Секція „ ”

Житарюк І.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

 

СТАНОВЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ БУКОВИНИ ЗА ЧАСІВ ЇЇ ПЕРЕБУВАННЯ У СКЛАДІ АВСТРІЇ

 

Середня та професійна освіта давала можливість громадянам Буковини навчатися у вищих навчальних закладах і була передумовою формування національно-свідомої інтелігенції з корінного населення краю. З відкриттям у 1808 р. у Чернівцях першої середньої школи (гімназії), було започатковано реформу „середньої” освіти Буковини. Гімназія не забезпечувала безносеред­нього вступу до вищих навчальних закладів Австрії й була типовим представ­ником шестикласових шкіл з латинською мовою навчання.

Події 40-х років ХІХ ст., що сколихнули Австрійську монархію, створи­ли умови для перетворень у суспільному житті краю і підготували ґрунт для зміни організаційних засад шкільництва. Впродовж 1848-1862 рр. зростали кількісні показники середньої освіти в краї. З відкриттям Сучавської гімназії навчанням було охоплено значну частину буковинської молоді. Введення української та румунської мов у систему освіти сприяло зростанню націо­нальної свідомості учнівської молоді, особливо гімназистів. Структура кла­сичної освіти, визначена „Організаційним нарисом гiмназiй i реальних шкiл Австрiї” у 1849 р., була збережена аж до Першої світової війни. Зокрема, новаторство і компромісність цього документу, а також потреби життя і прак­тики сприяли проникненню реалістичних напрямів у зміст освіти Буковини, що стало основою для створення вищої реальної школи в Чернівцях [4, с. 66].

Становлення реальної освіти і боротьба за національну школу Буковини розпочалася з початку 60-х років ХІХ ст., що зумовлено відкриттям вищої реальної школи та нових типів середніх загальноосвітніх закладів Буковини – проміжних між гімназією і реальною школою, відкриттям гімназії з паралель­ними класами.

Вперше питання про відкриття середнього навчального закладу з українською мовою навчання на Буковинi порушило товариство „Руська бесiда” в 1874 роцi, створивши комiтет, який надiслав прохання про вiдкриття нижчої реальної гiмназiї у Кiцманi. В 1878, 1882 і 1884 рр. на клопотання буковинських товариств про відкриття україномовного середнього навчаль­ного закладу щоразу надходили вiдмови австрійського Мiнiстерства віроспо­відань і освiти. Шкiльна влада мотивувала це нестачею державних коштiв, а також тим, що Кiцмань не вiдповiдає необхідним для цього умовам. Проте необхiднiсть вiдкриття на Буковинi ще принаймні однiєї гiмназiї ставала очевидною, оскільки Чернiвецька гiмназія уже не могла прийняти всiх бажаю­чих здобути середню освiту.

Середнім навчальним закладом, який поєднував в собi елементи класич­ного i реального напрямкiв, була реальна гiмназiя, що виникла як своєрiдний компромiс у результатi тривалого протистояння мiж прибiчниками теорiй формальної i реальної освiти. Пропозиція про єдину спiльну основу головних гiмназiй i реальних училищ отримала пiдтримку в Австрiї ще в 1849 р. при реорганiзацiї середньої освiти [5, с. 36] і лише через 50 рокiв ця iдея була втiлена в життя.

Першу буковинську реальну гiмназiю відкрито в 1908 р. у Гурaгумо­рулуї. Поступово заклад здобув прихильнiсть буковинцiв, проте Перша свiто­ва вiйна призупинила його укомплектування.

На початку ХХ столiття набуло „престижу” відкриття приватних середнiх навчальних закладів нового типу – реальних гiмназiй i лiцеїв для жінок [1; 2; 3]. Проте, приватна середня освiта Буковини не стала нацiональ­ною. З 10-ти приватних навчальних закладiв 9 були нiмецькомовними, єдиним з них, який би задовольняв потреби в середнiй освiтi польської нацiональної меншості краю, був польсько-нiмецькомовний.

Перед Першою свiтовою вiйною на Буковині було 10 приватних серед­нiх навчальних закладiв, серед яких двi класичнi i три реальнi гiмназiї, а також 5 лiцеїв для жiнок. Це становило 42 % вiд усiєї кiлькостi середнiх навчальних закладiв Буковини [4, с. 57].

Серед 14 державних середнiх навчальних закладів Буковини було 9 класичних гiмназiй, 1 реальна гiмназiя, 1 реальна школа i 3 лiцеї для жінок, кiлькiсть учнiв у них становила 6617 осіб; а серед 24 усіх середнiх навчаль­них закладів – 11 класичних гiмназiй (46 %), 4 реальних (17 % ), а також 1 реальна школа (4 % ) i 8 лiцеїв для жінок (33 %).

З початком Першої свiтової вiйни державнi навчальні заклади Буко­вини продовжували працювати, але в зв’язку з демобiлiзацiєю та мiграцiєю в краї чисельність слухачів у них зменшувалася. Навчання часто доводилося переривати, його якiсть погіршувалася. Значна кiлькiсть переселенців з Буковини намагалася продовжувати навчання в середнiх навчальних закла­дах Праги, Вiдня та iнших мiстах Австрії. Уряд видав розпорядження про вiдкриття для них паралельних класiв у середнiх навчальних закладах цих мiст i призначення на додатковi вчительськi посади професорiв Чернiвецьких гiмназiй. Також вiдкривали низку курсiв за гiмна­зiйною програмою для буковинських мiгрантiв і в інших мiстах Австрiї.

Література

1. ДАЧО. – Ф. 211. – Оп. 1. – Т. 4. – Спр. 8536 : Протокол і переписка з Сучавською міською управою про відкриття приватного ліцея в м. Сучаві, 1906 р.

2. ДАЧО. – Ф. 211. – Оп. 1. – Т. 4. – Спр. 9083 : Переписка з Міністерством культів і освіти та Серетським повітовим управлінням про відкриття приватного ліцея для жінок в м. Серет. Навчальний план 1907-1911 рр.

3. ДАЧО. – Ф. 1006 : Праватна дівоча учительська семінарія „Українська школа” в м. Чернівці, 11 од. зб., 1909-1921 рр. – Опис.

4. Петpюк І.М. Становлення і pозвиток загальної сеpедньої освіти на Буковині (кінець XVIII-початок ХХ ст.) : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Петрюк Ірина Михайлівна. – Івано-Фpанківськ, 1998. – 268 с.

5. Ступарик Б. М. Національна школа : витоки, становлення / Б.М. Ступарик. – Київ : ІЗМН, 1998. – 336 с.