Филологические науки / 6. Актуальные

проблемы перевода

Кофанов О. Є.

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"

Ключові особливості реалізації науково-технічного стилю в сфері екології

Науково-технічний стиль обслуговує одну з найважливіших сфер діяльності сучасного індивідуума, його інтелектуальну працю, спрямовану на пізнання людини й природи. Цей аспект знаходить своє відображення і в мові. Кожна наука має свою "мову", яка відрізняється лексикою і деякими іншими формами репрезентації (формули у фізиці, математиці, хімії тощо). Але всі ці напрямки наукової думки представлені одним науково-технічним стилем. Тому й прийнято говорити про підстилі хімії, біології, екології тощо в рамках єдиного функціонального стилю, в основі якого лежить суто інформативна функція. Отже, виокремлюють так звані професійні підмови, зокрема, "підмову біохімії" чи "підмову екології" [1, 2]; саме останню ми розглянемо детальніше.

Уперше термін "екологія" з’явився у 1866 році. Під екологією тоді розумілася лише наука про відносини організмів з навколишнім середовищем [3]. Зараз, через розвиток науки та техніки, значення цього терміну значно розширилося, адже людство вкрай безвідповідально ставиться до використання природних ресурсів. Технічний прогрес привів наш світ до глобальної екологічної кризи, наслідки якої відчуваються по всій планеті. Тому лише добре скоординована та обміркована діяльність фахівців з усіх куточків Землі може завадити катастрофі. Таким чином, правильний переклад екологічної термінології є однією з першочергових задач сучасного перекладознавства.

До останнього часу вважалося, що науково-технічний стиль ґрунтується лише на моносемантиці наукових термінів, і в ньому немає місця для експресивних засобів вираження. Але сьогодні загальновизнано, що терміни можуть бути полісемічними і варіативними, а наукова мова може містити індивідуально забарвлені вирази; в ній зустрічаються метафори, порівняння, епітети і т. д. Безумовно, функція всіх цих виразних засобів у науковому стилі не така, як в стилі художньої літератури, адже вони відтіняють логіку і істинність викладу інформації, слугують засобом перцептивного впливу на одержувача [1].

Головна особливість реалізації науково-технічного стилю в сфері екології – логічна послідовність висловлювань з чітким зазначенням їх взаємозв’язку і взаємозалежності. В жодному іншому функціональному стилі немає такої розвиненої і різноманітної системи зв’язків, як у науковому. Слід зазначити, що з точки зору стилістики, всі наукові, а отже й екологічні тексти об’єднує нейтральність, чиста інформативність і логічність. Найчастіше в екологічній сфері використовують: прийменники (in, about); прийменникові звороти (in terms of, in spite of); сполучникові словосполучення (in case that, on the ground that); займенники (one, it, we); нейтральні слова (time, man, day) тощо [4, 5].

Основний стилетворчий фактор науково-технічного стилю це необхідність логічної послідовності викладу складного матеріалу та традиційність. Його основна функція – інтелектуально-комунікативна. Кожен абзац повинен починатися з ключового речення та містити основну думку. Повинні виконуватися вимоги логічної побудови та максимальної об’єктивності викладу, причому в даному стилі відсутній або обмежений контакт з одержувачем. До графічних особливостей стилю належать нумерація, заголовки й підзаголовки, виноски, малюнки, таблиці, схеми, формули і т. п. [6, 7, 8]. Можна відзначити такі лексичні особливості так званого "екологічного" науково-технічного стилю, як використання спеціальної термінології, стійких виразів і прислівників; уживання слів у прямих або термінологічних значеннях; уживання крім нейтральних слів і термінології так званих книжкових слів; переважання кількісної експресивності; використання реалій та ін. [7, 8].

