Кугаєнко Ю.С., Амбражей О.А.
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,
Україна
Визначення, сучасний стан і проблеми облікової політики України
Облікова система є
невід’ємним елементом облікової політики України, що зумовлено розвитком господарських
відносин та економічною діяльністю країни. Облік по суті є кількісним відбитком
і вимірником господарських явищ, що являє цілісну систему відображення
інформації про господарську діяльність. Успішний економічний розвиток України є
таким, що, з одногу боку, залежить від чіткого нормативно-правового регулювання
облікової системи, з іншого боку, – на нього впливає.
Тенденції розвитку
та розкриття сутності облікової системи висвітлено у дослідженнях багатьох
вчених, серед них: праці М. Білухи, Ф. Бутинця, Л. Горецької, Л. Гуцаленко,
М. Кірейцева, Г. Кужельного, М. Лінника, Н. Малюги, В. Палія,
С. Пушкаря, Я. Соколова, П. Саблука
П. та багатьох інших.
Визначення поняття
«бухгалтерського обліку» дозволить краще розкрити та зрозуміти значення облікової
системи в управлінні діяльністю підприємства.
У Законі України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначено, що бухгалтерський
облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення,
зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та
внутрішнім користувачам для прийняття рішень [1]. Втім, науковці уточнюють та
деталізують це визначення з різних точок зору.
Професори В. Палій та
Я. Соколов для визначення поняття
«система бухгалтерського обліку» спочатку використовували поняття системного обліку,
наголошуючи, що саме він дозволяє спостерігати та відображати сукупність різноманітних
об’єктів і зв’язків між ними в стрункій системі взаємопов’язаних, співвимірних елементів.
Відбувається об’єднання різноманітних об’єктів і явищ в єдину групу, забезпечується
відображення і виявлення будь-яких змін, що виникають, розкривається їх вплив на
результати господарської діяльності [2].
Український вчений професор
С. Пушкар вважає, що бухгалтерський
облік являє систему сукупності елементів певної форми і змісту, взаємопов’язаних
і об’єднаних регулярною взаємодією. Він виокремлює такі елементи системи бухгалтерського
обліку: носії інформації, рахунки, подвійний запис, оцінка господарських
фактів, калькуляція, інвентаризація, бухгалтерський баланс, звітність, регістри
бухгалтерського обліку, форми обліку, способи обробки інформації. На його
думку, «бухгалтерський облік є відкритою системою, у якій кількість елементів та
зв’язки між ними змінюються в залежності від входів та виходів із неї» [3].
Вчені Ф. Бутинець
та Л. Горецька вважають, що в загальному розумінні система бухгалтерського
обліку – це «акумуляція та трансформація множини даних про факти господарського
життя, які формують всебічну інформацію про господарсько-фінансову діяльність
господарюючого суб’єкта, необхідну для прийняття ефективних економічних рішень
певними колами користувачів» [4].
З вище зазначеного
можна дійти висновку, що науковцями розглядається поняття бухгалтерського
обліку як складової облікової системи, яка слугує інформаційною базою для
управляння господарської діяльності.
В іноземних джерелах
можна знайти, що облікова система складається з персоналу, процедур, прийомів і
записів, що використовує організація для викладу (обробки, розкриття) облікової
інформації і передачі цієї інформації до осіб, що приймають рішення (думка Р. Мейгса)
[5], а також, що облікова система, незалежно від розмірів підприємства, призначена
для збору, обробки фінансової інформації про підприємство та періодичного звітування
(думка Г. Велша, Д. Шорта) [6].
Більшість науковців
ототожнюють поняття «система бухгалтерського обліку» та «облікова система», що
зумовлене постійною зміною та розвитком господарських відносин, що, на нашу
думку, вважається недоцільним, оскільки поняття облікової системи ширше і
призначене для акумулювання інформації про господарську діяльність підприємства
для осіб, які на її основі приймають рішення.
Облікова політика являє
собою сукупність прийомів і способів ведення бухгалтерського обліку активів, зобов’язань,
доходів, витрат і фінансових результатів, щодо яких чинним законодавством дозволені
альтернативні варіанти, а підприємствам надано право їх самостійного вибору з урахуванням
особливостей діяльності та вибраної стратегії розвитку. Значення облікової політики
полягає в упорядкуванні облікового процесу та лібералізації обліку на підприємстві,
формуванні методики обліку окремих об’єктів, фактів і результатів діяльності підприємства
на основі загальноприйнятих принципів і правил, забезпеченні порівнянності облікових
даних, наданні обліку планомірності та послідовності, підвищенні ефективності організації
обліку.
Наявність недоліків
у нормативно-правових актах, що регулюють діяльність облікової політики,
пов’язана із недосконалістю чинного законодавства, наявністю протиріч в окремих
нормативно-правових актах, що регулюють схожі питання.
Порядок формування
облікової політики в Україні регулюється нормативно-правовими актами різного підпорядкування,
основними з яких є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність
в Україні», Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, План рахунків
бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, Методичні рекомендації
щодо облікової політики підприємства та інші [7]. На думку науковців, детальний
розгляд зазначених нормативних та законодавчих документів дозволяє виявити
наявні проблемні місця, неточності, недостатнє розкриття окремих визначень та
положень у цій сфері. Такі проблеми ускладнюють формування облікової політики
підприємств, знижують якість контролю за відображенням і законністю
здійснюваних операцій.
Отже, з вище
зазначеного можна дійти висновку, що поняття «система бухгалтерського обліку» і
«облікова система» мають певні відмінності, що обґрунтовано з наукової точки
зору. Розвиток та удосконалення нормативно-правового
й державного регулювання бухгалтерського обліку є необхідним, оскільки має позитивно
вплинути на господарські відносини, допомогти адаптувати їх до ринкових змін,
пов’язаних із європейською інтеграцією економіки України, зокрема до міжнародних
стандартів і потреб широкого кола користувачів, посилити контроль за
дотриманням законності відображення господарської діяльності в обліку та відповідальність
у разі її порушення.
1. Закон України Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Електронний
ресурс] – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T990996.html
2. Палий В.Ф., Соколов
Я.В. Теория бухгалтерского учета: учеб. пособ. / Палий В.Ф., Соколов Я.В.– М.:
Финансы и статистика, 1984. – 279 с.
3. Пушкар М.С.
Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні
(Теоретико-методологічні аспекти): моногр. / Пушкар М.С. – Тернопіль:
Економічна думка, 1999. – 422с.
4. Бутинець Ф.Ф.,
Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: навч. посіб. /
Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л – Житомир: ПП“Рута”, 2003. – 544с.
5. Meigs, Jan R.
Williams, Susan F. Haka Financial Accounting / Meigs, Jan R. Williams, Susan F.
Haka – New York: McGraw-Hill Education, – 2000.
6. Велш Гелен А.,
Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Велш Гелен А., Шорт Деніел Г.; [пер.
з англ. О. Мінін, О. Ткач О.]. – К.: Основи, 1997. – 943 с.
7. Методичні
рекомендації щодо облікової політики підприємства: Наказ Міністерства фінансів
України від 27 червня 2013 р. № 635. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua.