошуку інформації при вирішенні навчально-пізнавальних завдань, можливості самостійно оцінити оптимальність варіантів їхнього вирішення.

Розглянемо систему самостійної роботи студентів з використанням можливостей телекомунікаційних мереж. Кожну систему можна охарактеризувати, визначивши її мету, зміст і форми. Метою системи самостійних робіт, що розробляється, є розвиток пізнавальної самостійності студентів; її змістом – засвоєння учбової програми з предмету. При цьому використовуються наступні нові інформаційні технології (НІТ):

- для пошуку інформації в мережі – використання web-браузерів, баз даних, користування інформаційно-пошуковими і інформаційно-довідковими системами, автоматизованими бібліотечними системами, електронними журналами.

- для організації діалогу в мережі – використання електронної пошти, синхронних і відстрочених телеконференцій.

- для створення тематичних web-сторінок і web-квестів – використання html-редакторів, web-браузерів, графічних редакторів.

На семінарах та практичних заняттях з іноземної мови доцільно використовувати такі види самостійної роботи, як написання і захист реферату, підготовка доповіді, спілкування у синхронній телеконференції (чаті) з фахівцями або студентами інших вузів, створення тематичних web-сторінок, створення web-квестів, публікація курсових та дипломних робіт студентів іноземною мовою, розробка та проведення власних проектів іноземною мовою.

Додаткового пояснення вимагає поняття web-квеста, оскільки решта видів роботи достатньо "прозора": Web-квестом називається спеціальним чином організований вид дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють пошук інформації у мережі за вказаними адресами. Вони створюються для того, щоб краще використовувати час та отриману інформацію в практичних цілях і щоб розвивати уміння критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки інформації. Даний вид діяльності був розроблений у 1995 році в державному університеті Сан-дієго дослідниками Берні Додж і Томом Марч.

Web-квести більш за все підходять для роботи у міні-групах, проте існують і web-квести, призначені для роботи окремих студентів.
Додаткову мотивацію при виконанні web-квеста можна створити, запропонувавши студентам вибрати ролі (наприклад, банкір, економіст, учений, журналіст, детектив, архітектор та ін.) і діяти відповідно до них: наприклад, якщо викладач запропонував роль підприємця, то цей персонаж може послати діловий лист іншому учаснику (діловому партнеру, наприклад). Форми web-квеста також можуть бути різними. Приведемо найбільш популярні:

- створення бази даних з проблеми, всі розділи якої готують студенти.
Створення мікросвіту, в якому студенти можуть пересуватися за допомогою гіперпосилань;

- написання інтерактивної історії (студенти можуть вибирати варіанти продовження роботи; для цього кожного разу указуються два-три можливих напрями);
- cтворення документа, що дає аналіз якої-небудь складної проблеми і що запрошує студентів погодитися або не погодитися з думкою авторів;
- інтерв'ю on-line з віртуальним персонажем. Відповіді і питання розробляються студентами, що глибоко вивчили дану особу. Даний варіант роботи краще всього пропонувати не окремим студентам, а міні-групі.

Електронний підручник, який містить не тільки текстову й графічну інформацію, а й звукові та відеофрагменти, дозволяє індивідуалізувати навчання і, на відміну від звичайного (друкованого) підручника, наділений інтерактивними можливостями. Тобто він може надавати необхідну інформацію за запитами студента й контролювати його знання. Це наближає електронний підручник до навчання під керівництвом викладача. Електронний підручник у навчальному процесі використовується для викладання нового навчального матеріалу на занятті, самостійної роботи студента з матеріалами електронного підручника на занятті, проведення тестування.
Структура електронного підручника містить такі елементи:
1) інформаційний блок: навчальні матеріали (основні поняття, закони, твердження, таблиці, графіки, схеми та пояснення до них);
2) контролюючий блок: тести для самоперевірки, контрольні запитання у формі тестів для з'ясування, як глибоко студент засвоїв навчальний матеріал, різнорівневі задачі до кожної з тем, тести й задачі до кожного з розділів та загального курсу.
3) допоміжний блок: спеціальні відеофільми, словник-довідник основних понять, Інтернет-адреси сайтів, на яких розміщено корисну навчальну інформацію.

Існує два види електронних підручників: закритий та Інтернет-підручник. Перший використовують на персональних комп'ютерах або в локальній комп'ютерній мережі й розповсюджують на дисках. Під Інтернет-підручником слід розуміти відкритий підручник, який має посилання на зовнішні джерела інформації, бази даних і розміщений на одному з серверів глобальної комп'ютерної мережі.

Переваги мультимедійних електронних посібників :

- кожен викладач може розробити пакет лекцій, який буде максимально адаптований саме для певного кола студентів. Для створення таких лекцій необхідний персональний комп'ютер, на якому установлено стандартний пакет програм Microsoft Office, а саме програма Power Point. Вона розроблена таким чином, що навіть мінімальних навичок роботи з комп'ютером буде достатньо для створення сучасної та цікавої лекції. На слайдах презентації може бути розміщена письмова інформація, графіки, таблиці, малюнки та фотографії, які попередньо були отримані із всесвітньої мережі Internet або інших джерел;

- наявність опорних схем, пояснень на слайді полегшують роботу викладача. Зникає необхідність багаторазового повторення визначень, термінів та прізвищ. Викладач лише робить коментар слайда і дещо доповнює його;
- представлення матеріалу зазначеним чином полегшує сприйняття інформації студентами. Зникає необхідність перепитувати викладача. Студентам не потрібно спиратись виключно на свою уяву, оскільки вони можуть побачити та детально роздивитись усі об'єкти, про які йдеться мова у лекції;
- за наявності у студента примірника мультимедійної лекції, з'являється можливість самостійної роботи з матеріалом. Це може бути корисним для повторення матеріалу перед іспитом, самостійного опрацювання теми у разі хвороби студента та у випадку дистанційної форми навчання.
Перелічені переваги сприяють підвищенню зацікавленості студентів у вивченні дисципліни, стимулюють викладача та студента до пошуку додаткової інформації, що позитивно впливає на поглиблення та зміцнення знань, умінь та навичок. Також наявність якісної наочності сприяє розвитку механізмів довготривалої пам’яті. Таким чином, головна вимога до електронних засобів навчального призначення – бути інформативними, проблемними, спрямованими на розвиток дослідницьких, аналітичних і комунікативних здібностей студентів; важливим є також використання різноманітних дидактичних матеріалів активізації пізнавальної і творчої діяльності студентів, системність і послідовність викладу навчального матеріалу.

Список літератури:

1. Байраківський А. І. Особливості самостійної роботи студентів в умовах запровадження комп'ютерних технологій у навчальному процесі / А. І. Байраківський, Н. І. Бойко. – Болонський процес: трансформація навчального процесу у технології навчання: Матеріали III міжнародної науково-методичної конференції ДУІКТ. - К., 2006. - С. 247-251.

2. Бойко Н. І. Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій. / Н. І. Бойко. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук / Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2008. – 220 с.

3. Король В.М. Організація самостійної роботи студентів. - Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003.-216 с.

4. Ягельська Н.В. Прийоми використання «Європейського Мовного Портфеля для економістів» у самостійній роботі з іноземної мови // Іноземні мови. – 2004. - №4. - С.3-8.