Право/2. Адміністративне і фінансове право

Муржак Ю. В. Панькевич В. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Напрями удосконалення правового регулювання фінансового контролю в Україні

Державний фінансовий контроль є однією з важливих функцій державного управління, оскільки є інструментом реалізації фінансової політики держави, забезпечує процес формування і ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів. Він спрямований на виявлення будь-яких відхилень від узгоджених стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та власністю держави, а в разі виявлення таких відхилень забезпечує своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Тому від ефективності системи державного фінансового контролю залежить економічне і політичне благополуччя нації.

В сучасних умовах в Україні актуальними є проблеми, пов’язані з недостатньою дієвістю та ефективністю існуючої системи фінансового контролю, її відповідністю завданням сьогодення, тому вони потребують поглибленого вивчення та подальшого реформування [2, с.64-71].

В Україні ряд напрямів теорії та практики управління й фінансового контролю з погляду загальних закономірностей розвитку економічної системи знайшли відображення в працях М.Т. Білухи, О.Д. Василика, В.П. Вишневського, В.М. Геєця, В.І. Кравченка, В.М. Опаріна, Н.І. Рубан, М.В. Федосова та інших. Теоретичні та методологічні проблеми правового забезпечення управління фінансами, і зокрема фінансового контролю, висвітлені в працях відомих зарубіжних фахівців: Е.Б. Аткінсона, Дж. Бюкенена, П. Самуельсона.

Метою даного дослідження є визначення сутті фінансового контролю, виявлення основних проблем та перспектив правового регулювання фінансового контролю в Україні.

Державний фінансовий контроль визначається як різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фінансового контролю, полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об’єкті, спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються у суб’єкта фінансових правовідносин у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України[1].

Від стану державних фінансів, ступеня їх прозорості, ефективності використання державної власності значною мірою залежать довіра до держави з боку власних громадян та зарубіжної спільноти, умови розвитку бізнесу, інвестиційний клімат. Значним фактором впливу на стан державних фінансів є чинна система державного фінансового контролю. Оскільки становлення державного фінансового контролю в Україні відбувалося одночасно із процесом державотворення і переходом до ринкових відносин, то відсутність належної уваги при формуванні системи державного фінансового контролю призвела до виникнення необхідності її вдосконалення[4, с.208-211].

Так, державний фінансовий контроль функціонує в умовах недосконалого нормативно-правового забезпечення. Дотепер законодавство не містить визначення «фінансового контролю», не встановлено його систему, не визначено головного органу з фінансового контролю — існують лише загальні положення щодо проведення контрольних заходів. Питання фінансового контролю в Україні регулюється великою кількістю нормативних актів, досі не прийнято єдиного нормативного акта з фінансового контролю. Усе це призводить до плутанини, дублювання функцій, перекладання відповідальності,збільшення навантаження на підприємства — об’єкти контролю та інших колізійних питань.

Офіційні дані Державної фінансової інспекції свідчать про масові правопорушення. Основні державні ресурси зосереджено в бюджетних установах, отже, вони мають бути найважливішими об’єктами контролю органів Держфінінспекції та внутрішнього контролю.

Проведені Держфінінспекцією протягом 2013 року контрольні заходи засвідчили те, що і надалі залишається розповсюдженою негативна практика незаконного використання державних ресурсів. Такі порушення фінансово-господарської дисципліни виявлено майже у кожному з перевірених об’єктів контролю. Загалом протягом 2013 року органами Держфінінспекції проведено 9,5 тис. контрольних заходів, якими охоплено діяльність понад 8,9 тис. підприємств, установ і організацій, з них майже 5,3 тис. бюджетних установ. Контролю піддано операції з використання державних ресурсів загалом на суму близько 481,4 млрд. гривень. Виявлено порушень, які призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, на загальну суму понад 3,7 млрд. гривень[3, с.263-268].

Зростання порушень свідчить не тільки про необхідність посилення контролю, а також вказує на те, що економічний механізм господарювання є недосконалим та містить дуже багато слабких позицій, що сприяє скоєнню таких злочинів.

Основними проблемами організації та функціонування системи державного фінансового контролю є:

- відсутність концепції, яка б виділяла чіткі рамки у системі фінансового контролю;

- відсутність закону «Про систему державного фінансового контролю»,

який полегшив би регулювання всієї системи фінансового Контролю в Україні;

- відсутність програми інвентаризації, яка б полегшила систему державного фінансового контролю;

- відсутність державної інформаційно-аналітичної системи, яка полегшила б роботу органів фінансового контролю;

- невпорядкованість контролю та часткове дотримання принципів, що спричиняє «безлад» у системі фінансового контролю;

- та інше.

Для вирішення вказаних проблем організації та функціонування системи державного фінансового контролю необхідно визначити напрями удосконалення, які забезпечать гармонійний розвиток складових елементів та усунення диспропорцій і деформацій у системі державного фінансового контролю.

Можна виділити такі основні напрями удосконалення організаційно-правового механізму державного управління сферою державного фінансового контролю:

- формування єдиних концептуальних засад створення єдиної системи державного фінансового контролю з урахуванням сучасних умов розвитку українського суспільства;

- створення єдиного правового поля розвитку системи державного фінансового контролю та законодавче закріплення за його суб’єктами відповідних функцій;

- оптимізація організаційної структури державного фінансового контролю;

- стандартизація та кодифікація державного фінансового контролю;

- формування нових і вдосконалення діючих методик та процедур державного фінансового контролю;

- забезпечення координації діяльності органів внутрішнього та зовнішнього державного фінансового контролю через запровадження єдиної інформаційної бази;

- удосконалення кадрового забезпечення системи державного фінансового контролю, створення сучасної науково-дослідної та навчальної бази за міжнародними зразками;

- створення адекватної сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури;

- поліпшення матеріально-технічного і фінансового забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю [4, с.208-211].

Отже, для вдосконалення державного фінансового контролю актуальним є проведення в державі більш ґрунтовної законотворчої діяльності з аналізу і пошуку нових можливостей в роботі з господарюючими суб’єктами. Головним змістом цих перетворень повинно бути: дотримання вимог Конституції України, принципів системи оподаткування, підвищення рівня контролю, доцільність та ефективність застосування заходів відповідальності. Перспективою має стати також формування та обгрунтування комплексної методики фінансового контролю. Вирішення зазначених питань буде сприяти збільшенню надходжень коштів платежів до бюджетів, зменшення податкових правопорушень. А також, при умові здійснення належних законодавчих змін, організаційних заходів у кожній зі складових державного фінансового контролю, тобто у внутрішньому та незалежному зовнішньому контролі, держава буде мати цілісну систему державного фінансового контролю в Україні.

Література:

1. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України № 5463-VI від 16.10.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-12.

2. Виходець Ю.А Проблеми удосконалення системи державного фінансового контролю в Україні / Ю.А.Виходець// Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.-2013.-№16 (205).- С. 64-71.

3. Скоропад І. С. Державний фінансовий контроль в Україні: проблеми та шляхи реформування / І. С. Скоропад // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 21.3. – С. 263–268.

4. Півняк Ю.В. Проблеми удосконалення фінансового контролю в Україні/ Ю.В. Півняк// Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2014. - №3. –С. 208-211.