Однією з основних лексичних особливостей цієї "мови" є вживання великої кількості термінів, тобто слів чи словосполучень, що мають чітко визначене значення в тій чи іншій галузі науки й техніки. Вони точно визначають поняття, процеси та назви речей, притаманні певній галузі виробництва. В якості термінів можуть використовуватися як слова, що вживаються виключно в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальновживаних слів [9, 10].

До синтаксичних особливостей даного функціонального стилю відносяться струнка, повна і стереотипна синтаксична структура, переважання складнопідрядних речень, переважання прямого порядку слів, велика кількість і різноманітність сполучників, подвійних сполучників і сполучних слів, широке використання різних типів визначень тощо [7, 8]. Серед морфологічних особливостей можна виокремити такі: авторська мова побудована в першій особі множини "ми" (we); широко вживаються безособові форми з it, конструкції з one та пасив; переважають іменні конструкції. Терміни, що позначають речовину або абстрактне поняття, вживаються в обох числових формах без зміни лексичного значення і можуть визначатися числівниками; частим є вживання теперішнього продовженого і майбутнього часу замість простого теперішнього часу. Термінологічне словотворення, наприклад неологізми, формуються шляхом афіксації та конверсії тощо [7, 8].

Отже, доходимо висновку, що в межах науково-технічного стилю існують різноманітні підстилі, тобто виділяються так звані професійні підмови, зокрема "підмова екології". Через глобальну екологічну кризу, велику кількість регіональних і локальних екологічних проблем правильний переклад екологічної термінології є однією з першочергових задач сучасного перекладознавства. Мова екології, як і будь-якої науки, спрямована на доведення гіпотез, створення нових понять та розкриття внутрішніх законів існування людства, і тому її мовні засоби повинні бути об’єктивними і точними.

Серед головних особливостей науково-технічного стилю в сфері екології відзначаємо логічну послідовність висловлювань, розвинену систему зв’язків, нейтральність, чисту інформативність та логічність, а також часте використання прийменників і прийменникових зворотів, сполучникових словосполучень, займенників та нейтральних слів тощо. Найголовніша функція цього стилю − інтелектуально-комунікативна. Крім того, мова екології має свої лексичні, синтаксичні й морфологічні особливості.

Література:

1. Алексеев А.Я. Сопоставительная стилистика: учеб. пособие / А.Я. Алексеев. – Д.: Национальный горный университет, 2012. – 471 с.

2. Маслов Ю.С. Введение в языкознание: учебник [для филологических специальностей вузов]. / Ю.С. Маслов – М.: Высш. шк., 1987. – 272 с.

3. Шабанов Д.А. Материалы для изучения курса общей экологии с основами средоведения и экологии человека: учебн. пособие [для студ. биолог. специальностей университ.] / Д.А. Шабанов, М. А. Кравченко. – Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2009. – 292 с.

4. Журнал «English» [Інтернет-ресурс]:[Сайт]. − Режим доступу: http://eng.1september.ru/2007/16/8.html (11.08.14). − Назва з екрану.

5. SlideShares [Інтернет-ресурс]:[Сайт]. − Режим доступу: http://www.slideshare.net/naty_04/scientific-prose-style (17.07.14). − Назва з екрану.

6. Єфімов Л.П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз / Л.П. Єфімов, О.А. Ясінецька. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 228 с.

7. Знаменская Т.А. Стилистика английского языка: основы курса = Stylistics of the English Language. Fundamentals of the Course : учеб. пособие для вузов / Т.А. Знаменская; Рос. гос. проф.-пед ун-т. − М.: Едиториал УРСС, 2002. − 208 с.

8. Лекции по стилистике английского языка [Інтернет-ресурс]:[Сайт]. − Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/191386/ (15.07.14). − Назва з екрану.

9. Макеева М.Н. Технический перевод в повседневной жизни: учеб. пособие [для студентов инженерно-технических специальностей]. / М.Н. Макеева, С.В. Начерная, О.В Чуксина. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2004. – 103 с.

10. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): учебник [для институтов и факультетов иностранных языков] / В.Н. Комиссаров – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.