Физическая культура и спорт /1.Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения

 

Заслужений тренер України, доцент, Рудніченко М.М.

Хмельницький національний університет

Розвиток фізичної культури учнівської та студентської молоді як передумова формування національної безпеки

 

Реалії сьгодення обумовлюють велике коло питань, яке постає на загальнодержавном у рівні у контексті забезпечення національної безпеки. Більшість інформаційних джерел висвітлюють загальнополітичні та економічні проблеми, пропонують шляхи їх вирішення, досліджують думки експертів, ігноруючи при цьому глибинні проблеми суспільства. Однією з таких проблем є катастрофічне падіння рівня фізичної підготовленості учнівської молоді і відповідне зростання кількості хронічно хворих молодих людей.

Лише здорова нація здатна протистояти основним загрозам і ризикам, що виникають в умовах активного загострення проблем суспільно-політичних відносин. Загальновідомо, що активна частина населення безпосередньо приймає участь у формуванні валового внутрішнього продутку та національного доходу, а якість працездатного населення впливає на активність економіки в цілому.

З позиції формування системи національної безпеки – здорова молодь, це невідємний елемент воєнної безпеки, а як показали події останніх місяців, навіть після закінчення «холодної війни» світ не застрахований від глобальних та локальних воєнних конфліктів.

Падіння рівня життя населення, недостатня увага з боку держави до проблем фізичної культури і спорту, обмежене фінансування медичних заходів, що мають профілактичний характер – це не повний перелік наявних на сьогодні проблем. Експерти стверджують, що активне спортивне життя та звичайні заняття фізичною культурою, відбуваються переважно на етапі навчання у школах та вищих навчальних закладах, а після 25-30 років рухова активність стрімко зменшується.

Така ситуація потребує цільової програми дій загальнодержавного рівня, яка б охоплювала максимально-можливу кількість учнівської молоді і була б обовязковою до виконання. При цьому, у межах кожної області повинні бути сформовані відповідні регіональні програми, які б враховували наявність матеріально-технічної бази, відповідних фахівців та фінансові можливості органів місцевого самоврядування. На рівні місцевих громад повинні сформуватися партнерські відносини з бізнесом з метою фінансового підкріплення вищезазначених заходів з однієї сторони, та надання певних преференцій бізнесу з іншої. Лише за наявності зацікавленості у співпраці з обох сторін, можливий дійсно ефективний розвиток розроблених програм на місцевому рівні. Як свідчить практика, лише самоорганізація і активна участь громади у суспільно-політичних процесах здатні сформувати передумови для кардинальної зміни ситуації.

Стосовно конкретизації заходів загальнодержавного рівня, доцільно запропонувати такі:

-                     Запровадження щорічного медичного огляду учнів дошкільних закладів за місцем навчання, який би носив не формалізований (декларативний) характер і передбачав би можливість сучасної діагностики хронічних захворювань на початковому етапі навчання учнів;

-                     Активізація рухової активності учнів дошкільних закладів з відповідним залученням батьків;

-                     Розробка та реалізація загальнодержавної програми розвитку фізичної культури і спорту у навчальних закладах з обовязковим затвердженням мінімальної кількості годин відведених на такі заняття і забезпечення спеціалізації занять відповідно до уподобань учнів;

-                     Постійний моніторинг стану здоровя учнівської молоді з можливістю використання сучасних засобів діагностики;

-                     Забезпеченість кожного навчального закладу та спортивної школи фахівцями-медиками, які здатні надати першу медичну допомогу і нормативне забезпечення обовязковості виконання даного пункту керівниками відповідних закладів;

-                     Розвиток позашкільних занять у спортивних гуртках та секціях з виділенням відповідного фінансування;

-                     Трансформація підходів до занять фізичною культурою у вищих навчальних закладах.

Варто зазначити, що розпорядженням КМУ від 31 серпня 2011 року було схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 рр. [1]. У цій концепції певною мірою були відображені пропозиції співзвучні з вищенаведеними, однак необхідно констатувати, що результати задекларовані у Концепції (збільшення обсягів рухової активності учнівської та студентської молоді до 8-12 годин на тиждень, залучення до 20 відсотків дітей та молоді 6-23 років до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах та інші) так і залишилися лише деклараціями без реального практичного впровадження у життя.
Враховуючи стан економіки та соціального розвитку сьогодення ситуація у сфері фізичної культури і спорту лише погіршується. Так 24.07.2014 року у Будинку Уряду відбулась експертна зустріч щодо обговорення пріоритетів розвитку фізичної культури та спорту України, де було відзначено зменшення видатків на спортивні заходи Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2014 рік. Тому лише за виваженої регіональної політики із залученням представників бізнесу і громади, можливе забезпечення розвитку фізичної культури і спорту учнівської та студентської молоді в сучасних кризових умовах.

Література

1. Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і  спорту на 2012 – 2016 роки. Електронний ресурс [режим доступу]: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/828-2011-%D1%80