Право /1. Історія держави та права

Шеметенко В.С.

студент 1 курсу напряму підготовки «Правознавство»

ПВНЗ «Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля»

Функції теорії держави і права

Теорія держави і права є наукою про основні й загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права. Предметом теорії держави і права є основні та загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права.

Всяка наука може розглядатися, по-перше, як дослідницька діяльність; по-друге, як результат цієї діяльності (знання про предмет дослідження). Предмет дослідження теорії держави і права не все, а тільки лише основні і загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права. Це ті закономірності, які за своїм характером є фундаментальними, системоутворюючими в бутті держави і права, притаманними різним державам, різним галузям права та різним системам права.

Місце і значення тієї чи іншої науки, в тому числі юридичної, в системі наук визначається, перш за все, тими завданнями і функціями, які вона виконує в цій системі.

Тому за мету написанні цієї наукової роботи ставимо характеристику функції теорії держави та права в системі юридичного знання та практиці. Тому слід погодитися з точкою зору, що проблема місця теорії держави права в системі юридичного знання має вирішуватися з позицій особливостей пробудити пізнання взагалі і юридичного зокрема.

Якщо розглянути теорію держави і права як певну предметно-матеріальну систему знань, яка формувалася (і формується) в процесі науково-практичної діяльності і безпосередньо впливає на цю діяльність, то можна говорити про її функції як науки.

Під функціями науки слід розуміти основні напрями впливу науки на суспільство в цілому і на його окремі сфери.

Виходячи з цього, функції теорії держави і права можна визначити як основні напрямки впливу теорії держави і права на соціально-політичну, державно-правову та науково-пізнавальну сфери життєдіяльності соціальних суб'єктів. У функціях теорії держави і права проявлятися її значення не тільки для суспільства або його окремих представників, але і для науки, в тому числі юридичної, як специфічної галузі буття соціуму.

У вітчизняній юридичній науці на сучасному етапі її розвитку не існує будь-яких суттєвих розбіжностей щодо функцій, які виконує теорія держави і права. Швидше позиції різних теоретиків права доповнюють один одного, ніж суперечать. Хоча деякі відмінності зустрічаємо і в літературі.

Теорію держави і права слід розрізняти як науку та як навчальну дисципліну.

Методи пізнання держави і права – це способи дослідження, що дозволяють встановити істинні знання про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права. Спосіб дослідження – поняття, яке вказує на інструмент пізнання, застосовуваний для встановлення наукового знання про предмет дослідження. Інструментарій (методологія) пізнання держави і права включає в свій арсенал використання: логічних прийомів людського мислення (дедуктивний і індуктивний умовивід, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, аналогія і т.д.), принципів теоретичного освоєння фактичного матеріалу (історизму, єдності історичного і логічного та ін.).

До методів пізнання держави і права належать:

а) загальнонаукові (формально-логічний, системний, структурно-функціональний, соціологічний, конкретно-історичний, статистичний та ін.);

б) приватнонаукові (тлумачення, порівняльного правознавства, техніко-юридичного аналізу та ін.).

Функція науки теорії держави і права – це та роль, яку вона виконує в людському суспільстві. Як і будь-яка наука,теорія держави і права виконує певні функції, що характеризують її теоретичне і практичне значення для прогресивного перетворення суспільного життя.

Теорія держави і права як фундаментальна наука виконує ряд важливих функцій. До основних функцій науки теорії держави і права можна віднести наступні:

1) пояснювальна (пояснення змісту та сутності закономірностей, що знаходяться в основі явищ і процесів державно-правового життя суспільства);

2) прогностична (теорія держави і права не тільки встановлює реальності нових закономірностей, а й визначає стійкі тенденції у розвитку досліджуваних нею явищ. Вона конструює наукові гіпотези подальшого розвитку держави і права на основі адекватного відображення їх об'єктивних закономірностей. Істинність висунутих нею гіпотез перевіряється практикою);

3) евристична (теорія держави і права не обмежується пізнанням і поясненням основних закономірностей державно-правової дійсності. Проникаючи в глиб пізнаних закономірностей, усвідомлюючи тенденції і взаємозв'язку з іншими суспільними явищами, вона відкриває нові закономірності державно-правового життя суспільства);

4) методологічна (понятійний апарат теорії держави і права виконує роль своєрідного фундаменту при формуванні понятійного апарату інших юридичних наук);

5) ідеологічна (вироблення ідей як результату теоретичного мислення в цілях прогресивного перетворення державно-правової дійсності, наприклад, ідеї поділу влади, правової держави);

6) політична (частина загальнотеоретичної наукової доктрини в певній мірі впливає на політичний курс держави, тенденції розвитку її законодавства, наприклад, вчення про правову державу, права людини);

7) пізнавальна (функція виражається в пізнанні та поясненні явищ і процесів державного та правового життя суспільства. Теорія держави і права не тільки вивчає в узагальненому вигляді державно-правову надбудову, а й пояснює об'єктивні процеси її розвитку, виявляє, які закономірності лежать в основі цих процесів, визначає їх сутність і зміст).

На теорії «лежить відповідальність» за стан справ у юридичній науці.

На її частку припадає завдання дослідження новітніх досягнень не тільки юридичних, суспільних, а й природничих та технічних наук. Теорія «фільтрує» добуте знання. Вона визначає тенденції в розвитку державно-правового процесу або окремих його складових, висуває відповідні гіпотези. Успішний розвиток теоретичної науки про державу і право припускає найтісніший зв'язок всіх функцій між собою, бо відкриття і прогнози можуть грунтуватися тільки на практиці, а вона неможлива без належної реалізації онтологічної та методологічної функцій, які, в свою чергу, без урахування політичної та ідеологічної функцій можуть не досягти своїх цілей.

Теорія держави і права виконує зазначені функції стосовно до предмету дослідження, спираючись як на власні результати, так і на дані інших юридичних наук. Особливість функцій теорії держави і права полягає в тому, що вони здійснюються у формі загальнотеоретичного мислення, яке логічним шляхом виявляє причинні і функціональні зв'язки державно-правових явищ, визначає загальні закономірності їх розвитку у звільненому від історичних випадковостей і відхилень вигляді.

Функції теорії держави і права взаємопов'язані, доповнюють одна одну. Лише взяті в єдності, в системі, вони дають повне уявлення про призначення теорії держави і права.

Всі названі функції теорії держави і права взаємопов'язані між собою і можуть дати позитивний результат, лише будучи взятими в певному поєднанні, комплексі. Теорія держави і права виконує зазначені функції стосовно до предмету дослідження, спираючись в тому числі на дані інших юридичних і неюридичних наук.

В завершенні цього можна сказати, що функції теорії держави і права дуже багатогранні та взаємопов’язані між собою. Вони допомагають у вивченні теорії держави і права як науки.